![ТО "420",Моя Україна,фэндомы,политота,Приколы про политику и политиков,песочница политоты,разная политота](http://img0.reactor.cc/pics/post/full/%D0%A2%D0%9E-%22420%22-%D0%9C%D0%BE%D1%8F-%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0-%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B0-%D0%BF%D0%B5%D1%81%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%B0-%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%82%D1%8B-5512736.gif "ТО "420",Моя Україна,фэндомы,политота,Приколы про политику и политиков,песочница политоты,разная политота")
Результаты поиска по запросу «
Шукаю таби для губної гармошки
»
фэндомы музыка Христина Соловій Моя Україна разная политота
Кристина Соловий выпустила дебютный альбом
Молодая украинская певица Кристина Соловий, подопечная Святослава Вакарчука из шоу талантов Голос країни, выпустила дебютный альбом Жива вода.
В пластинку вошли 12 композиций, две из которых написала сама Кристина, другие десять - украинские народные песни в авторской адаптации Святослава Вакарчука.
Альбом записывали на киевской студии ЗвукоЦех, саунд-продюсерами пластинки стали Милош Елич и Святослав Вакарчук.Альбом Жива вода можно послушать через сервис SoundCloud на официальной странице певицы:https://soundcloud.com/khrystyna-soloviy
дебютный клип на песню Тримай:
«Кожна з народних пісень, які увійшли до цього альбому, у певний період була для мене емоційним сплеском. Більшість із них я співала в народному ансамблі «Лемковина», але довго виношувала мрію дати цим пісням нове дихання, аби їх знали і співали молоді люди», – говорить Христина.
Христина Соловій, співачка: «Пісня «Под Облачком» стала символом моєї любові до Лемківщини. Саме почувши її, мама розповіла мені про наше лемківське походження, про людей з дивними звичаями і такою милою, місцями чудною, говіркою. Багато із тих людей мені не вдалося знати живими. Але я завжди можу відтворити в уяві їхні образи, що мені тоді навіяла ця пісня – чи не найдорожча для мене пісня-портал і нерозривний містичний зв’язок з моїм корінням».
Христина Соловій про «Синю Пісню»: «Була написана холодного синього зимового вечора напередодні мого дня народження. Слова і музика з’явилися відразу. Здається, після «Тримай», то була друга авторська спроба і коли я шукала до неї гармонію за фортепіано, у мене ще тремтіли пальці. Далеко за північ, коли пісня вже була у моєму диктофоні, пальці все ще тремтіли. Я подзвонила братові, який відразу ж приїхав, бо «сталося щось важливе», хоча насправді, я просто була переконана, що пісня заживе своїм життям тільки тоді, коли її послухає ще хтось. «Синя Пісня» надовго оселилася у моїй квартирі, але у ту ніч я заснула дуже швидко і здається снились мені сині сни».
http://musicinua.com/hrystyna-solovij-vyklala-debyutnyj-albom-onlajn/
http://afisha.bigmir.net/concert_club/news/222383-Prem-era--Kristina-Solovij-vypustila-debjutnyj-al-bom
![В У'ьращ&юом А/рамочная Я tnesSe, л(о$лю [Ja teie, tfaítfa] а Я меде, too каю [Ja tzie, ¿ochaJa ] ньреёоамкся /о а К/ - Я tH&iïn лю5лю, но ам&юк равные, лнансная:,Моя Україна,разное,Моя Україна комикс,мова,разная политота](http://img1.reactor.cc/pics/post/full/%D0%9C%D0%BE%D1%8F-%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0-%D0%9C%D0%BE%D1%8F-%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BA%D1%81-%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%8F-%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B0-1976359.jpeg "Моя Україна,разное,Моя Україна комикс,мова,разная политота")
DnD story Dungeons & Dragons фэндомы Магія Хаоса 5.0 Моя Україна разная политота
акт 3, початок http://ua.reactor.cc/post/4615313
акт 2 - http://ua.reactor.cc/post/4620873
7:15, 29.11.2020
Світанок був примерзенним, на вулиці, сиро, холодно, через пару днів настане зима... ворони
голосно каркали відчуваючи поблизу смерть...
А в кімнаті таверни - тепло, зручно, мерехтливі свічки ховали пилюку, бруд і природній сморід
великого, здорового чоловіка... трохи ладану, пару молитовників, охапка пахучого свіжого сіну,
горщик з пісною кашею, кухоль нерозбавленного когору і кімнатка вже набувала приемного, затишного вигляду... вже можна було запрошувати місцеву селянку щоб разом там почитати молитви, вивчити діяння святих...
2:18,30
Гриби майже закінчилися, ресідіум що е в продажі - жахливої якості і надзвичайно дорогий. Потрібно зв'язатися на днях с демоном щоб Григорій хоча б через дві неділі(коли отримає золото з церкви) зміг купити два з половиною грамма грибів. Також йому необхідно зібрати військо і почати з вербування найманців для бойової групи.
22:46,3.12.
Вдалося, нарешті, дістатися до Судрава - гірського села з 600 мешканцями.
Місцеві жителі, це міцні, працьовиті люди що віддавали перевагу, щоб їх залишили в спокої.
Через це вітали Григорія явно холодніше, ніж в Равенсбурзі, але мешканці не відмовилися від
можливості щось вигідно виторгувати за припаси... селяни рекомендували не ходити в гори, вони чули, що міст у «Танцюючий орка» був зруйнований. Хоча вони відзначають - досвідчені шукачі пригод зможуть перетнути річку...
З Судрава в Томрав дорога йшла серпантином через гори, періодично небезпечно спускаючись по каньйонах і відкриваючи захоплюючий вид на озеро Танучого льоду і Земляний ліс внизу.
