Про те, які функції має місто, і з якими проблемами зітнулись багато великих міст світу. Як подолати ці проблеми і що робити для того, щоб мешканці міста почували себе захищеними і радісними.
про фізіологію людини, і про те як на наші відчуття впливають розміри міста і будинків. Як має будуватись місто враховуючи масштаби людини? Як на місто впливає автомобільний рух? І чому висотне будівництво це зло?
Цієї осені на телеканалі СТБ відбулась прем’єра 12-серійного фільму «І будуть люди» виробництва студії FILM.UA за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України. Події відбуваються на Полтавщині в буремні часи ХХ століття: перша світова війна, революція, прихід радянської влади. Історія драматичних змін, пристрасного кохання і цінності людського життя.
Робота над проєктом тривала цілих 5 років. Початок її прийшовся на 2015, коли FILM.UA Group підписала угоду щодо екранізації роману з удовою письменника Євдокією Дімаровою. Автор роману Анатолій Дімаров на власні очі побачив турбулентні події початку сторіччя. Мати з маленьким Анатолієм та його братом мусила покинути рідне село та змінити прізвище, рятуючись від розкуркулення. Вона і є однією з героїнь і книги, і фільму.
Режисер Аркадій Непиталюк після успіху кінофільмів «Кров’янка» і «Припутні» не збирався повертатися до роботи в телесеріалах, але закохався у проєкт. Щоправда, він погодився стати його режисером з другого разу. «Для мене серіал “І будуть люди” цінний перш за все тим, що ця історія покаже сучасним українцям, як їхні діди-прадіди зуміли вижити й залишитись людьми за нелюдських обставин. Це буде потрібним та корисним прикладом для сьогодення», – зазначив режисер.
Головні ролі: Остап Дзядек, Акмал Гурєзов, Олена Борозенець, Катерина Григоренко, Віктор Жданов, Костянтин Темляк, Олександр Піскунов, Олександр Мавриць, Макар Тихомиров, Анна Тамбова, Віталій Ажнов, Аліна Костюкова, Ігор Колтовський.
Режисер – Аркадій Непиталюк.
Оператор – Дмитро Юриков.
Продюсери – Сергій Демидов, Віктор Мирський, Людмила Семчук.
Креативна продюсерка – Олеся Лук’яненко.
Виконавча продюсерка – Валерія Ткачук.
Автори сценарію – Тетяна Щегельська, Тарас Антипович, за романом А. Дімарова «І будуть люди».
Виктор Бучинский на Крещение вместо проруби нырнул в замусоренную пластиковыми бутылками реку на Закарпатье. Таким способом мужчина решил привлечь внимание к кризису отходов и призвать спасти планету от глобальной проблемы. Местные жители выбрасывают мусор в водоем, и реку не успевают очищать от огромного количества пластиковых бутылок.
"ЛЮДИ, БЕРЕЖІТЬ ДОВКІЛЛЯ І СВЯТУ ВОДУ❗️НЕ ВИКИДУЙТЕ СМІТТЯ У РІЧКИ_
Бажаю всім у великий день Хрещення Господнього очиститися святою водою і залишатися чистими душею, здоровими, сильними духом і вірою. Будьте щасливі!
ХРИСТОС ХРЕЩАЄТЬСЯ!!!" (с) пишет Виктор
Голову патрульної поліції Маріуполя Михайла Вершиніна обміняли з полону.
Михайло потрапив в полон разом із захисниками Маріуполя, які були заблоковані на території МК "Азовсталь" у травні цього року.
"Пташка" повернулась з полону!
Ще пишуть що за сприянням принца Саудівської Аравії звільнено багато іностранців!
Всі змучені, але живі! Слава Україні! Слава ЗСУ!
Одним із різновидів традиційних ласощів на Дніпропетровщині є хлібні (нагадують смак бублика) палички, які називають дивнем. Печуть їх на очеретині, яка якимось дивним чином не горить в процесі випікання. Такі дивні є весільним обрядовим печивом. Але на ярмарках, етнофестивалях їх також можна побачити цілими оберемками.
На Полтавщині дивнем називають весільну хлібину з отвором посередині, через який Молода дивилася на Молодого. Тому й дивень.
Дивень – обрядовий хліб, аналогічний за своїм ритуальним призначенням калачеві. Його виготовляли найчастіше з плетінки втроє, вчетверо, а потім з’єднували краї, щоб утворилося замкнене коло. Дивень прикрашали очеретинками чи плодовими гілочками, обплетеними тістом, зверху до якої прикріпляли квітку з жита, калини, квітів (живих чи штучних). Цей весільний хліб здебільшого характерний для Півдня, частково Полтавщини і Слобожанщини. У деяких районах, зокрема на Дніпропетровщині, для дивня взагалі не випікали хлібинки, обмежившись гілочками, обплетеними тістом, запечених на спеціальних рогачиках і прикрашених квітами, колоссям, калиною, барвінком. Через дивень Молода дивилася на молодого, звідки може походити й назва. Коли печуть дивень, загадують, яке буде в Молодих життя. Вдашній – Молоді житимуть щасливо. Садовлячи його в піч, приспівували:
"Світи, жар, у печі ясно
Печись, дивень, красно
Гостям – на велике диво,
Молодим – на щастя,
На долю, на свою родину.
Печись, дивень, не схились, не пригори,
Молодим серця та й не зсуши!"
 | Моя УкраїнаПодписчиков: 1064 |
 | Українське мистецтвоПодписчиков: 100 |
 | Комікси українськоюПодписчиков: 80 |
 | український YouTubeПодписчиков: 54 |
 | Дивовижна УкраїнаПодписчиков: 48 |
 | Пісні УкраїниПодписчиков: 30 |
 | Радио JUCПодписчиков: 23 |
 | Розваги від Моя УкраїнаПодписчиков: 15 |
 | історія УкраїниРейтинг: 1,061.8 |
