Українська дорога

Дореволюційна Україна. Українські краєвиди, хати під стріхою, села кінця XIX - поч. ХХ ст. з приватної колекції.

Запоріжжя

Хата поряд з річкою

Хутір на Наддніпрянщині

Українське село

Полтавська губернія

Хутір на Полтавщині 

Київська губернія 

с. Гавронці, Полтавщина 

У складі сучасної української мови майже  256 тис. слів. та вона надалі розвивається, таким чином збільшуючи цю цифру.

За лексичним запасом найближчою до української мови є білоруська – 84% спільної лексики, далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно), і лише наостанок – російська (62%). До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською лише 11.

Особливістю української мови є те, що у ній є великий перелік зменшувальних форм. Наприклад, зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово “вороги” – “вороженьки” ღღღ

Навіть й донині в нашій державній мові збереглися назви місяців з давньослов’янського календаря — сiчень (час для вирубки лісу), лютий (люті морози), березень (тут існує кілька тлумачень, а саме: починає цвісти береза; збирання березового соку; паління берези на вугілля), квітень (початок цвітіння берези), травень (зеленіє травичка), червень (червоніють вишні), липень (початок цвітіння липи), серпень (від слова «серп», що вказує на час жнив), вересень (цвітіння вересу), жовтень (жовтіння листя), листопад (опадання листя з дерев), грудень (від слова «груда» — мерзла колія на дорозі).

У 1918—1920 роках українська мова була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки.

Дівоче-жіноче святкове вбрання. Кінець ХІХ - початок ХХ століття. Ч.1

Відеоролики проекту СПАДОК (англ. Back to Basics) присвячені українській культурі, традиціям, народним звичаям. У частині циклу «Національне святкове вбрання» глядачі побачать, як в XIX-ХХ столітті виглядала українка в залежності від віку, соціального статусу і регіону проживання. Для цього в кожному з коротких, але яскравих епізодів, буде відтворено характерний для певного регіону етнічний образ. 

Над створенням роликів працювали: режисер Олексій Гуз, оператор Юрій Бакун, консультанти Українського Інституту Історії Моди, графіка проекту Signal Red, продюсер Олена Малкова.

У проєкті «Спадок» звучать українські народні пісні, записані в сучасній обробці спеціально для циклу фолк-музикантами: Ігор Сакач (музичний продюсер), Максим Бережнюк (виконавець на традиційних духових інструментах, вокаліст), Марія Квітка (вокалістка), Анастасія Полетнєва (вокалістка)

Запорізька обл. Вільнянський район

Модель: Анастасія Вергелес – актриса, телеведуча, менеджер творчої програми фестивалю «З країни в Україну».

Керсетка – жіночий плечовий одяг без рукавів та коміра, оздоблений спеціальними складками по спинці – вусами. Особливо багато вусів (до 17-ти) мали керсетки з дорогих тканин – оксамиту, щільного шовку, кубового ситцю. Щоб отримати складки в умовах селянського побуту, кравець складав тканину потрібним чином, змочував водою і клав на дошку, що лежала на прогрітій печі. Зверху накладалася друга дошка і близько трьох мішків збіжжя. Під таким пресом матеріал висихав і форма фіксувалася так міцно, що склади не розходилися.

Харківська обл. Балаклійський район

Модель: Ірина Данилейко. Етномузиколог. Учасниця фольклорного гурту «Михайлове Чудо». Ініціатор створення музично-етнографічного проекту «ЕГЕ-films».

Дукач – традиційна прикраса українських селянок, що мала вигляд великої монети з металевим бантом, оздобленим кольоровими скельцями. На його виготовлення потрібно було дві монети: одну вставляли в оправу, а з іншої робили бант. Золотий дукач своїй похресниці дарував хрещений батько на першу річницю хрестин. Бажано було, щоб на монеті був викарбуваний образ тієї великомучениці, ім’я якої носила похресниця: Катерина, Варвара, Марія тощо.

