Результаты поиска по запросу «
Українська дорога
»
фэндомы Українська мова кулинария українська кухня еда свадьба обряд традиции Моя Україна разная политота
Дивень
Одним із різновидів традиційних ласощів на Дніпропетровщині є хлібні (нагадують смак бублика) палички, які називають дивнем. Печуть їх на очеретині, яка якимось дивним чином не горить в процесі випікання. Такі дивні є весільним обрядовим печивом. Але на ярмарках, етнофестивалях їх також можна побачити цілими оберемками.
На Полтавщині дивнем називають весільну хлібину з отвором посередині, через який Молода дивилася на Молодого. Тому й дивень.
Дивень – обрядовий хліб, аналогічний за своїм ритуальним призначенням калачеві. Його виготовляли найчастіше з плетінки втроє, вчетверо, а потім з’єднували краї, щоб утворилося замкнене коло. Дивень прикрашали очеретинками чи плодовими гілочками, обплетеними тістом, зверху до якої прикріпляли квітку з жита, калини, квітів (живих чи штучних). Цей весільний хліб здебільшого характерний для Півдня, частково Полтавщини і Слобожанщини. У деяких районах, зокрема на Дніпропетровщині, для дивня взагалі не випікали хлібинки, обмежившись гілочками, обплетеними тістом, запечених на спеціальних рогачиках і прикрашених квітами, колоссям, калиною, барвінком. Через дивень Молода дивилася на молодого, звідки може походити й назва. Коли печуть дивень, загадують, яке буде в Молодих життя. Вдашній – Молоді житимуть щасливо. Садовлячи його в піч, приспівували:
"Світи, жар, у печі ясно
Печись, дивень, красно
Гостям – на велике диво,
Молодим – на щастя,
На долю, на свою родину.
Печись, дивень, не схились, не пригори,
Молодим серця та й не зсуши!"
фэндомы сериал український YouTube Українське мистецтво кино Пісні України Моя Україна разная политота
«І будуть люди» онлайн: серіал офіційно виклали у відкритий доступ
Цієї осені на телеканалі СТБ відбулась прем’єра 12-серійного фільму «І будуть люди» виробництва студії FILM.UA за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України. Події відбуваються на Полтавщині в буремні часи ХХ століття: перша світова війна, революція, прихід радянської влади. Історія драматичних змін, пристрасного кохання і цінності людського життя.
Робота над проєктом тривала цілих 5 років. Початок її прийшовся на 2015, коли FILM.UA Group підписала угоду щодо екранізації роману з удовою письменника Євдокією Дімаровою. Автор роману Анатолій Дімаров на власні очі побачив турбулентні події початку сторіччя. Мати з маленьким Анатолієм та його братом мусила покинути рідне село та змінити прізвище, рятуючись від розкуркулення. Вона і є однією з героїнь і книги, і фільму.
Режисер Аркадій Непиталюк після успіху кінофільмів «Кров’янка» і «Припутні» не збирався повертатися до роботи в телесеріалах, але закохався у проєкт. Щоправда, він погодився стати його режисером з другого разу. «Для мене серіал “І будуть люди” цінний перш за все тим, що ця історія покаже сучасним українцям, як їхні діди-прадіди зуміли вижити й залишитись людьми за нелюдських обставин. Це буде потрібним та корисним прикладом для сьогодення», – зазначив режисер.
Спеціально для проєкту була побудована унікальна локація – «хутір Івасют». Він розмістився у мальовничій місцевості на Київщині біля села Барахти. Для проїзду техніки навіть довелося прокласти туди дорогу і витратити на це 20 тонн щебеню. Локація жила життям справжнього українського села – у період зйомок там тримали коней, свиней, гусей, курей, собак. Також у серіалі знявся справжній віл.
Протягом знімального процесу було організовано три постановні пожежі. Одну з хат спеціально побудували лише для того, щоб ефектно її спалити. Це сталося у ніч на свято Геловіну.
Головні ролі: Остап Дзядек, Акмал Гурєзов, Олена Борозенець, Катерина Григоренко, Віктор Жданов, Костянтин Темляк, Олександр Піскунов, Олександр Мавриць, Макар Тихомиров, Анна Тамбова, Віталій Ажнов, Аліна Костюкова, Ігор Колтовський.
Режисер – Аркадій Непиталюк.
Оператор – Дмитро Юриков.
Продюсери – Сергій Демидов, Віктор Мирський, Людмила Семчук.
Креативна продюсерка – Олеся Лук’яненко.
Виконавча продюсерка – Валерія Ткачук.
Автори сценарію – Тетяна Щегельська, Тарас Антипович, за романом А. Дімарова «І будуть люди».
фэндомы Українське мистецтво арт Александр Резниченко художник Моя Україна разная политота
художник Олександр Резніченко
Александр Резниченко родился 31 июля 1968 года в Харькове. Первые шаги на пути художественного образования были сделаны в Лозовской детской художественной студии (1977–1978) и школе искусств в г. Лозовая Харьковской области (1978–1982). С 1983 по 1987 учился в Харьковском государственном художественном училище (преподаватели – Ю. И. Лямин, В. И. Высикайло). В 1993–1994 был вольнослушателем факультета живописи Харьковского художественно-промышленного института (преподаватели – А. М. Константинопольский, В. В. Сизиков). С 2002 – член Харьковской организации Национального союза художников Украины. С 1989 – участник всеукраинских и международных выставок в Харькове, Киеве, Москве, Бельгии, Франции, Германии и США. С 2002 участвует в деятельности творческого объединения «Буриме» и проекте культурно-художественной акции «Дорогами Васильковского: взгляд через века».
"Урожай"
фэндомы грамматика украинский язык Моя Україна разная политота
Жартівливі картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
