і будуть люди

— Як до путіна ставитесь?
— Ето наш правітєль…
— Тобто путін не винен у війні?
— Бог дал єму право. Міхаіл архангєл так сказал.

Цей діалог відбувся не десь у Ростові, а біля Почаївської Успенської лаври 
на Тернопільщині з її, власне, прихожанами. 

Раніше місцева влада заборонила Тернопільській єпархії упцмп користуватися земельною ділянкою, на якій розташовані Кафедральний собор та приміщення Тернопільської єпархії упцмп.

Журналісти "Громадського" зібрали там якесь клінічне бінго. 

Більше кринжу — у репортажі:

Чому варто спілкуватися українською мовою та як почати?

Щодо маленької анотації: Автор намагається донести соціальне, політичне значення питання та навіть перспективи на цьому заробляти. І, звичайно, оцінюють людину за її вчинками й нема різниці, якою мовою говорить свиня. За епіграф наступної статті якнайкраще підійдуть слова Магатма Ґанді: "Хочеш змінити світ - почни з себе".

Й увага - багато тексту! Приємного перегляду чита́ння!

Украинские женщины возвращают традиционные цветочные короны, чтобы показать национальную гордость

Мастерская стилистов и фотографов под названием "Треті Півні" (переводится как «Третьи Петухи») решила вернуть одну из более удивительных украинских традиций, придав ей новый смысл. Они создали серию портретов современных украинских женщин, одетых в традиционные украинские цветочные головные уборы. Согласно традиции, эти головные уборы носили молодые незамужние женщины, чтобы показать свою «чистоту» и брачные права. Теперь же художники используют их как напоминание об украинской идентичности в тяжелые времена, которые переживает страна. 

Как сказала модель Vadue Magazine Надежда Шаповал: «Я думаю, что мы возвращаемся к цветочным темам, потому что мода начинает реагировать на войны, которые происходят во всем мире. Нам нужна нежность».

До того, как традиции В Восточной Европе были изменены войной и коммунизмом, молодая девушка, выросшая в Украине, ей было бы разрешено украшать свои волосы, просто поначалу, цветами, лентами и зелеными завитками. Летом цветы будут свежими; зимой они могут быть сделаны из бумаги или ткани. Когда девушка хотела объявить, что готова к ухаживанию, она надевала гораздо более сложный головной убор из цветов. Когда она находила мужчину, чтобы жениться, ее друзья плели ей свадебный венок, который должен быть самым красивым, который она когда-либо носила.

Свадебное фото из Карпатских гор, около 1930-х годов.

«Это был последний раз, когда девушка могла носить венок», - говорит Люба Волинец, куратор народного искусства в Украинском музее в Нью-Йорке. «Как только она вышла замуж, она больше не могла украшать свои волосы или голову».

В 20 веке эта традиция исчезла. В коммунистической Украине носить традиционную одежду или вышивку стало символом протеста. Впрочем, сохранились изображения этих венков и даже несколько примеров. Но теперь, когда украинской независимости и идентичности снова угрожают, происходит возрождение этой традиции.

Как стало известно корреспонденту Vogue, стало модным носить цветочные венки - они «продаются повсюду в Киеве», а мастерская «Треті Півні» использует старые фотографии традиционных венков для воссоздания необычных головных уборов. Их целью в этом проекте является воссоздание подлинной украинской внешности, начиная с 19-го и до начала 20-го века, до Первой мировой войны. Старая фотография, сделанная выше, была сделана в начале 20-го века, и на ней изображена пара на их свадьбе. Дизайн свадебных венков различался по регионам Украины; это из села Корныч, в районе Карпат, на западе страны.

Венок, подобный этому, был бы сделан всего за один день, говорит Волинец, накануне девичника. Друзья невесты приходили к ней домой, где они находили все необходимое для подготовки венка. Они могут работать до рассвета, но они закончат его.

Украинские свадьбы традиционно проводились в конце осени, поэтому, хотя венки, похоже, ломятся от растительности, они могли быть сделаны из искусственных цветов, сделанных из ракушек, ткани или бумаги. По словам Волинца, должна была быть жива только одна часть - извилистые стебли и листья барвинка, который никогда не умирает. Это был символ вечности и красоты, и он был в каждом венке.

В наши дни создание одного из венков занимает гораздо больше одного дня. «Процесс создания каждого изображения с венком очень долгий и трудоемкий», - пишет "Third Roosters" в ответ на вопросы Atlas Obscura. Каждый из них создан по образцу венков, которые были сохранены в музеях или на фотографиях, которые студия изучает, чтобы понять, как изготавливаются венки и из каких материалов. Они научились делать венки из воска, бумаги и цветов - чтобы сделать большой венок, сплести раму и создать цветы вручную, из бумаги, требуется месяц.

«Треті Півні» начали воссоздавать эти венки в прошлом году, как часть проекта. Они одели жен, сестер и матерей солдат в наряды, вдохновленные традиционной одеждой Украины; венки были одними из самых ярких произведений.

