Перевод: Мёд с цветов по которым ходил Стас Михайлов.
Результаты поиска по запросу «
Украинские обои
»фэндомы мова длинопост історія України Моя Україна разная политота
О богатстве украинского языка знают все, а вот о море синонимов слов «Мовити», «Казати», «Говорити» скорей всего знает никто :) Как правило в романо германских языках имеется 5-10 глаголов для обозначения понятия «Говорити». И это вполне достаточно. Но не нам ^^ Мы имеем 108 синонимов к этому понятию. Кстати, достичь такого числа синонимов одному слову дано не в каждом языке. Среди всех индоевропейских языков украинский один имеет діє-слово (глагол) «мовити», которое пошло от іменника (существительное) «мова», с таким космичиским разнообразием.
1.Мовити (промовляти Слово)
2.Казати (казку)
3.Говорити (правду)
4.Балакати (синонім: лялякати)
5.Відати (повідати словом)
6.Розмовляти (з кимось)
7.Ректи (урочисто проголошувати)
8.Гутарити (ладно домовлятися)
9.Цвірінькати (ніжнозвучно говорити)
10.Тьохкати (розмовляти як пара соловейок)
11.Лепетати (дитяча мова)
12.Шкабарчати (не дуже приязно говорити)
13.Прорікати (майбутнє)
14.Цвікати (докоряти)
15.Співати (тихо мовити колисанку діткам)
16.Промовляти (Слово, Орацію)
17.Пащекувати (грубо говорити)
18.Бормотати (мовити не розкриваючи рота)
19.Гомоніти (лагідно, приглушено говорити)
20.Сокотати (ніжно, солодко говорити)
21.Триндити (казати неправду)
22.Наговорювати (текст у мікрофон; на когось)
23.Лаяти (за аморальні вчинки)
24.Висловлювати (думку)
25.Гиркати (перекидатися словами, сваритися)
26.Туркотіти (мило перемовлятися)
27.Цвенькати (мовити іноземною мовою)
28.Нарікати (на дощ або пекуче сонце; долю)
29.Провіщати (ладну погоду, майбутнє)
30.Ґерґотати (незрозуміло балакати)
31.Звіщати (Добру Новину)
32.Балабонити (пустомовити)
33.Верзти (незрозуміло говорити)
34.В'якати (мовити)
35.Кликотіти (мовити швидко, як лелеки)
36.Жебоніти (мовити ласкаво, тихо, як потічок)
37.Базікати (про пусте)
38.Бельмекати (не розуміючи щось казати)
39.Варнякати (мовити у сні)
40.Галдичити (одне і те ж)
41.Проказувати (напам'ять поезію)
42.Шепотіти (тихенько мовити)
43.Гаркавити (нечітко вимовляти літеру «Р»)
44.Агакати (мовити часто слово «ага»)
45.Гуморити (мовити смішне)
46.Гарчати (грубо говорити)
47.Ляпати (язиком, говорити)
48.Мурмотіти (мовити з напіввідкритим ротом)
49.Буркати (зрідка відгукуватись під час розмови)
50.Воркотати (тихо говорити)
51.Гурити (научати)
52.Талдичити (мовити як у Біблії, Талмуді)
53.Бурчати (корити, незадоволено говорити)
54.Журчати (про любу мову, текучу як джерело)
55.Квохтати (мама до своїх дітей)
56.Кликати (людей, кур, гостей)
57.Кпити (висміювати)
58.Журити (соромити за содіяне)
59.Напучувати (научати словом)
60.Голосити (голосно плакати, причитаючи)
61.Замовляти(словом хворобу)
62.Повідати (історію, бувальщину)
63.Оповіщувати (вість громаді)
64.Лебедіти (закохано говорити)
65.Розказувати (діткам казку)
66.Розпатякувати (секрети всім)
67.Розмовляти (душа в душу)
68.Торохтіти (бистро мовити)
69.Брякати (невдало вставляти слово)
70.Тараторити (скоромовкою повторювати одне і те ж)
71.Патякати (говорити не те і не тим)
72.Бубоніти (глухо мовити)
73.Теревенити (мовити про незначне)
74.Оповідати (бачене, почуте)
75.Обговорювати (нові поезії)
76.Радити (раду; щось добре або зле)
77.Галдіти (розмовляти голосно)
78.Славити (словом)
79.Вуркотіти (говорити ніжно як голубки)
80.Мимрити (мовити з закритим ротом)
81.Розраджувати (втішати словом)
82.Словоблудити (софістика, хуцпа; обман інших)
83.Славословити (Бога, Богиню)
84.Скоромовити (говорити скоромовкою)