Черкаська обл. Черкаський район

Модель: Катерина Афанасьєва. Захоплюється українськими народними мистецтвами – писанкарством та малярством. 

Ґерсет – тип керсетки, характерний для Півночі Черкащини. Шили його з тонкої крамної вовняної тканини, а поли закладали у дуже дрібні складки. Технологія створення таких складок в умовах селянського побуту була наступною: кравець складав сукно потрібним чином, змочував водою і клав на дошку, що лежала на прогрітій печі, згори накривав другою дошкою і ставив три мішки збіжжя. Під таким пресом сукно висихало і форма фіксувалася настільки міцно, що складки більше ніколи не розходилися.

Хмельницька обл. Новоушицький район

Модель: Лідія Афанасьєва. Бабуся, що є хранителькою традицій роду. Виховала дітей, онуків і навіть правнуків. 

Баюр – вовняний кольоровий тканий пояс, довжиною до 3 метрів. Існує багато різних способів його пов'язування . На більшій частині України пояси пов'язували поверх сорочки та стегнового одягу, підтикуючи спереду або позаду. Вийти без пояса за ворота у кінці XIX ст. вважалося настільки ж непристойним, як вийти оголеним.

Закарпатська обл. Виноградівський район

Модель: Анастасія Єрмакова. Фольклорист. Займається дослідженням та популяризацією бессарабської народної культури. Солістка Національної філармонії України. 

Пацюрки – локальна назва намиста на Закарпатті, яке виготовляли з кольорового скла. Специфічна технологія виготовлення зумовлювала легкість та мерехтливість прикраси. Воно було досить дешевим, але, на жаль, нетривким. 

Баршун – ткана шийна прикраса з бісеру. Такі прикраси дівчата та жінки виготовляли у домашніх умовах, використовуючи бісер чеського виробництва.У Карпатах виготовлення прикрас з бісеру для себе та подруг було улюбленим заняттям дівчат у вільний від господарської роботи час, коли вони могли кілька годин присвятити нанизуванню "пацьорок" на нитки.

Ситуація сталася

Народ, сталася халепа зі мною. Вчора невдало сходив в магазин по воду за 40 гривень, і в результаті мінус останніх 2000 гривень з карти. Пропажу замітив тільки зранку. Нині розбираюсь з магазином, заяву в поліцію вже написав, банк в курсі, але швидкого вирішення ситуації поки не видно. Тому падаю в бруд обличчям і прошу дорогих підорів з реактору підкинути трошки грошей кому не шкода, бо зараз моя невесела перспектива це голодати дві неділі. Завчасне дякую.

карта Ощаду — 4790 7299 3816 3367

Сміх і горе

Я з Півдня - українофобські ідеї та міцний селянський суржик тут звична справа. А хто із Заходу? Чи справді таке з дітьми робиться?

Партизанська пісенька)

Трошки зимової Одеси

Вул. Єврейська, СБУ

На розі Дерибасівської та Єкатерининської (криниця колишнього ресторану Українська Ласунка)

Новий розділ

У вищого модераторського складу Моєї України виникла ідея зробити підтаґ, присвячений українським героям. Спочатку була думка охопити дописи про захисників нашої Батьківщини й об'єднати під простою назвою «Герої». Наразі є пропозиція охопити не тільки військових, а й відомих і не дуже людей, на яких можна рівнятися: волонтери, винахідники, активісти тощо. Письменників, поетів, художників, скульпторів, звісно, надалі висвітлюємо в «Українському мистецтві». Від себе пропоную назву «Квіт нації».

Чекаємо на пропозиції щодо змісту розділу, назви, а також оформлення: аватарки 100х100 пікселів (з'являється ліворуч від назви), обкладинки 846x179 (над назвою в самому тезі) та плашки 300x75 (видно праворуч на сторінці фандому).