16:06,4
Почалася буря. Суворий вітер, дощ і брудні дороги зробили подорож Гріші складніше, але також прибрали з його шляху диких звірів і майже всіх інших мандрівників. Звуки бурі зловісно грохотали, хоча іноді заглушалися ревом річки. Коли дорога досягла вершини наступного хребта, Григорій зміг розгледіти джерело звуку - у маленькій долині внизу, крізь зарості ялинок, неслась брудна і бурхлива річка. Моста не було, хоча його рештки до сих пір трималися за круті береги. Крізь дерева було видно кам'яну вежу і кілька солом'яних дахів. З труби найбільшої будівлі йшов дим. Проте, все це знаходиться на іншій стороні річки.
Жрець знайшов місце де вода не доходила, в глибину, до грудей середньої людини. Активував всіх трьох своїх мерців, і ті перенесли його з речами...
Але коли Григорій с зомбі пробиралися до будівель, з кущів напала п'ятірка здоровенних(як для типових представників своєї раси), товстих, добре озброєних гобліноїдів... лисі, зелені істоти з загостреними кінчиками вух, були захищені щитами і хутряним обладунком...
Підбігши блищи гобліни почали кидати короткі списи ... Гріша наказав скелету хапати лук і той вистрілив потрапивши одному з нападників в коліно, цього-ж жрець вдарив силою молитви священного вогню... Два зомбі вибігли вперед розмахуючи кулачками. П'ятірка гобліноїдів вихопила моргенштерни та почала лупцювати зомбі...
Григорій застосував молитву пекельних мук - одного монстра паралізовало... мертвяки догризли (незважаючи на удари) гобліна і напали на паралізованого... трійця що залишилася спочатку здається розгубилася, але сконцентрувалась і добряче відгамселила одного із зомбі, так що той вже не рухався...
За цей час їм за спину зайшов Григорій і раптово атакував. Скелет рівномірно, як заведений, стріляв з короткого лука.
Гобліноїди зосередились на Гриці і добряче натовкли боки жрецю, та той, прочитавши молитву лікувального молебна, майже повністю відновив собі сили... мерці добили третього гобліна й напали на іншого... Григорій проломив череп ще одному. Останній намагався втекти, та під дією магії паралізації далеко не побігаєш...
Трупи гоблінів жрець наказав з'їсти своїм мерцям (зомбаки їли м'ясо, а скелет збирав кістки), це підвищило в їх тілі кількість Сили що дозволила їм стати на рівень краще, зомбі отримали перший рівень варварів, а скелет перший рівень злодія...
20:43,5
«Танцюючий орк» - це простий готель, що складався з великої кам'яної вежі і прибудованої до неї стайні. Поруч з нею була ферма і квадратна вартова башта, в якій постійно жило троє солдатів. Усе це було оточене дерев'яним палісадом заввишки метри три. Тут і посилився наш "герой".
Григорій зумів заробити пакетик грибів: Зустрів двох бродячих бардів з півкілограма золота, одна з них вже декілька днів страждала від грибної ломки і благала про хоча-б одну дозу, її чоловік теж різко забажав ... вони дуже зраділи взнавши що е можливість і запропонували все золото ...
Гріша провів ритуал Виклику і виміняв у демона, за бардівське золота, три пакетика(по три грами в кожному) грибочків непоганої якості... Накурившись грибів Гриць в екстазі зайнявся сталкінгом в сновидіннях бігаючи по Чорній Астральній Зоні... коли його попустило він мусив усвідомити - ці грибі були раза в три гірші(за ті шо він вживав останній раз), але вже були запліднені й містили
спори... жрець довго думав як ефективно проростити грибницю - при успіху можна було мати непогані
урожаї... частину спор він подумував за сотню золотих продати бардам(перед тим як віддати їхні два
пакетики - спори Гріша вибрав собі)...
Гриць надіслав магічне повідомлення одному знайомому духу що страждав від алкоголізму й наркоманії.
Невздовзі той з'явився... Розплатившись з духом двома дозами грибів - змусив того ідентифікувати й
оглянути дивний магічний предмет якого клирік знайшов в одному із прихованих біля дороги алтар
місцевих святих. Дух казав що це був древній предмет запису звуків... Григорій відправив шукати
місця де можна буде дістати гриби і ресидіум. Незабаром дух запропонував за пів-кілограма золота
- грам рисідіума і хотів двісті грам золота за 1 грам дуже хороших(за його словами) грибів.
0:36,6
Після грибів Григорій був дуже збуджений і тому зайшов в таверну щоб трохи заспокоїтись парочкою
кухлів гарячого, нерозбавленого вина з спеціями... там він познайомився з одним із трьох місцевих
стражників - сержантом Сергором, той був на нічній зміні, та був чимось засмучений і тупо
нажирався дешевим елем... Григорій вмовив, за десять монет, супроводити його до монастиря...
Також познайомились з великаншою, два з половиною метровою жіночкою, Маарікою Друїдом. Вона також прямувала до монастиря Жовтої Троянди. Разом вони чекали коли вщухне буря...
12:24
Храру, могутній ведмежатник(дуже великий і товстий гоблін) цих земель зв'язався з якимись
культистами, він встановив контроль над племенем, викрав і взяв в заручники кількох жителів
Томрава. Тепер мешканці Томрава (ті, хто розуміють ситуацію, що склалася) були змушені підкорятися наказам культу. На щастя, в більшості випадків все, що потрібно робити - просто спостерігати за дорогою і затримувати мандрівників, що прямують до монастиря.
Це Григорій узнав магічно перевівши записи з паперів з'їдених гоблинів. Показавши це великанші
вони разом надавили на стражника і той зізнався - в заручниках тримали сім'ю сержанта Сергора. Та
брат і дружина брата ніколи-б йому не пробачили, якщо Сергор дозволить маніпулювати собою і зробить щось безчесне. Тому він якраз шукав можливості зробити хоч щось з мінімальним ризиком для заручників, і Гриць з Маарікою - були його шансом. При розмовах з ними він був дуже обережним, тому що вважав - поруч знаходилися гобліни, які спостерігають за дорогою й таверною і він боявся великого числа шпигунів серед людей з «Танцюючий орка». Він намагався говорити не привертаючи до себе уваги, і передав жрецю таємну записку, щоб переконати їх прийти на зустріч за стайнею цієї ночі.
