Результаты поиска по запросу «
Тату Украина
»фэндомы арт иконы рыба Херсон Украина Українське мистецтво живопись Моя Україна разная политота
Живопис на сушеній камбалі
Кажуть, розписувати сушену камбалу в Україні – давня традиція. Її започаткували чумаки, які збиралися у довгу та небезпечну дорогу за сіллю. Брали з собою ікони, намальовані на морській сушеній рибі, бо вірили, що ті оберігатимуть. Після вдалої дороги таку ікону передавали до церкви, щоби та і надалі приносила мир і добро селянам.
На жаль, жодна з таких ікон не збереглася, тож херсонці – краєзнавець Андрій Лопушинський та художниця Оксана Оснач – вирішили відновити стародавню чумацьку техніку – нанесення ікони на сушеній рибі.
"Ось на цій камбалі я прямо побачила чоловічу ікону, зрозумівши, що тут чудово стає святий Миколай. Ну а ця, кругленька і рівненька рибинка ідеально підійде під лик Богородиці", — ділиться в одному з інтерв’ю Оксана Оснач.
Художниця каже, що під час малювання уявляє себе чумаком… Ретельно думає над образом, який перенесе на рибу.
Матеріал для майбутньої ікони приносить автор ідеї Андрій Лопушинський. Пояснює, що рибу потрібно добре висушити: подекуди на це іде до шести місяців. Далі поверхню ікони потрібно заґрунтувати і лише після цього наносити олійні фарби.
Херсонці мріють, що з часом ці ікони стануть херсонським брендом.
фэндомы архитектура Архитектура и дизайн Чернігів Чернигов длиннопост детали музей український YouTube реставрация Моя Україна разная политота Україна Дерев'яне мереживо Чернігова
Онлайн-музей дерев’яного зодчества Чернігівщини
"Дерев'яне мереживо Чернігова" є некомерційним проектом, покликаним зберегти дерев’яну архітектуру Чернігівщини та відродити любов та повагу людей до неї. Проект стартував з відкриття у липні 2018 року онлайн-музею, присвяченого Чернігову, але згодом розрісся на область. Окрім фото- та геофіксації найцікавіших зразків дерев'яного зодчества, команда однодумців також займаються збором та систематизацією історичних відомостей про них. З 2019 року одним з ключових напрямків діяльності ініціативи є фізичне відновлення мережива на старовинних будинках.
Пров. Марковича 4
Вул. П’ятницька 77
Вул. Мстиславська 61
Вул. Андріївська 17/2
Вул. Київська 12
Вул. Київська 14Б - Будинок Спановського
Вул. Гонча 42 - Будинок Якубовича
Вул. М. Чернишевського 16 - Будинок Йосипа Сікорського
Вул. Гонча 2Б
Вул. Мстиславська 37 - Будинок Конашевича
Вул. Підвальна 7
Вул. М. Коцюбинського 33 - Будинок Червякова
Вул. М. Коцюбинського 39 - Будинок Молявка
Вул. Л. Українки 53
Вул. Гонча 92 - Будинок Гозенпуда
Ці та інші елементи будівель Чернігова і Чернігівщини можна подивитись на сайті Дерев'яне мереживо Чернігова
Також можна подивитись на карті, де ці будівлі розташовані https://demer.cn.ua/ua/mapІнстаграм https://www.instagram.com/demer.cn.ua/
Підтримати проект фінансово: https://www.patreon.com/merezhyvo
архитектура фэндомы Одесса Украина одеса руины завод Моя Україна разная политота
Заброшенный цех завода "Краян"
Одно из самых красивых заброшенных зданий в Украине, паровой цех завода Краян в Одессе, пилят на металл. Запомним этот Одесский Хогвартс, каким он был на картинках, - очень скоро его не станет. Кто хотел посмотреть, у вас осталось мало времени.
Механические железнодорожные мастерские барона Унгерн-Штернберга на Ближних Мельницах - архитектор А.Д.Тодоров, 1883 г.15.10.2011 года пострадал в результате пожара.
Одесситы рискуют лишиться старинного завода «Краян», расположенного на окраине города. Цеха бывших вагоноремонтных мастерских между районами Воронцовка и Ближние Мельницы доживают последние дни. Сначала предприятие, которое считают флагманом краностроения, вывели из туристических маршрутов, потом несколько раз безуспешно пытались продать на аукционе. А после того, как дореволюционное здание обрушилось на железнодорожное полотно, власти распорядились снести ветхую историческую постройку. Некоторые промышленные помещения уже начали распиливать на металл. А одесские любители старины объединились в соцсетях, призывая народ, который еще не бывал на заводе, посетить бывший машиностроительный комплекс и делятся фотографиями архитектурной жемчужины.
Завод "Краян" - это вагоноремонтные мастерские, которые в 1860-е годы основал барон Карл Карлович Унгерн-Штернберг для ремонта подвижного состава в Одессе. Первые помещения появились вблизи Горбатого моста и старого паровозного депо и уже тогда прославились на всю Российскую империю. А после смерти барона другие строения из красного кирпича спроектировал профессиональный архитектор Аркадий Тодоров.
- В народе эти цеха прозвали «бароновскими», - вспоминает историк Леонид Кривинский. – А в газетах даже за пределами союза написали, что одесские мастерские не уступают по красоте и функциональности парижским. Они - неотъемлемая часть становления Одессы как промышленного центра.
В советскую эпоху «Краян» относился к структуре Минстройдормаша, назывался заводом Январского восстания и был крупнейшим среди предприятий тяжелого машиностроения в стране. Во времена войны там создавали танки, оружие и бронепоезда, а в послевоенные годы – краны различной грузоподъемности, в том числе и для работы в условиях Крайнего Севера. Некоторые из них отметили дипломами на выставках достижений народного хозяйства. Уже после распада союза завод приватизировали и переименовали в компанию "Краян". С началом нового периода сотрудники завода стали выпускать краны на пневмоколесном ходу, автокраны и краны на спецшасси с телескопической стрелой. Высокий уровень продукции "Краяна" отметили Золотой Звездой. Однако в конце 90-х годов завод пал жертвой споров частников, которые боролись за право им владеть. В итоге здание так и осталось бесхозным. Из гиганта машиностроения оно превратилось в руины, привлекающие фотографов, руферов и экстремалов.
фэндомы Киев Украина метро тарас шевченко Моя Україна разная политота
https://www.radiosvoboda.org/a/news-taras-shevchenko/29762065.html
У київському метро відкрилася виставка «Квантовий стрибок», присвячена українському поету Тарасу Шевченку.
У київському метро відкрилася виставка «Квантовий стрибок», присвячена українському поету Тарасу Шевченку.