Атрибутика Украины

Ukraїner про голодомор 1932-1933 років

Голодомор — це геноцид української нації, вчинений в 1932–1933 роках. Він скоєний керівництвом Радянського Союзу, щоб упокорити українців, остаточно ліквідувати український спротив режиму та спроби побудови самостійної, незалежної від Москви Української Держави.
Тоді з України вивезли весь урожай і худобу, не залишивши людям нічого. Ні крихти хліба. За даними Інституту національної пам’яті від штучного голоду померло від 4 з половиною до 7 мільйонів осіб. Тобто, у пік смертності у червні 1933 року в Україні помирали щодоби – 34 170 осіб, тобто щогодини – 1 420 осіб, щохвилини – 24 особи. Кожні 5 секунд — 2 людини. Щоб вижити, українці їли усе: жолуді, шишки, листя, кору і траву.

Упродовж кількох останніх місяців команда Ukraїner та Національного Музею Голодомору-геноциду досліджувала різні регіони України в пошуках свідків геноциду українського народу. Їх залишились одиниці, у 1932–1933 роках їм було по 6-12 років, але спогади тих часів закарбувались у їхній пам'яті на все життя. Бо такі події не забуваються. У роки тоталітаризму більшість свідків, що пережили Голодомор, змушені були мовчати про свій досвід. Ukraїner вирішили зібрати їхні свідчення з усієї України і таким чином зберегти. Пам'ятаймо.

Кулинарная карта Украины .

Украинская кухня – такое же наследие народа, как язык, литература, музыка: ею можно всерьёз гордиться. Историки считают, что на народную кухню влияло устройство домашнего очага. В Украине использовалась преимущественно «вариста піч» – кострище закрытого типа. Поэтому украинская кухня в основном варит, тушит и печёт. Даже казаки, подстрелив дичь, старались сварить из неё юшку, а не поджарить на вертеле, что более свойственно южанам. Хотя из кухонь соседей мы переняли, в частности, обжаривание продуктов в раскалённом масле – «смаження», присущее татарской и турецкой кухне. Ещё в XI–XII вв. из Азии в Украину завезли гречку, и сегодня трудно представить себе нашу кухню без этого злака. Из немецкой кухни было позаимствовано молотое мясо («сиченики»), а из венгерской – использование паприки. Если в гуцульскую кухню перекочевало много венгерских блюд, то в буковинскую – турецкие и румынские разносолы. Изобилие фруктов и овощей, традиционные блюда более 80 национальностей, проживающих в Крыму, сделали полуостров раем для гурманов. А различия между яствами Слобожанщины и Галичины, Крыма и Киевщины, Закарпатья и Полесья сохранились до наших дней.

Источник . Все ссылаются на http://focus.ua/ , но там я этого не нашла Т_Т 

"Правильная" вышиваная сорочка: имя, фамилия и дата рождения в узоре

С давнего времени вышиваная сорочка была для украинцев не просто одеждой, а оберегом, символом здоровья, красоты и счастья. Очень много видов и вариаций вышивки, а так же дизайна самой рубашки были созданы в ХIХ в. Вышивка широко использовалась в народном костюме. Мотивы вышивки, композиции, цвета на вышиванке передавались по женской линии - от матери к дочери, от старого к молодому, из поколения в поколение.

В давние времена и поныне символам, которые изображали на вышиваной сорочке, придают особое значение, так как она была украшением рода. Женщины изображали специальными знаками на них стихии огня, воды, земли и воздуха. Также можно вышить свое имя и фамилию.

Сус про весілля

Приват банк открыл вакансии для разработчиков

художник Олександр Резніченко

Александр Резниченко родился 31 июля 1968 года в Харькове. Первые шаги на пути художественного образования были сделаны в Лозовской детской художественной студии (1977–1978) и школе искусств в г. Лозовая Харьковской области (1978–1982). С 1983 по 1987 учился в Харьковском государственном художественном училище (преподаватели – Ю. И. Лямин, В. И. Высикайло). В 1993–1994 был вольнослушателем факультета живописи Харьковского художественно-промышленного института (преподаватели – А. М. Константинопольский, В. В. Сизиков). С 2002 – член Харьковской организации Национального союза художников Украины. С 1989 – участник всеукраинских и международных выставок в Харькове, Киеве, Москве, Бельгии, Франции, Германии и США. С 2002 участвует в деятельности творческого объединения «Буриме» и проекте культурно-художественной акции «Дорогами Васильковского: взгляд через века».

"Урожай"

Ян Меднис снял таймлэпс-ролик об Украине. Сложность этой работы заключается в том, что она сделана полностью из фотоснимков, соединённых в видео по технике timelapse/hyperlapse. На съёмки и создание ролика понадобилось 5 месяцев. 

Маршрут съемок был следующим: Киев, Одесса, Белгород-Днестровский, Херсон, Железный Порт, Львов, Черновцы, Хотин, Каменец-Подольский, Бакота. 
За все время было отснято 227 ракурсов (более 30 000 фотографий), из них отобраны 103 для видео. Стабилизация, цветовая обработка и монтаж производились в Adobe After Effects.

Різдвяний «павук»

Різдвяний «павук» — традиційна прикраса оселі в Україні на різдвяні й новорічні свята виготовлена з соломи. Таких «павучків» вважають оберегом та символом Всесвіту.

Дохристиянські уявлення про створення світу, організацію простору відображаються і в такому різдвяному атрибуті, як "павук", що "снує" світ - образ космосу-всесвіту.

За легендою, павук "заснував" вхід до печери, (за іншою версією довкола дерева), в якій заховалась Мати Божа із Дитятком від Іродових воїнів, таким чином, врятувавши Святу Родину від загибелі.

На Лемківщині та в деяких районах Львівщини виготовляли "павуків" із соломи, яких підвішували в хаті до сволоку. Могли виготовлятись павуки із тонких прутиків та дроту. У місцях з'єднання соломинок чіпляли паперові квіти, свічки тощо. У музеї архітектури та побуту теж є павуки, проте зроблені із паперу, прикрашені горішками.

«Павуків» підвішували в хаті до центрального сволока на довгій волосині з конячого хвоста. Завдяки кругообігу повітря — через вхідні двері та з палючої печі — великий «павук» разом з приправленими до нього близнюками повертався в різні боки.

"Солом'яні павуки" - один із найдавніших витворів із соломки і найбільш загадковий. Їхні форми, побудовані на поєднанні множини однакових модулів, вражають своєю гармонією. Хаос множини солом'яних трубочок в руках майстрів, перетворюються у космічно впорядковані диковинні конструкції, начебто в їх руках створюється Світ.

Для виготовлення павуків нарізали соломинки необхідного розміру. Через внутрішню частину пронизували ниточку, що скріплювала їх. Таким чином виходили кубики та квадратики з різними формами. З них, власне, й формували різноманітні фігурки й підвішували їх до стелі. Вони нагадували стилізованих павуків. Від найменшого подиху повітря павучки починали рухатися, створюючи враження живої істоти.

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%B7%D0%B4%D0%B2%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BA