Гріша виміняв за три Благословення у селян мішок картоплі. І зараз, розвівши вогнища, варив, пік
і жарив. Частину плодів жрець віддав в жертву Божественній Матері...
Коли стемніло Гриць зустрівся з Маарікою і пішли чекати стражника за стайню строячи з себе
закохану парочку ... незабаром з'явився стражник.
Опинившись наодинці з жрецем і веліканшою він розповів про свою проблему і попросив їх допомогти.
Йому не було що запропонувати в якості нагороди, але він був упевнений, що у культистів знайдуться
скарби і інформація, і що мер Томрава ймовірно запропонує нагороду після всього цього. Він розповів
що гобліни тримають заручників в недавно покинутій шахті Деру, в дюжині миль на захід від Томрава.
Він знав, що гобліни з племені Тіньового Кігтя раніше були союзниками, а також чув розмови
медвежатників про те, що не всі гобліни задоволені новим положенням. За чутками, колишній вождь
Саштек все ще живий, і Храр наглядає за ним. Ходили чутки що старий вождь відмовився говорити, де захований скарб племені, але може і по якісь іншій причині.
Сергор був біля цієї шахти усього два рази. Він пам'ятає два будинки і відкритий сарай, обнесений
огорожею. Вхід в шахти закривали міцні дерев'яні двері. Наскільки він знав, там не було інших
виходів, хоча він ніколи не заходив всередину.
Для вигляду сержант хотів післати звістку культу про мандрівників. Він запевняв, що це для того щоб
ввести в оману культ. Сергор боявся, що навколо були шпигуни, і краще перестрахуватися, а
повідомлення все одно прийде в шахти пізніше, ніж вони дійдуть до них. Крім того він дозволив Грицю
надиктувати повідомлення, де описав себе як бідного монаха, а друїдессу - як незаміжню паломницю.
Сергор пообіцяв допомогти, з ще двома селянами родичі яких були в заручниках...
11:20,7
Дорога вела в вузьку ущелину, яка простягалася на сто кроків і закінчувалася стрімкою скелею.
Вузька земляна стежка в однієї зі стін ущелини піднімалася на 15 метрів до уступу. Вище уступу
через ущелину було перекинуто декілька балок і мережа з канатів, на яких бовталися блоки. Від
уступу вглиб скелі йшов тунель... хід губився в темряві.
Вхід в ущелину перекривала трійка невеликих будівель, оточених триметровою огорожею з згнилої
деревини. Кам'яна хижа (20 на 30 кроків) - раніше була одномісним будиночком для шахтарів. Зараз
його займав вождь ведмежатників. Аналогічний міцний будиночок поменьше займали інші гобліни...
Свист сильного вітру глушив майже всі звуки, лише далеко лунало відлуння гортанного гоблінского
говору. Ледь чутно скрипіла деревина і доносився тихесенький звук що нагадував плач. Один з людей-
розвідників, що працювали на гоблінів за золото, лежав й скучав на даху прибудови в дозорі...
Трое медвежатників патрулювали огорожу навкруги шахти, вони встали в найдальшому куті від домівки вождя і щось швиденько пили, передаючи по колу велику керамічну пляшку...
На них побігли трое стражників з двома зомбаками і почали гамселити гоблінів-переростків гострими списами... Розвідника з даху, коли той помітив побиття гобліноїдів, окутала лозою і чіпкими травами Мааріка за допомоги магії друїдів. До нього вдерся Григорій і забив на смерть ціпком...
Розправа над трійцею медвежатників прошла непомітною для інших розбійників. Це допомогло добре
оглянути будинки і підготувати пастки. В одном з домів заблокували колодамии ватажка з дивним гостем(подібним Храру,вождю медвежатників - гобліном-велетнем), а іншу будівлю з чотирма гоблінами і двома чоловіками-найманцями підпалили... виходи заблокувавши так що ворог в паніці, по одному, вискакував на шість гострих списів ...
Храр та його гість, як тільки почали підпалювати і його будинок, здався. В третій будівлі було
кілька рабів-гоблінів що повтікали як тільки їм пришла нагода...
Шахта Деру утворилася вимиванням гірських порід талими водами льодовика, що знаходиться по той бік гір. Підлога шахти була з твердого каменю, як і поверхню ущелини, у деяких місцях на підлозі були постелений довгі дошки. Тунель висвітлили, розставленими через рівні проміжки, масляними лампами.
Відчувався сильний запах гарі палаючого масла в лампах і сморід немитих тіл.... довгий коридор вивів в невелику кімнату з пласкою підлогою, світильником що стояв на столі, двома лисими мужиками в темних мантіях які сиділи на стільцях і грали в кості... загін з стражників, зомбі, скелета і друїда, на чолі з Грицем, увірвались і швиденько списами закололи лисих. Далі, за прикритими дерев'яними дверми, була трохи більша кімната з ще двума лисими, які разом валялися на одному ліжку, з чотирьох двух-ярусних... поки ті вскакували намагаючись натягнути кальсони - стражники з мертвяками закололи їх списами... Крім ліжок в цій кімнаті був очаг посеред кімнати, невеличкій стіл з декількома табуретками, шафа і дві маленькі скрині, але нічого цінного знайти тут не вдалося, лише лахміття й залишки їжі. Також там були ще одні прикриті двері... далі була довга печера де плішивий, з бородою і чорній рясі секстант, володіючи жахливою магією, під охороною двох магічних істот (Повітряних Елементалів) і двох накаченних чоловіків в шкіряних масках, катував і гвалтував бранців ...
Увірвавшись стражники простромили списами кінцівки лисого чим полонили злого чародія... Григорій заставив його відігнати, назовні(щоб потім по одному знищити) елементалів, в цей час мертвяки з друїдесою забили двох головорізів...