85.Примовляти (лихо)
86.Переказувати (усно твір у школі, вузі; вітання)
87.Домовляти (-ся обом сторонам про мир)
88.Переговорювати (-сь одне другого)
89.Нараяти (побажати щось хороше іншим)
90.Прославляти (Богів)
91.Перемовляти (-ся одне одного)
92.Словославити (Богів і лицарів-героїв)
93.Торочити (настійно повторювати те ж саме)
94.Триндичити (говорити пусте)
95.Радославити (радо славити Радунь Вічних Богів і Богинь)
96.Благословляти (словом)
97.Шкандалити (скандалити словесно, обмовляти)
98.Шпетити (присоромлювати)
99.Розпатякувати (розказувати секрети всім)
100.Підмовляти («юнак дівку підмовляє»)
101.Іронізувати (мовити з іронією, але без сарказму)
102.Базарити (сленґ: говорити, домовлятись)
103.Проговорювати (важливі теми)
104.Закликати (до тиші; ангелів, Божества)
105.Гейкати (часто мовити слово «ге», «гей»)
106.Бубніти (читати вголос)
107.М'ямлити (нечітко мовити)
108.Галасувати (гуртом промовляти різні слова).
фэндомы кличко книга цитаты самоирония Виталий Кличко Знаменитости Моя Україна разная политота
Віталій Кличко презентував книжку своїх смішних цитат "Хто не чув, той побачить!".
Кошти від її продажу підуть на благодійність.
Презентація видання відбулася у музеї Klitschko Expo ("Кличко Експо").
"Нарешті сталося те, що я давно обіцяв: я таки видав самоіронічну книжку зі своїми відомими цитатами. Вона яскрава, весела, позитивна. Скажу відверто, як людина, яка вміє посміятися, пожартувати над собою, яка вміє не ображатися на жарти на свою адресу, насправді на жарти на свою адресу, я не маю на увазі так звані жарти "95 кварталу". Ми видали цю книжку в такому цікавому форматі, смішному, маленькому, зручному, і до неї увійшли 14 найвідоміших моїх цитат, з ілюстраціями, разом з обкладинкою, це вже 16″, – розповів Кличко.
Сам же Кличко не планує спинятися і має намір видати ще не одну книгу своїх мемів.
За словами мера Києва, великий відсоток українців за минулий рік не прочитали жодної книги, тож він пожартував, що його книгу можна встигнути прочитати кілька разів ще до Нового року.
Отличный комментарий!
Ну молодец. Иметь самоиронию не все могут. Вернее, могут не только лишь все.
darth_vader\m/27.11.202018:13ссылка
фэндомы #сквозь время журнал сатира длиннопост історія України Моя Україна разная политота
Первый украинский сатирический журнал «Шершень»: несмешные шутки и роскошная графика
«Шершень» просуществовал лишь несколько месяцев в 1906 году, но вошел в историю. На его страницах шутили Иван Франко, Леся Украинка и многие другие звезды. Политические панчи столетней давности понять сложно, зато графические работы поражают до сих пор.
Это был период политического кризиса и первой революции. «Кровавое воскресенье», забастовки по всей территории империи, погромы помещичьих имений; за 1905 год только в Украине вспыхнули 4000 мелких крестьянских восстаний.
Царский режим был вынужден пойти на уступки: в октябре 1905-го Николай II издал свой «Манифест», где провозглашались политические свободы и 8-часовой рабочий день. Запрет украинского языка была отменена, с цензурой стало немного проще. Еще намечались первые выборы в Государственную Думу. Идеальное время, чтобы запустить сатирический медиапроект.
Киевская газета «Общественное мнение» 3 января 1906 объявила о выходе журнала «Шершень» - еженедельника «с рисунками и картинами на общественные и политические темы, по типу столичных сатирических журналов». Сразу же выяснилось, что слухи о смягчении цензуры были несколько преувеличены. Первый выпуск «Шершня» полностью конфисковали. Тем не менее, журнала удалось просуществовать семь месяцев.
