Дання и середа в подъезде

Пропоную згадати, а комусь пізнати, події в 91-у році, з якого дня наша країна здобула незалежність

Kalush Orchestra - Stefania (Official Video Eurovision 2022)

Парк в Черкасах

Парк в Черкасах і його наступна черга «Олені і зубри», яку відремонтували і повністю переробили за гроші Roshen (о жах!).

Окрім архітектурної естетики тут і присутній важливий задум — інтегрувати парк в природнє середовище, щоб тварини себе відчували максимально вільними.

Однією з головних цілей проектувальників було збереження зелених насаджень на території, зокрема унікальних ялин. Більше 190 дерев були ретельно зафіксовані на стадії проекту і збереженні в ході будівництва. Більш того, ялини стали невід’ємною частиною експозиції, оскільки просуваючись містками відвідувачі час-від-часу опиняються під їх густим покровом, неначе у цілинному лісі. Таке проектне рішення значно ускладнило конструкції візуально простої споруди, оскільки команді професіоналів довелося розробляти спеціальні трикутні пальові основи.

В даному проекті було застосовано принцип зануреної експозиції, котрий дозволяє тваринам перебувати в природному, зручному для них середовищі, в той час як відвідувачі мають змогу комфортно спостерігати за ними, знаходячись практично у центрі експозиції. 

Спеціально для експозиції архітекторами було запроектовано та розроблено унікальну систему містків, котрі підносять відвідувачів безпосередньо над вольєрами і дають їм змогу оглядати тварин з майже семиметрової висоти. Містки створюють єдину систему, поєднуючись між собою, розходячись і подекуди перетинаючись у різних рівнях, забезпечуючи, тим самим, можливість безперервного руху. Архітектори прорахували можливі варіації маршрутів, в ході чого було зроблено висновки щодо значного збільшення довжини оглядового шляху та часу перебування на території експозиції.

Дитячий майданчик

Тарантино отдыхает

Новая одесская достопримечательность — картинный стрит-арт на спуске к морю

20 репродукций картин известных художников с мировым именем нарисовали на подпорной стене спуска, который ведет к Трассе здоровья, одесские стрит-арт художники.

Находится картинная галерея в самом конце Французского бульвара на спуске к Трассе здоровья. Авторами стали уличные художники проекта «M97», которые рисовали мурал около 2 месяцев и наконец закончили.

В серии репродукций известных картин – «Мона Лиза» Леонардо да Винчи, «Девушка с жемчужной сережкой» Яна Вермеера, «Постоянство памяти» Сальвадора Дали и другие шедевры.

Привет мої крихітки.

Если  по поводу борща еще и возникают дискуссии о принадлежности, у некоторых долбнях, то о шпундре -  все известные мне источники говорят лишь одно. Это чисто украинское блюдо. Что ?! Вы не слышали о шпундре?!? Ипать как вы жили все это время без этой вкуснатени. 

Сегодня я познакомлю вас  с парочкой рецептов (первым я пользуюсь иногда, когда хочу доказать что я хозяюшка, а все остальные НЕТ !)
Так что же оно такое эта шпундра? А все очень просто – это свинина, обжаренная на жире из копченого сала, а потом тушеная в буряковом  квасе с буряком. Традиционно еще и пшино добавляют, но мы как то без этого. И без кваса. Поскольку квас вообще штука дикая в приготовлении, а буряковый вообще  запредельная ( я потом попытаюсь сделать и обязательно с вами поделюсь, так что если вы буряковый маэстро - делитесь) поэтому заменяют вином.  Вино нужно сухое и максимально кислый лимон. 

Итак нам понадобится:

-Свиная  – 1 кг 

-Сало копченое – 150-200 г 

-Буряк – 200 г 

-Вино сухое – 100-150 г 

-Лимон – 1 шт 

-Чеснок – 100 г 

-Черный перец горошек – 1 г 

Когда жира станет достаточно ложим или кладем, а может и выкладываем. Мясо целым куском это важно. А еще важно взять мясо с жирком. Хз как оно называется. Возможно лопатка. Короче обжариваем до корочки со всех сторон, можно и кусочками, но мясо не получиться таким сочным. ВАЖНО мы не жарим до полной готовности, мы просто делаем корочку. 

Убираем шкварки, добавляем буряк. Я режу кружочками, так мне кажется я больше похожа на Гордана Рамзи.  Обжариваем, не тушим, а именно обжариваем буряк.  