Серед голих, закатованих полонених був величезний гоблін, замордований, зломлений Саштек, бувший вождь племені, якого переміг Храр... але не вбив, а полонив, і майже кожен день мучав й гвалтував.
Гріша уклав угоду Саштеком, той зцілює його рани, а здоровенний медвежатник, мав вірно працювати на жреця. Із врятованої дюжини людей різного віку і статі, були і брат Сергора з його дружиною.
Вони замерзли, зголодніли і зневірилися... За допомогу врятування своїх родичів й знайомих сержант
Сергор, з двома сильними селюками, пообіцяли надати охорону... мінімум в дорозі до монастиря...
8:47, 8.12.20
Ритуал пройшов бездоганно. Григорій був дуже задоволений - в нього вдалося купити в демонів майже десять грамів грибів непоганої якості. Він віддав в жертву богам рештки елементалів, гоблінів, культистів, а також своїх мертвяків. І темні злі сили нагородили Грішу зробивши його жрецем сьомого рівня домена Смерті...
Він продемонстрував свою нову силу Мааріці, і та була зачарована. Григорій запропонував друїдесі
приєднатися до нього, пообіцявши їй нову Силу, і та швидко погодилась, і вони одружились...
12:04, 12.12.2020
Томрав - невелика шахтарська село, в ньому проживало приблизно 400 людей, дварфів і полуорків.
Воно було на шляху до монастирю Жовтої Троянди. Звивиста дорога бува єдиним шляхом до поселення і до монастиря для возів. Місцями вона настільки була вузька, що і візок ледве зміг-би проїхати.
Сильний вітер, дощі, мокрий сніг і круті підйоми робили цю частину дороги мало не найважчою. Камені
та скелі місцями вкривали від вітру і дощу, але давали лише короткочасне полегшення і зустрічалися
дуже рідко...
Друга половина шляху до монастиря проходила високо в горах, що дуже знижувала нормальну швидкість пересування вдвічі...
Частина шляху проходила через довгий звивистий тунель що називали Солітьюд... В тунелі поселились гігантські павуки... Та Григорій, з кладовища шахтарського села(за згодою селян), піднімав по три скелета(стільки поміщалося по ширині тунелю) з кирками що рубили павуків і яйця... а павутиння Гриць підпалював за допомогою магічного вогню... на це пішло декілька днів, поки не очистили тунель... вісім велетенських павуків було знищено.
Біля виходу з тунелю, на мертвяків(що йшли першими) напало двое велетенських Бурих Тюфтіїв(напів-жуків, напів-гуманоїдів що жили під землею)... Друїдесі й жрецю вдалося іх оглушити магіею й полонити...
Григорій приніс в жертву, в ритуалі Смерті, одного тюфтія щоб передати силу Мааріці. Вона була
в захваті від нових можливостей що появилися в неї коли ритуал зробив із неї друїда пятого рівня.
Вона, на радощах дозволила Грицьку взяти наложницю... бо їй надоїло спостерігати як Гріша гвалтує
зомбі по кущах, а в неї самої починалась вагітність...
Гриць купив в селян Томрави, за сотню золотих монет, місцеву молоду, незайману монашку на ім'я
Сестра Чурм Мристар... й заставляв її, за миску каші і щоб не їбали в сраку, двічі на день(зранку і
на ніч), робити масаж чи орально задовільняти Гриця і Ма...
10:43,13
Попереду йшов бурий тюфтій, несучи на шиї Григорія, в стальному обладунку, щитом, мечем і списом,
далі двое неповнолітніх дівчат-зомбі несли ложі з друїдом, за ними шли монахиня, гобліноїд і трое
стражників що несли клітки з мертвяками. Вони пробиралися крізь хуртовину і через мить вишли з неї. Сніг перестав падати, вітер став легким бризом, а над головою крізь сірі хмари проступило блакитне небо. Стало помітним велетенську будову що розкинулась по скелястій стороні гори високо над загоном. Невелика стежка вилася вгору, проходячи через кілька воріт, перш ніж досягала головної будівлі. Комплекс монастиря складався з двох частин: перед входом розташувалася група невеликих білих будівель, а за ними - великі жовтуваті будівлі, ближче до схилу гори. Позаду них на сонці переливався великий купол головної будівлі.
Над воротами на стіні був викарбуваний напис:
«Страждати з іншими - значить бути іншими; втрачати себе і розглядати будь-яке страждання не як
своє власне - ось наша істина.»
Перша брама виглядала міцною, поруч висів великий бронзовий дзвін.
Монастир виглядав древнім і спокійним куточком цивілізації посеред вкрай небезпечної дикої місцевості. Монастир Жовтої Троянди - це древня організація, заснована сотні років назад в усамітненні, в горах Кам'яного Шпиля. Вона була присвячений Ільматеру, Плачещему Богу, божеству страждань і стійкості, він став бастіоном цивілізації на тисячу років... але зараз його основи почали хитатись...
фэндомы политика песочница политоты длинопост #Сало с №востями Евромайдан Моя Україна разная политота
День Гідності та Свободи
23.11.2013Дівчина з національним прапором закликає проїзджаючих автомобілістів долучитися до акції протесту. Перші дні Майдану. Ще ніхто не уявляв, що нас чекає. Дівчина з друзями верталася не то зі свята, не то з весілля. Вони підійшли, подивились, що відбувається на Майдані, послухали, поспілкувалися. Після цього вона попросила в когось прапор і стала біля дороги, намагаючись звернути увагу людей, що проїжджали по Хрещатику в машинах. Все відбувалося під прохолодним осіннім дощем, але це нікого не хвилювало.
01.12.2013
Демонстранти сплять на підлозі храму під час всенощної служби, сховавшись від переслідувань. Перша ніч після розгону студентів, люди намагалися відпочити і зігрітися, прихистком для них стала церква. Священики ходили навшпиньки поміж людей. Відбуваючи нічну службу, памятаю як я боявся налякати людей звуком затвору камери.