Всего вышло 26 выпусков. К сожалению, их все еще не оцифровали. Но полную подшивку можно взять в Национальной библиотеке им. Вернадского, и осторожно пофотографировать лучшие страницы.
Царский режим был вынужден пойти на уступки: в октябре 1905-го Николай II издал свой «Манифест», где провозглашались политические свободы и 8-часовой рабочий день. Запрет украинского языка была отменена, с цензурой стало немного проще. Еще намечались первые выборы в Государственную Думу. Идеальное время, чтобы запустить сатирический медиапроект.
Киевская газета «Общественное мнение» 3 января 1906 объявила о выходе журнала «Шершень» - еженедельника «с рисунками и картинами на общественные и политические темы, по типу столичных сатирических журналов». Сразу же выяснилось, что слухи о смягчении цензуры были несколько преувеличены. Первый выпуск «Шершня» полностью конфисковали. Тем не менее, журнала удалось просуществовать семь месяцев.
Всего вышло 26 выпусков. К сожалению, их все еще не оцифровали. Но полную подшивку можно взять в Национальной библиотеке им. Вернадского, и осторожно пофотографировать лучшие страницы.
Периодика к тому времени уже была достаточно развитым бизнесом в Украине. Однако издание были исключительно русскоязычными. Манифест 1905 дал большой толчок именно украиноязычной прессе.
Идея «Шершня» возникла сразу же после царского манифеста, на подготовку ушло два месяца. Первое собрание редколлегии произошли на Андреевском спуске, 15 - в том же «Замка Ричарда». Всего за полгода редакция трижды меняла адрес.
Издателем «Шершня» был Владимир Лозинский - уроженец Каменца-Подольского, общественный активист и борец с самодержавием. В молодости даже был участником тайной революционно-террористической организации «Народная воля», но позже переключился на более спокойную издательскую деятельность.
Среди авторов - парад звезд. Тексты писали Иван Франко, Леся Украинка, Агафангел Крымский, Иван Нечуй-Левицкий, Александр Олесь, Михаил Коцюбинский и многие другие.
Конечно, почти все они публиковались под дурацкими именами. На страницах «Шершня» мы наблюдаем целое насекомое царство: Шершень Миргородский, Шершень Полтавский, Фома Шершень, Чмиль, Оса, Пчела, Комар, Муха, Насекомое, Слипень Оводович и просто ДЗЗ.
Идея «Шершня» возникла сразу же после царского манифеста, на подготовку ушло два месяца. Первое собрание редколлегии произошли на Андреевском спуске, 15 - в том же «Замка Ричарда». Всего за полгода редакция трижды меняла адрес.
Издателем «Шершня» был Владимир Лозинский - уроженец Каменца-Подольского, общественный активист и борец с самодержавием. В молодости даже был участником тайной революционно-террористической организации «Народная воля», но позже переключился на более спокойную издательскую деятельность.
Среди авторов - парад звезд. Тексты писали Иван Франко, Леся Украинка, Агафангел Крымский, Иван Нечуй-Левицкий, Александр Олесь, Михаил Коцюбинский и многие другие.
Конечно, почти все они публиковались под дурацкими именами. На страницах «Шершня» мы наблюдаем целое насекомое царство: Шершень Миргородский, Шершень Полтавский, Фома Шершень, Чмиль, Оса, Пчела, Комар, Муха, Насекомое, Слипень Оводович и просто ДЗЗ.
Карикатуры и графические работы создавали Михаил Яковлев, Иван Бурячок, Владимир Резниченко, Афанасий Сластион.
многие другие.
Своеобразным running gag для «Шершня» стал Дмитрий Пихно, главред черносотенного издание «Киевлянин». Его зло подкалывают ли не в каждом выпуске. Параллели с современными медиасрачами проведите самостоятельно.
Отдельная категория рисунков в «Шершни» - иллюстрации к Шевченко. Культ Кобзаря среди украинской интеллигенции к тому времени уже окончательно оформился. Шевченковским строками комментируют злободневные проблемы.
Все еще неизвестно, какой была формальная причина закрытия «Шершня». В июля 1906 года был напечатано объявление, что журнал «временно» прекращает деятельность. Подобная судьба постигла многие пост-революционных изданий. Политические свободы были достаточно быстро свернуты, а борцы с царским режимом пошли назад в подполье (или в Сибирь). Однако даже полгода хватило, чтобы «Шершень» остался важной вехой в истории украинской журналистики и искусства.