«Люди хотят вернуться и погрузиться в прошлое, они хотят внести в свои жизни прекрасные детали, эстетические аспекты», - говорит Волинец. «В Украине, вероятно, потому что мы восстановили свою независимость после стольких лет оккупации, существует большая тенденция окунуться в прошлое и ваше наследие. Оккупационные силы не всегда позволяли вам выполнять эти старые традиции.

В течение многих лет подобная одежда была «символически связана с национальной идентичностью и единством», - сказал один из исследователей New York Times в 1994 году, а в советское время ношение их было способом протестовать против сил, которые пытались стереть украинскую самобытность. Теперь эти венки выполняют ту же символическую работу.

Слава Україні! Героям Слава! – такое приветствие использует значительная часть украинцев. 

Но как оно возникло и кем было произнесено впервые знаю не многие. 
Надеюсь информация в данном посте будет интересна не только украинцам ^^

В 1900 году в Харькове была очень напряженная политическая обстановка.  В городе действовала РУП (революционная Украинская партия), члены этой партии приветствовали друг друга лозунгом  "Слава Україні!". А в ответ слышат  “По всій землі слава!”.

Историк Юрий Юзич (тут много его работ) пишет о том, что знаменитый украинский предприниматель  Микола Левитский будучи в гостях у основателя РУП Александра Коваленко  непосредственно в городе Харьков, гуляя по городу увидел студента, который пел под свой нос гимн. Пан Микола обратился к этому студенту с приветствием  "Слава Україні!" и в ответ услышал “По всій землі слава!”.

Таким образом уже в 1900 году выражение "Слава Україні!" было известно украинцам.  Кто именно стал автором этого приветствия остается загадкой, но есть люди считающие что тадададдам это был Тарас Шевченко.  Ну куда же без него ^^. 

В своем стихе «До Основ’яненка» (1840, у варіанті 1860 року) Шевченко писал:

Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава України!

Я не считаю, что именно он стал автором этого лозунга. Но факт остается фактом уже в его время "Слава Україні!" существовала и использовалось в речи.

Во время революции 17 года в Киеве и Петрограде происходили украинские демонстрации на которых звучал этот лозунг. И именно благодаря харьковским национал-патриотическим организациям и студентам  "Слава Україні!"  закрепилось в литературе, газетах, общественной жизни и в сердцах миллионов украинцев. 
В марте 17 года в Киеве только началась революция, но в регионах уже тогда на  “Хай живе автономія України!”  можно было услышать в ответ “Слава! Слава Україні!”.

газета “Нова рада”  15 марта 1917 року в с. Діївка (теперь это часть г. Днепр)

В вот вам Иркутск, совсем не Украина даже на тот момент ^^, демонстрация местных работников. С флагами Украины, и транспарантами на которых были надписи “Хай живе вільна Україна!”  и  “Хай живе автономія України! Слава Україні! Слава всім націям!”. Все это по свидетельствам  современников. 

Из воспоменаний генералла Михайла Володимировича Омеляновича-Павленка:

Трагічно роз’єднані і одірвані одна від другої братні українські армії після півроку важкої розлуки і тяжких військових подій знов будуть звільняти необ’яті простори Рідного Краю від жорстокого ворога, — повідомляв полковник О. Удовиченко М. Омеляновичу-Павленку 6 травня 1920 року. — В сей день в усіх частинах дорученої мені дивізії панує нечувана в світі радість, — радість воскреслого з мертвих Українського Народу. Повсюди лунає гучний козацький поклик: «Слава Україні і Головному отаману Петлюрі!» «Слава отаману Омеляновичу-Павленко, усій старшині і козацтву славної Дієвої армії!» Знов воскресла Україна і вже ніколи не вмре, не загине!..

В его  приказе как  генерала армии УНР от 19 квітня 1920 року Ч. 18 ведется речь о следующим: 

Всім частям армії на похвалу, а то подяку за службу Україні відповідати: «Слава Україні».

Село має звичайний мирний вигляд, але група парубків, що йшла по вулиці, і співаючи «Серед степу на просторі» — озброєна. У всіх рушниці, у декого шаблі і револьвери, у одного шабля старовинна, оправлена в срібло.
Під’їжджаю до них:

— Добридень хлопці!

— Слава Україні! — відповідає декілька голосів. Це мене трохи змішало. Я не знав, що у холодноярців заведено замість «Здоров» вітатися «Слава Україні», а відповідається — «Україні слава».

Есть еще много свидетельств упоминаний этого лозунга в книгах (тут детальней).

Лозунг родился в Харькове. Прогремел на всю Украину с Киева. Сохранился благодаря усилиям галичан и волынян во Львове и Ровном. Но Степан Бандера не есть отцом цього гасла.  И я уже молчу про отсылки к нацистской германии. 

9 запитань щодо готовності держави зустріти коронавірус в Україні.

Тексти надіслали запит в Кабмін і МОЗ. Там кажуть, що це непублічна інформація.