Добавляем винишко и сок выжатого лимона.  И тушим все это на огне, но я бы советовала в казанке с крышкой в духовке. 2-3 часа. Короче долго. 

Перед готовностью добавляем чеснок. Я просто его давлю ножиком как на картинке. Хули, я же рамзи.  И если готовлю в духовке то открываю крышку, что бы поджарилось. 

Ну все можно есть. 

Кстати. Шпундра  упоминается в Енаїді =))

Слава Україні! Героям Слава! – такое приветствие использует значительная часть украинцев. 

Но как оно возникло и кем было произнесено впервые знаю не многие. 
Надеюсь информация в данном посте будет интересна не только украинцам ^^

В 1900 году в Харькове была очень напряженная политическая обстановка.  В городе действовала РУП (революционная Украинская партия), члены этой партии приветствовали друг друга лозунгом  "Слава Україні!". А в ответ слышат  “По всій землі слава!”.

Историк Юрий Юзич (тут много его работ) пишет о том, что знаменитый украинский предприниматель  Микола Левитский будучи в гостях у основателя РУП Александра Коваленко  непосредственно в городе Харьков, гуляя по городу увидел студента, который пел под свой нос гимн. Пан Микола обратился к этому студенту с приветствием  "Слава Україні!" и в ответ услышал “По всій землі слава!”.

Таким образом уже в 1900 году выражение "Слава Україні!" было известно украинцам.  Кто именно стал автором этого приветствия остается загадкой, но есть люди считающие что тадададдам это был Тарас Шевченко.  Ну куда же без него ^^. 

В своем стихе «До Основ’яненка» (1840, у варіанті 1860 року) Шевченко писал:

Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава України!

Я не считаю, что именно он стал автором этого лозунга. Но факт остается фактом уже в его время "Слава Україні!" существовала и использовалось в речи.

Во время революции 17 года в Киеве и Петрограде происходили украинские демонстрации на которых звучал этот лозунг. И именно благодаря харьковским национал-патриотическим организациям и студентам  "Слава Україні!"  закрепилось в литературе, газетах, общественной жизни и в сердцах миллионов украинцев. 
В марте 17 года в Киеве только началась революция, но в регионах уже тогда на  “Хай живе автономія України!”  можно было услышать в ответ “Слава! Слава Україні!”.

газета “Нова рада”  15 марта 1917 року в с. Діївка (теперь это часть г. Днепр)

В вот вам Иркутск, совсем не Украина даже на тот момент ^^, демонстрация местных работников. С флагами Украины, и транспарантами на которых были надписи “Хай живе вільна Україна!”  и  “Хай живе автономія України! Слава Україні! Слава всім націям!”. Все это по свидетельствам  современников. 

Из воспоменаний генералла Михайла Володимировича Омеляновича-Павленка:

Трагічно роз’єднані і одірвані одна від другої братні українські армії після півроку важкої розлуки і тяжких військових подій знов будуть звільняти необ’яті простори Рідного Краю від жорстокого ворога, — повідомляв полковник О. Удовиченко М. Омеляновичу-Павленку 6 травня 1920 року. — В сей день в усіх частинах дорученої мені дивізії панує нечувана в світі радість, — радість воскреслого з мертвих Українського Народу. Повсюди лунає гучний козацький поклик: «Слава Україні і Головному отаману Петлюрі!» «Слава отаману Омеляновичу-Павленко, усій старшині і козацтву славної Дієвої армії!» Знов воскресла Україна і вже ніколи не вмре, не загине!..

В его  приказе как  генерала армии УНР от 19 квітня 1920 року Ч. 18 ведется речь о следующим: 

Всім частям армії на похвалу, а то подяку за службу Україні відповідати: «Слава Україні».

Село має звичайний мирний вигляд, але група парубків, що йшла по вулиці, і співаючи «Серед степу на просторі» — озброєна. У всіх рушниці, у декого шаблі і револьвери, у одного шабля старовинна, оправлена в срібло.
Під’їжджаю до них:

— Добридень хлопці!

— Слава Україні! — відповідає декілька голосів. Це мене трохи змішало. Я не знав, що у холодноярців заведено замість «Здоров» вітатися «Слава Україні», а відповідається — «Україні слава».

Есть еще много свидетельств упоминаний этого лозунга в книгах (тут детальней).

Лозунг родился в Харькове. Прогремел на всю Украину с Киева. Сохранился благодаря усилиям галичан и волынян во Львове и Ровном. Но Степан Бандера не есть отцом цього гасла.  И я уже молчу про отсылки к нацистской германии.