фэндомы президенты Девушка и пять негров Мемы Моя Україна разная политота
Президенти Польщі та країн Балтії прибули до Києва
виадук мост фэндомы архитектура железная дорога Тернополь Моя Україна разная политота
Плебанівський віадук
Плеба́нівка — село Теребовлянського району Тернопільської області. Розташоване на автошляху Тернопіль — Чернівці (Автошлях М 19). Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки мезоліту, ранньої залізної доби і давньоруської культури. Плебанівський віадук – пам’ятка архітектури, залізничний міст, розташований неподалік цього села. Минуло більше 100 років будівництва, а ним і надалі їздять потяги, правда, нечасто – бережуть, адже він є пам’яткою архітектури. віадук потрапив до рейтингу найкращих мостів України.
З 1867 до 1918 року Тернопільщина входила до складу Австро-Угорщини, уряд якої сприяв залізничному будівництву на Закарпатті, Буковині та Галичині. Будівництво залізниць велось таким чином, щоб зв’язати, перш за все, центральні райони Австрії зі східним кордоном з метою збуту товарів австрійської промисловості і вивозу в центр країни сировини. Сполучення цих районів між собою забезпечувало стратегічні інтереси держави, розширювало сферу впливу і збільшувало прибутки.
З 1867 до 1918 року Тернопільщина входила до складу Австро-Угорщини. В інтересах Австро-Угорської імперії уряд сприяв залізничному будівництву на Закарпатті, Буковині та Галичині. Будівництво залізниць велось таким чином, щоб зв’язати, перш за все, центральні райони Австрії зі східним кордоном з метою збуту товарів австрійської промисловості і вивозу в центр країни сировини. Сполучення цих районів між собою забезпечувало стратегічні інтереси держави, розширювало сферу впливу і збільшувало прибутки.
У 1861 році було завершено будівництво залізниці Краків – Перемишль, що з’єднала Західну Україну з Віднем, наступним кроком стало прокладення залізничної колії до Львова. Перший потяг прибув до Львова 4 листопада 1861 року з Відня, саме тому львівська залізнична магістраль вважається найстарішою в Україні.
У 1896 році було завершено будівництво залізничної колії Тернопіль – Копичинці, що сполучала Галицьке Поділля з Буковиною. Саме на цій важливій залізничній гілці у селі Плебанівка Теребовлянського району знаходиться дев’ятиарковий кам’яний залізничний віадук.
Масивний і надійний віадук уже 120 років допомагає залізничним поїздам долати звивисті схили галицької землі. Свій початковий вигляд йому вдалося зберегти завдяки надійній кам`яній кладці і дев’яти високим аркам. Арочний стиль конструкції віадука вибраний невипадково — це збільшує надійність і довговічність всієї конструкції.
Кілька років тому відбулось спецпогашення поштової марки, на якій зображено міст у селі Плебанівці Тернопільської області. Також «Укрпошта» створила спеціальний поштовий штемпель «Мости України. Перший день. 27.06.2016. Теребовля, 481000, Тернопільська область».
фэндомы Моя Україна разная политота
Серія листівок 1918 року Василя Гулака «10 заповідей нежонатим»
фэндомы футбол Моя Україна разная политота
Національна збірна Україна виступатиме на Євро-2020 в новій — особливій формі. Головним її атрибутом стане оберіг і символ, дорогий серцю кожного українця. Це найцінніший для всіх нас обрис нашої країни. Єдиної і неподільної батьківщини з Кримом, Донецьком, Луганськом, Києвом, моїм рідним Дніпром, Львовом, Одесою і усіма містами і селами, де головною мелодією з дитинства є мелодія національного гімну. Де на “Слава Україні!” відповідають гаслом “Героям слава!” і яке тепер також буде на формі та надихатиме наших футболістів на нові перемоги.
Ми віримо, що силует України додасть сил гравцям, адже вони битимуться за всю Україну. А вся Україна, від Севастополя і Сімферополя до Києва, від Донецька і Луганська до Ужгорода підтримуватиме їх у кожному матчі.
Це надзвичайно важливо і для футболістів, які дуже хвилюються і мріють виступити якнайкраще на Євро-2020, і для мільйонів наших вболівальників, які вірять у команду Андрія Шевченка. Футбол і національна збірна — єднають Україну! Слава Україні!
Отличный комментарий!