В українському уряді, Міністерстві охорони здоров’я постійно заявляють про готовність не допустити розповсюдження коронавірусу в країні. Проте цим заявам бракує конкретності. Саме тому Тексти підготували список запитань, на які попросили відповісти Кабінет міністрів України та Міністерство охорони здоров’я.

На частину запитань в МОЗ нам вже відповіли, що вони не є публічною інформацією, бо «публічна інформація - це вже готова задокументована інформація, якою володіє розпорядник інформації». Дана відповідь МОЗ стосується в тому числі такого запитання: «Скільки тест-наборів для вірусу COVID-19 в Україні станом на 25.02.2019? Для скількох людей можна провести тест на вірус за допомогою цих наборів?». Із такої відповіді ми робимо висновок, що МОЗ не знає відповіді на це запитання.

Внизу приводимо весь перелік надісланих нами запитань:

1. У яких містах України є лабораторії, що роблять аналіз на коронавірус COVID-19? Яка пропускна здатність, тобто, скільки зразків на день можуть проаналізувати ці лабораторії?

2. Скільки тест-наборів для вірусу COVID-19 є в Україні станом на 25.02.2019? Для скількох людей можна провести тест на вірус за допомогою цих наборів? (МОЗ відмовило у відповіді на це запитання)

3. Скільки підготовлено ліжко-місць у відокремлених приміщеннях для лікування хворих із важким перебігом інфекції COVID-19? В яких містах України? Скільки таких ліжко-місць обладнано системами штучного дихання та кардіо-моніторами (штук)?

4. Скільки відокремлених спеціалізованих кабінетів відкрито для попереднього обстеження та діагностування громадян із ранніми симптомами COVID-19?

5. У Центрі Громадського Здоров’я МОЗ працює система збору інформації по випадках грипу / ГВРЗ у часі та місці перебування. За допомогою аналізу даних про кількість пневмоній / легеневих інфекцій можна визначати кластери можливого зараження вірусом COVID-19. Просимо надати дані по випадках грипу / ГВРЗ з симптомами пневмонії або легеневих інфекцій, з деталізацією на рівні лікарень: лікарня, дата, кількість захворювань, - протягом усього періоду спостережень, коли велась вказана база. (МОЗ відмовило у відповіді на це запитання)

6. Які інформаційні кампанії проведені для населення, і в яких ЗМІ здійснено інформування громадян стосовно:
• Необхідності звертатися до лікаря при перших симптомах застуди/симптомів COVID-19;
• Необхідності використовувати маску при перших симптомах застуди;
• Способів зниження ризиків зараження COVID-19 (гігієна, соціальна ізоляція тощо);
• Підготовки громадян до найгіршого сценарію (пандемії COVID-19, з масовим поширенням в Україні);
• Підготовки до можливого закриття шкіл та інших навчальних закладів;
• Підготовки до обмеження або скасування всіх публічних масових заходів;
• Підготовки до можливого порушення основних ланцюжків постачання (їжа, вода, електрика, медикаменти тощо).

7. Фахівці-епідеміологи з США вважають, що на цьому етапі поширення вірусу необхідно тестувати всіх пацієнтів із діагнозом пневмонія / легенева інфекція, якщо не вдається встановити природу її походження, або якщо тести на звичайні віруси дали негативний результат (unexplained pneumonia who tests negative for common viruses). Чи планують робити схожі дії у МОЗ України? (МОЗ відмовило у відповіді на це питання)

8. Як інші проактивні заходи зі своєчасного виявлення хворих на COVID-19 заплановані у МОЗ для громадян, що НЕ входять в групу найбільшого ризику? Примітка: група найбільшого ризику - це люди, що були в Китаї, Італії, Південній Кореї чи Ірані. (МОЗ відмовило у відповіді на це питання)

Тексти чекають відповідей на решту надісланих запитань, після чого вони будуть оприлюднені на нашому сайті та в соцмережах.

джерело

Віче пам'яті полеглим

Нині полягло багато славного й відчайдушного козацтва, яке заблокували не тільки в політиці, а й на всьому реакторі. Невідомо, чи буде в нього бажання повертатися на реактор і робити нові профілі (та й ті час од часу блокують), тому з'явилася думка, чи не знайти альтернативу, де можна зібратись нашим товариством без додаткових обмежень.

Українського іміджборду-соцмережі, на кшталт 9gag, reddit, imgur, pi**bu чи реактора немає. На мою думку, найдоступнішим варіянтом є знов facebook. Справа не в тому, аби перекочувати туди, а лише дати альтернативу й гарну можливість для полеглих душ спілкуватися зі світом живих. За внутрішньою сутністю це було б "Товариство укрореакторців".

Якщо ви "за", можна обмовити реалізацію: воскресити Сало; поряд із Салом/паралельно/замість нього зробити загальну (закриту чи відкриту) спільноту, до якої (як вирішиться) дублюватимуться дописи з українських розділів реактору чи робитимуться якісь свої дописи. Також це може стати місцем для контенту, який викладають на головну реактору й вимушені робити російською мовою, а в перспективі хтозна, може, дозріємо до створення свого сайту.

Будь ласка, ваші думки та пропозиції.