11.12.2013
Прохід до Адміністрації Президента цілодобово охороняли солдати внутрішніх військ. Дівчата-мітингувальниці намагалися схилити силовиків на сторону народу. Эту фотографию я сняла рано утром на Банковой. Люди принесли розы к ограждению возле Администрации Президента. Цветы выглядели торжественно и нелепо. Но невероятно красиво.
Фото Ганна Грабарська
11.12.2013
Дівчина вдома спостерігає за спробою розгону Майдану. Інтернет-трансляції з ключових точок протестів велися волонтерами і журналістами цілодобово. В цей день відбулася перша серйозна спроба зруйнувати барикади і розігнати мітингарів. Солдати внутрішніх військ і Беркут проривалися з вул.Михайлівської та вул.Інститутської. Штурм почався опівночі. Завдяки інтернету за декілька годин "захисників" стало в рази більше. Сутички тривали до 9-ї години ранку. Это было больше похоже на фильм ужасов. Я работал за компьютером и собирался было скачать фильм и под попкорн его посмотреть. Зашел по привычке в Фейсбук проверить новости. Не для кого ни секрет, что социальные сети стали мощным толчком в революционном процессе. Подружка Тотоша уже была в кровати. Я позвал её. Она с ужасом наблюдала за происходящим.
15.12.2013
Недільне віче на Майдані побило всі рекорди по кількості людей. Зйомка з даху будинку Профспілок. Вражаюча картина - мільйон людей на центральній площі твоєї країни, що зібралися на недільне Віче 15 грудня 2013го. Дивлячись на неї розумієш, що один зі слоганів часів Євромайдану "Я крапля в океані" не є вже такою метафорою - і таки кожен окремо разом з усіма має силу океану.
19.01.2014
Цей день в історії назвали "криваве Водохреща". Після того, як колону з Майдану, що прямувала до стін Верховної Ради, не пропустила міліція, почалися активні сутички з використанням спочатку каміння, а трохи пізніше і коктейлів Молотова. На фото - протестувальники пішли в контратаку на спецпризначенців спецпідрозділу "Беркут", які періодично під час зіткнень намагались заарештувати найактивніших євромайданівців. Хаотична некерованість і відсутність плану дій, безмежна хоробрість і люта ненависть до "беркутів", за всі ті жахливі речі, що вони встигли натворити під час Євромайдану, і відсутність з боку влади будь якої адекватної реакції, виплеснулись на Груші у неймовірне вуличне протистояння, коли люди вершили правосуддя на свій розсуд. Ці двоє "беркутів", незважаючи на всю драматичність зображеного, насправді не дістали жодних поранень, завдяки їх обладункам, через мить вони підхопились і побігли до своїх. Це сталось, через те, що так званим правоохоронцям здавалось, що вони ще контролюють ситуацію.
21.01.2014
Протестувальники стоячи на автобусі, що згорів під час сутичок, б'ють палицями по бочках і розмахують прапором України. Це був третій день сутичок на вулиці Грушевського. Силовики привезли машину з величезним прожектором і освітлювали лінію зіткнення. В той вечір йшов дуже гарний сніг. Люди стоять на спаленому автобусі внутрішніх військ, один з яких грюкає ломиком по залізній бочці. В контровому освітленні протестувальники виглядали дуже гарно. А ще в той вечір я взувся в берці, які були дуже слизькі і я дуже боявся, що якщо беркут раптово піде у наступ, то я не зможу втікти, бо буду падати.
22.01.2014
Протестувальники з "кокетейлем Молотова". "Дівчино, це перша лінія оборони", - так мене застерішали ці двоє хлопців з "Коктейлями Молотова". Тут готуються йти вперед чи зустріти "Беркут", якщо вони підуть в атаку.
21.01.2014
Спецпризначенці внутрішніх військ МВС несамовито б'ють беззахисного протестувальника, який не чинить жодного опору. Це було схоже на море - хвилі силовиків накочувались вулицею Грушевського на протестуючих, ламаючи слабких та тих, хто не встиг втекти, відтісняючи їх аж на Хрещатик і так само, трохи заслабнувши та розпорошивши свої сили, відкочувались назад для перегрупування для хвилі наступної, полишаючи за собою понівечені тіла та розтоптані прапори держави, яку нібито мали б захищати.
22.01.2014
Співробітники Беркута (спецпідрозділ МВС) використовують "коктейлі Молотова" проти мітингуючих. Під час "зачистки" вулиці Грушевського, Беркутівцям було замало гранат і куль, вони любили "порозважатись з вогнем".
22.01.2014
Співробітник Беркута стріляє впритул гумовими набоями в волонтера-медика. "Зачистка" вулиці Грушевського. Спочатку поцілили в медика-волонтера, потім в журналіста, який був свідком. На щастя нас врятували люди, котрі відволікли на себе увагу стрілка. На задньому плані жінка з волонтерського медпункту намагається зупинити стрілка, є думка, що це саме Надія Савченко.
24.01.2014
Протестувальникі біля стадіону "Динамо" стіляють з великої саморобної рогатки. Я всё пытался влезть поближе, но меня пару раз отталкивали и настоятельно просили не мешать, мол есть тут дела поважнее. Опять таки, стена дыма, огня... Прилетающие с той стороны "резинки"... теперь всё это кажется нереальным...
27.01.2014
Хлопець із самооборони Майдану та дівчина з медичної служби Майдану на барикаді. Рідкісний момент людської теплоти в місці, яке сприймалося як місце протистояння, палаючий покришок і вибухають гранат. Місці, де постійно очікуєш небезпеки.
18.02.2014
Протестувальники передають бруківку до місця зіткнень. Бій між протестувальниками, й правоохоронцями, які перекрили підхід до Верховної Ради на перехресті вулиць Інститутська і Шовковична тривав вже декілька годин й ніхто і не думав припиняти боротьбу. Десь за гучною лінією бою, я побачив як люди тихо й методично працювали, намагаючись зробити і свій внесок в загальну справу. Хтось видобував бруківку з тротуарних доріжок, а інші вишикувалися у живий ланцюг й передавали найактивнішим на передову. Вражало, як різні люди в критичні моменти швидко самоорганізовувались й розуміли один одного майже без слів.
