Де в Україні айтішнику жити добре. Рейтинг міст DOU
фэндомы айтишники Україна it Моя Україна разная политота
Результаты поиска по запросу «
Смешные картинки с днём отца
»
архитектура фэндомы Одесса Украина одеса руины завод Моя Україна разная политота
Заброшенный цех завода "Краян"
Одно из самых красивых заброшенных зданий в Украине, паровой цех завода Краян в Одессе, пилят на металл. Запомним этот Одесский Хогвартс, каким он был на картинках, - очень скоро его не станет. Кто хотел посмотреть, у вас осталось мало времени.
15.10.2011 года пострадал в результате пожара.
Одесситы рискуют лишиться старинного завода «Краян», расположенного на окраине города. Цеха бывших вагоноремонтных мастерских между районами Воронцовка и Ближние Мельницы доживают последние дни. Сначала предприятие, которое считают флагманом краностроения, вывели из туристических маршрутов, потом несколько раз безуспешно пытались продать на аукционе. А после того, как дореволюционное здание обрушилось на железнодорожное полотно, власти распорядились снести ветхую историческую постройку. Некоторые промышленные помещения уже начали распиливать на металл. А одесские любители старины объединились в соцсетях, призывая народ, который еще не бывал на заводе, посетить бывший машиностроительный комплекс и делятся фотографиями архитектурной жемчужины.
Завод "Краян" - это вагоноремонтные мастерские, которые в 1860-е годы основал барон Карл Карлович Унгерн-Штернберг для ремонта подвижного состава в Одессе. Первые помещения появились вблизи Горбатого моста и старого паровозного депо и уже тогда прославились на всю Российскую империю. А после смерти барона другие строения из красного кирпича спроектировал профессиональный архитектор Аркадий Тодоров.
- В народе эти цеха прозвали «бароновскими», - вспоминает историк Леонид Кривинский. – А в газетах даже за пределами союза написали, что одесские мастерские не уступают по красоте и функциональности парижским. Они - неотъемлемая часть становления Одессы как промышленного центра.
В советскую эпоху «Краян» относился к структуре Минстройдормаша, назывался заводом Январского восстания и был крупнейшим среди предприятий тяжелого машиностроения в стране. Во времена войны там создавали танки, оружие и бронепоезда, а в послевоенные годы – краны различной грузоподъемности, в том числе и для работы в условиях Крайнего Севера. Некоторые из них отметили дипломами на выставках достижений народного хозяйства. Уже после распада союза завод приватизировали и переименовали в компанию "Краян". С началом нового периода сотрудники завода стали выпускать краны на пневмоколесном ходу, автокраны и краны на спецшасси с телескопической стрелой. Высокий уровень продукции "Краяна" отметили Золотой Звездой. Однако в конце 90-х годов завод пал жертвой споров частников, которые боролись за право им владеть. В итоге здание так и осталось бесхозным. Из гиганта машиностроения оно превратилось в руины, привлекающие фотографов, руферов и экстремалов.
Ан-225 фэндомы Моя Україна разная политота
Фото зроблено учора в Польщі, коли наш Ан-225 «Мрія» летів з Києва до Лейпцига.
виадук мост фэндомы архитектура железная дорога Тернополь Моя Україна разная политота
Плебанівський віадук
Плеба́нівка — село Теребовлянського району Тернопільської області. Розташоване на автошляху Тернопіль — Чернівці (Автошлях М 19). Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки мезоліту, ранньої залізної доби і давньоруської культури. Плебанівський віадук – пам’ятка архітектури, залізничний міст, розташований неподалік цього села. Минуло більше 100 років будівництва, а ним і надалі їздять потяги, правда, нечасто – бережуть, адже він є пам’яткою архітектури. віадук потрапив до рейтингу найкращих мостів України.
З 1867 до 1918 року Тернопільщина входила до складу Австро-Угорщини, уряд якої сприяв залізничному будівництву на Закарпатті, Буковині та Галичині. Будівництво залізниць велось таким чином, щоб зв’язати, перш за все, центральні райони Австрії зі східним кордоном з метою збуту товарів австрійської промисловості і вивозу в центр країни сировини. Сполучення цих районів між собою забезпечувало стратегічні інтереси держави, розширювало сферу впливу і збільшувало прибутки.
З 1867 до 1918 року Тернопільщина входила до складу Австро-Угорщини. В інтересах Австро-Угорської імперії уряд сприяв залізничному будівництву на Закарпатті, Буковині та Галичині. Будівництво залізниць велось таким чином, щоб зв’язати, перш за все, центральні райони Австрії зі східним кордоном з метою збуту товарів австрійської промисловості і вивозу в центр країни сировини. Сполучення цих районів між собою забезпечувало стратегічні інтереси держави, розширювало сферу впливу і збільшувало прибутки.
У 1861 році було завершено будівництво залізниці Краків – Перемишль, що з’єднала Західну Україну з Віднем, наступним кроком стало прокладення залізничної колії до Львова. Перший потяг прибув до Львова 4 листопада 1861 року з Відня, саме тому львівська залізнична магістраль вважається найстарішою в Україні.
У 1896 році було завершено будівництво залізничної колії Тернопіль – Копичинці, що сполучала Галицьке Поділля з Буковиною. Саме на цій важливій залізничній гілці у селі Плебанівка Теребовлянського району знаходиться дев’ятиарковий кам’яний залізничний віадук.
Масивний і надійний віадук уже 120 років допомагає залізничним поїздам долати звивисті схили галицької землі. Свій початковий вигляд йому вдалося зберегти завдяки надійній кам`яній кладці і дев’яти високим аркам. Арочний стиль конструкції віадука вибраний невипадково — це збільшує надійність і довговічність всієї конструкції.
Кілька років тому відбулось спецпогашення поштової марки, на якій зображено міст у селі Плебанівці Тернопільської області. Також «Укрпошта» створила спеціальний поштовий штемпель «Мости України. Перший день. 27.06.2016. Теребовля, 481000, Тернопільська область».
Отличный комментарий!