18.02.2014
Беркутівці б'ють фотокореспондента Володимира Бородіна, щоб відібрати у нього відзняті матеріали, особисті речі та фотоапаратуру. ..Володя Бородін веде під руки пораненого до медиків, він же намацує пульс в когось з людського «штабелю», фотографує впритул «беркутівців», які стріляють та кидають коктейлі Молотова зі схилів Жовтневого палацу. За декілька хвилин вже на мосту до "Глобуса" його грабують ті самі «беркутята». Починали з шолома, та не ризикнули відірвати його разом з головою – переключились на красивенький фотоапарат та великі об’єктиви, забрали і документи, телефони, гроші. Вони просто звірі.
20.02.2014
Медик-волонтер біля щита, який використовувався як ноші для транспортування пораненого на вул. Інститутській.Насправді, події 20 лютого я пам'ятаю уривками. Пам'ятаю, як лежали загиблі біля поштамту, люди стояли і мовчали. У дядька в камуфляжі постійно дзвонив телефон, він відповідав порожнім, рівним голосом - Ні, це не Саша. Саша мертвий. Це його сотник. - Телефон дзвонив знову.
23.02.2014
Жалоба за загиблими патріотами. Жінка обіймає дерево за яким люди ховались від куль. Кров, біль, квіти. Саме в той день я вперше зненавидів свою роботу. Нескінченний потік людей і майже повна тиша. Звук працюючої камери рвав її на шматки - механічний лічильник людської скорботи. Хотілося щоб все це було не насправді. Не з нами, не в нашому місті, і не в нашій країні. А краще, щоб не було зовсім.
Цей фотопроект присвячений Простим Людям, які творили Революцію та відкрили можливість для змін в Україні.
Більше фото тут humanfactor
Comic-Con Киев Моя Україна разная политота
Вот тут киевские ребята собрали ~50к гривен и планируют 6-7 июня провести свой КомикКон в Украинском Доме. Это такое сборище гиков, задротов, косплееров, художников, магазинов и прочего. Проводится по всему миру, но чаще всего в Сан-Диего. Через пару дней обещают сайт и подробности программы. Цены пока не известны, но организаторы обещают сделать их гуманными.
мова много букв фэндомы Моя Україна разная политота
Чому варто спілкуватися українською мовою та як почати?
Колись я писав допис про володіння англійською мовою, а цього разу позичив статтю про нашу рідну. Написано "живо", цікаво й подекуди кумедно, як на моє почуття гумору. Допису вже третій рік, тому, можливо, хтось із вас бачив. Автор: киянин Зен Антипоп. А для шапки й наочності знайшлось зображення з інструкцією.Щодо маленької анотації: Автор намагається донести соціальне, політичне значення питання та навіть перспективи на цьому заробляти. І, звичайно, оцінюють людину за її вчинками й нема різниці, якою мовою говорить свиня. За епіграф наступної статті якнайкраще підійдуть слова Магатма Ґанді: "Хочеш змінити світ - почни з себе".
Й увага - багато тексту! Приємного перегляду чита́ння!
Звісно ж слід володіти якомога більшою кількістю різних мов. Це зручно й корисно. Але вкрай важливо не тільки знати, але й активно та щоденно послуговуватися мовою своєї країни. Спробую коротко обґрунтувати цю тезу. Отже.
ЧОМУ ВАРТО СПІЛКУВАТИСЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ?
1. По-перше, це красиво! Українська є не лише однією з найдавніших, але й чи не наймелодійнішою мовою світу.
2. Це додає вам шарму. Бо російською навіть останній лугандонець може, і друг стєпєй калмик. А от гарною українською...
3. Це стильно й концептуально: жити в окремій країні та спілкуватися окремою від усіх мовою, а не мовою сусідньої держави, наприклад.
4. Це добре для економіки. Що більше людей спілкуються виключно українською, то більша потреба в іноземних компаній адаптувати свої продукти під нашу мову. [На ваших очах готується хитрюща змова жидобандерівців - прим. мої]. А то не лише створює додаткові перепони для конкурентів наших фірм (а отже певним чином захищає наш ринок, що в епоху глобалізації є вкрай важливим), але й також надає можливість нашим людям та компаніям заробити, зокрема надаючи послуги з тієї адаптації.
5. Це захищає наш інформаційний простір не лише від проникнення в нього недружньої попаганди, але й ускладнює збір даних з боку ворожої розвідки. Особливо це стосується чутливих сфер, як то радіоперемовини військових, тощо. Але й відкритих джерел це стосується не менше.
6. Це забезпечує зв'язок поколінь та безперервність культурного та історичного спадку народу України. Навіть якщо ваші батьки є російськомовними, то їхні батьки швидше за все були україномовними, так само як і усі попередні покоління вашої родини. Навіть пращури педставників інших національностей, які споконвічно жили на нашій землі, поряд зі своєю національною мовою говорили ще й українською. Зокрема це стосується євреїв. [Овва! Ось і поплічників згадали]. Та й навіть якщо ваша родина - етнічні росіяни і усі ваші пращури володіли лише російською, то зараз саме час особисто вам започаткувати нову родинну традицію. Власне, чому ні? Адже ваша родина й нащадки будуть жити тут, тож інтереси України - це й їхні інтереси також!
7. Якщо ми самі, живучи в себе вдома, не шануємо власну історію, культуру й мову, як нас будуть поважати інші народи? Не треба буде пояснювати іноземцеві (зокрема й росіянину), чому ти українець з України розмовляєш лише російською. Також це змушиватиме іноземців, що приїздять в Україну вчитися, працювати або жити, вивчати саме українську, а не російську.
8. Як показують останні події, занадто багато говорити російською небезпечно - вас можуть на цій підставі прийти "визволяти" зелені чоловічки путлєра, навіть якщо ви цього насправді не бажаєте. Крим, а особливо Донбас, вже догралися - не повторюйте цих помилок!
А зараз кілька порад щодо того,
ЯК ПОЛЕГШИТИ СОБІ ПЕРЕХІД НА УКРАЇНСЬКУ:
1. Не соромтесь того, що ви наразі не надто досконало вмієте говорити українською. Якщо ви не робитимете це регулярно, то ваше вміння НІКОЛИ не вдосконалиться. Єдиний спосіб ідеально оволодіти мовою - це регулярно її застосовувати. Що більше ви говоритимете українською, то легше й краще вам це вдаватиметься.
2. Більше читайте українською. Купуйте українські книжки, газети та журнали, дивіться українські передачі, слухайте україномовне радіо. Дивіться фільми українською. Або такі, що дубльовані українською (тим паче, що професійний український дубляж часто є кращим за російський). В кінотеатрі йдіть на україномовний сеанс, коли завантажуєте кіно з інтернета, шукайте копію з українським дубляжем. До речі, її дуже легко знайти. Майже всі фільми, наприклад, на ex.ua мають копію де є кілька звукових доріжок, серед яких дуже часто є українська. Під час перегляду обирайте саме її. [Також є портал з торент-толокою Гуртом і невеличка команда дубляжу аніме та серіалів Ukrdub].
3. Якщо вам психологічно (або з інших причин) важко одразу перейти на тотальне спілкування українською, робіть це частково та/або поступово.
Наприклад, почніть спілкуватися українською у себе в родині, або серед найближчих друзів. Або, коли потрапляєте у нове коло спілкування - спілкуйтесь одразу українською. Якщо вас не знали раніше, ні в кого не виникне здивування та зайвих запитань на кшталт, "чего это ты вдруг по-украински заговорил?"
Або спілкуйтеся виключно українською з незнайомими людьми - в транспорті, на вулиці, у магазині чи в ресторані, під час спілкування з операторами гарячих ліній, з міліцією та іншими держслужбовцями, тощо. Це не лише полегшить вам психологічний перехід на мову, але й сприятиме відтворенню україномовного наволишнього середовища. Бо досі, зокрема в Києві, панує феномен, навіть коли людина вдома та з друзями природньо спілкується українською, а у громадських місцях та/або на роботі переходить на російську (бо "так заведено"). Маємо змогу створити протилежний тренд.
4. Якщо не можете українізуватися самі, українізуйте своїх (майбутніх) дітей. Купуйте їм українські дитячі книжки, показуйте україномовні мультики, тощо. Віддайте їх до українського садочку, школи, класу, тощо. Усіляко плекайте їхню любов та повагу до української мови, історії, традицій, культури.
5. Коли знаходитесь за кордоном, розмовляйте лише українською. Тоді вас не переплутають з росіянами, яких в світі зараз люблять ще менше, ніж раніше. Не будьте схожим на "русо-турісто"! [їх упізнають трохи за іншими критеріями]
6. Почніть писати виключно українською. Наприклад ділові листи, або у твітері [на головній Реактору. Годі приховувати нашу "окупацію" - всі й так з України :D].
7. Крім того, українізуйте речі навколо себе:
- змініть інтерфейс телефона, інших гаджетів, комп'ютера, веб-сайтів та соцмереж на українську. Зокрема, всі девайси від Apple завжди підтримували українську мову "з коробки" й не потребують додаткового її встановлення - просто поміняйте мову інтерфейсу у налаштуваннях і все. Facebook, twitter і навіть ВК та Одноклассники мають українську локалізацію (хоча останніми двома не рекомендує користуватися навіть СБУ);
- в банкоматі зажди обирайте українську, взагалі скрізь де є можливість обрати українську - робіть це. А де нема - запитуйте у власників "чому" й вимагайте, щоб було;
- коли шукаєте щось у Гуглі, чи деінде, шукайте спочатку українською. Не хвилюйтеся, Гугл розумний і навіть російськомовні результати ви не пропустите, якщо вони будуть релевантні вашому запиту. Коли юзаєте Вікіпедію, заходьте спочатку на українську версію, а на іншомовну лише якщо такої статті в українській нема, або інформації в ній недостатньо (як альтернативу раджу не російську, а англійську версію - вона зазвичай повніша та об'єктивніша особливо зі спірних питань) [поганим знавцям в нагоді стане Вікіпедія спрощеною англійською]. Оці запити та фактичні переходи на україномовні сайти або їхні версії є вкрай важливими для підвищення статусу української у кіберпросторі, бо статистика усе це враховує;
- коли пишете оголошення чи табличку, пишіть українською. Навіть якщо це напис на вашому гаражі або об'ява у вашому під'їзді.
Гадаю, ви зрозуміли ідею. Можна ще багато чого тут вигадати. І все це легко перетворити на веселу гру й навіть змагання. Хоча б і на змагання із самим собою.
А головне, якщо ми самі почнемо усе це робити, жодних зусиль держави у цьому потрібному напрямку не знадобиться. Ми ж з вами вже переконалися, що наше суспільство діє значно швидше й ефективніше за державу. До того ж у держави зараз є завдання важливіші. Люстрація, наприклад. [йшов шістнадцятий рік... люстрацією якщо й пахне, то тільки сміттєвою]
І ще. Якщо ви бажаєте любити Україну виключно або здебільшого російською (чи будь-якою іншою мовою) - це ваше право, я на нього не посягаю. Робіть як вважаєте за потрібне. Але перед тим все ж перечитайте ще раз перші 8 пунктів цього допису й пообіцяйте мені подумати про викладені там думки, гаразд?
P.S. І дуже прошу, МАКСИМАЛЬНО РОЗПОВСЮДЖУЙТЕ цей текст та ці ідеї! Можна навіть без посилання на мене. Головне - результат! А він неодмінно буде!
Слава Україні!
верования демонология книги картинки длиннопост Дивовижна Україна Моя Україна разная политота
Колись давно обговорювали Характерників і я згадав книгу про слов'янську, і зокрема українську, демонологію, а також пообіцяв, що якщо знайду - то викладу її. Минав час, я зовсім про це забув, та ненадовго.
Книга 1991 року випуску, авторство статей в ній належить різним дослідникам. Тому деякі розділи написані українською, а деякі російською мовами. "Українці: Народні вірування, повір'я, демонологія". Гол. редактор Пономарьова А.П. 1991
Усі лінки на книги в кінці замітки.
---------------------------------
Когда-то давно обсуждали Характерников и я упомянул книжку о славянской, и в частности украинской, демонологии, а так же пообещал, если найду - выложить ее. Прошло время, я совсем об этом забыл, но не надолго.
Книжка 1991 года выпуска, авторство глав-статей принадлежит разным людям, исследователям. Потому некоторые главы написаны на украинском, некоторые на русском языках. "Украинцы народные верования, поверья, демонология". Гл. редактор Пономарева А.П. 1991.
Все линки на книги в конце поста.
У книзі є ілюстрації (щоправда мало, одна на розділ), а також деякі дуже цікаві моменти, як то перехід від паганізму до християнства та сінергія обрядів, що вийшла з цього.
---------------------------------
В книге есть иллюстрации (правда одна на главу), а так же некоторые очень интересные моменты, как описание перехода от язычества к христианству, и синергия обрядов, получившаяся из этого.
---------------------------------
Также интересна собственно "демонология", раздел где описана различная нечисть, в которую верили наши предки.
Книга у форматі DJVU, більшість читалок відкривають такий формат. На комп'ютері потрібно встановити програму Win DJVU або ж конвертувати файл в PDF, на щастя Google видасть вам, як це зробити
P.S.: Поки шукав цю книгу, знайшов ще одну, досить цікаву і з цієї теми "Народна демонологія та міфоритуальна традиція слов'ян" Л.Н. Виноградова 2000, а також замітки про ще одну книгу, яку я колись бачив, та не можу знайти в електронному вигляді. Хто знайде - тому плюсів. Книга називається "Къ народной демонологіи" автор Каминскій В. 1906 року випуску. Нижче вирізка з неї, що була опублікована в науковому журналі.
---------------------------------
Книга в формате DJVU, большинство читалок такой формат открывает. На компе нужно установить программу Win DJVU или конвертнуть файл в PDF, благо Google расскажет, как это сделать.
P.S.: Пока искал эту книгу, нашел еще одну, достаточно интересную книгу по этой тематике "Народная демонология и мифоритуальная традиция славян" Л.Н. Виноградова 2000, а так же упоминание одной книги, которую я когда-то даже видел, но найти в электронном виде не сумел. Кто найдет - тому плюсов. Книга называется "Къ народной демонологiи" автор Каминскiй В. год выпуска 1906. Ниже вырезка из нее, которая была опубликована в научном журнале.
фэндомы ностальгія Руслана Пісні України Моя Україна разная политота
Нещодавно переглядав кліпи Українських виконавців і виконавиць і ось, коли підішла черга Руслани аж ностальгія взяла за душу. Настількі сильні пісні і відеоряд був, що аж сердце захопило.
А які у вас українські кліпи та пісні викликають подібні почуття?
А які у вас українські кліпи та пісні викликають подібні почуття?
#Сало с №востями голодомор История песочница политоты политика СССР Моя Україна разная политота
Сегодня, 22 ноября, День Памяти жертв голодомора.
(ватные петросянные комментарии будут нещадно баниться)
В этот день чтят (это чувство нельзя перевести на русский) вшановують память погибших в результате геноцида против украинского народа, когда был искусственно созданный дефицит пищи в 1932-1933 гг, который привел к смерти более 3,5 млн людей (а по неофициальным данным гораздо больше).
По мнению большинства историков, причиной возникновения в Украине и других частях СССР голода в 1932-33 годах была принудительная и репрессивная для крестьян политика хлебозаготовок, которую осуществляла коммунистическая власть.
Количество жертв Голодомора отличается из-за нехватки достоверных демографических данных того периода. Считается, что от голода в Украине умерло 3-3,5 миллионов человек. Всего количество жертв во всем Советском Союзу оценивают в 7 млн.
Голодомор затронул также Поволжье и Кубань (где жило много этнических украинском), Беларусь, Южный Урал, Западную Сибирь и Казахстан.
Само слово "Голодомор" впервые появилось в печатных трудах украинских эмигрантов в Канаде и США в 1978 году. В СССР в то время историкам позволяли говорить лишь о "трудности с продовольствием", но не о голоде.
В 2006 году, Верховная Рада официально признала Голодомор 1932-33 годов геноцидом украинского народа.
Более 20 стран уже признали голод в Украине 1932-33 годов геноцидом украинского: Австралия, Андорра, Аргентина, Бразилия, Грузия, Эквадор, Эстония, Испания, Италия, Канада, Колумбия, Латвия, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польша, Словакия , США, Венгрия, Чехия, Чили, а также Ватикан как отдельное государство.
Также в 2006 году, СБУ рассекретила более 5000 страниц государственных архивов о Голодоморе.
Доступными стали документы (в т.ч. и фото) о селянских повстаниях, которые предшествовали Голодомору, и о которых советская власть умалчивала: http://avr.org.ua/index.php/ROZDILY_RES?idUpCat=628
ФОТО ПОВСТАНЦІВ К. І. ТА Ф. КРУПА, І.МАТВІЄНКО, В. ДОНЦОВ, Ф.КУЧЕРОВ ТА Ю. БУШЛІ.
ПРЕДСТАВНИКИ ТА АКТИВІСТИ РПК. НОВО-КРАСНЕ. 1932 РІК:
Также стали доступны дневники жертв Голодомора http://avr.org.ua/index.php/ROZDILY_RES?idUpCat=627
В 16-00 начнется массовая акция: каждый неравнодушный может зажечь свечу в память о погибших от Голодомора.
Смотрите ещё
