джоджо украина

Новая эпичная подборка от Приват Банка

Хто дивився вчорашній концерт ОЕ зрозуміє...

Kyiv Comic Con

Вот вам еще истории а графиках. Чито это такое объясняет вот этот пост.

Автор - Ярина Михайлишин 

Знаете кто автор этого граффити? 

Нет? тогда читайте дальше ....

Авторами являются Владимир Манжос (Вова Waone) и Алексей Бордусов (Леша Аес), которые в свою очередь называются "Interesni Kazki" примерно с 2003 года. 

Их рисунки можно встретить по всему миру. 

Каталония 

Польша

Хорватия

Кипр

Interesni Kazki чаще работают за границей. Знаете почему? Да потому что там не нужно тыщуовердохуя подписей и разрешений дабы привнести в нашу жизнь немного красок.

Германия

Индия

"Флора України". США

Украина

В 2014 году The Huffington Post внес украинский проект в топ 25 стрит-арт проектов мира. 

Больше работ туточки

5 серпня 1844 р. - 170 років тому, у Чугуєві на Харківщині, народився Ілля Юхимович Рєпін. Життя і творчість Іллі Юхимовича тісно були пов'язані з Україною.           5 августа 1844 г. - 170 лет назад, в Чугуеве на Харьковщине, родился Илья Ефимович Репин. Жизнь и творчество Ильи Ефимовича были тесно связаны с Украиной.

                               Запорожцы пишут письмо турецкому султану. 1880-1891

   Открытка «Прометей» по мотивам произведений Тараса Шевченко (1910 г.),

                                          Запорожец                                                                              

             Запорожский полковник. 1880

                                    Украинка 1880 г.

                 Украинская крестьянка 1880 г.

 Украинская хата. 1880

             Девушка в украинском костюме 1879г.

                                               Солоха и дьяк 1926

                                              Вечерницы 1881 г.

         Украинский крестьянин. Этюд.1880г.

Изображение Козака. Предметы запорожской старины 1880г.     

                                Украинский крестьянин. 1880

Лава на Лаву

«Лава на лаву» є традиційною забавою козаків. Існує козацьке прислів’я «Той не козак, що в лаві не стояв». Козаки ставали до бою лава на лаву на великі свята – на Різдво, на Водохреща, на Масляну, на Великдень, на Покрову тощо. Вважалось на тих козаків лава яких виграла на свято буде Господнє Благословіння, тому козаки завжди залюбки ставали до лави. У кожного в лаві було своє місце, наприклад правий з лівого краю, яке передавалось від діда до батька, і до сина, онука. Ось звідки походить образлива для не знаючих народна поговірка «знати своє місце». В козацьких родах з гордістю коли хотіли похизуватись говорили: «Ми своє місце знаємо!». Це означало, що цей рід знав, що треба робити і як діяти в бою. Ось звідки витоки самоорганізації козацтва в бою. Традиція бою лава на лаву передавалась в козацьких родах – батько або дід навчали молодого козака не лише груповим способам ведення бою, але і індивідуальним. Існували і спеціальні родові техніки, які з великою таємницею передавались тільки серед родичів і заборонялось навчати представників чужих родів. Ця заборона знімалась під час війни. Вважалось, що бойовий побратим, який побував з тобою в реальному бою, є козакові за рідного брата. Ось звідки походить вислів «козацький рід», «козацькому роду нема переводу».

 Бій лава на лаву є цілим ритуалом, оскільки для тих хто вперше ставав до такої забави відбувалась умовна посвята у воїни. Перед лавою козаки ставали до кола і співали ритуальних пісень, які надавали певний внутрішній ритм бою і пробуджували войовничий дух у козака. У колі відбувались козацькі танці, відбувалась немов би спеціальна розминка перед боєм. Після цього козаки шикувались у лави. Шикування відбувалось в один, а інколи і в дві чи три ряди. Перед боєм відбувалось, як правило насміхання козаків однієї лави над іншою. Це був один із методів психологічної підготовки, оскільки тут важливо було зберегти душевну рівновагу і войовничий дух перед кулачним боєм. А коли козак не зумів цього зробити, то він міг стати слабкою ланкою в лаві, бо в такому бою дуже важливим було вести бій не вириваючись з групи. Після того як лави були готові до бою, лунала команда «Бій!» і обидві лави сходились в кулачному бою. Сходились, як правило, три рази. Перемагала та лава, яка більше разів перемогла. Між сходками лави відбувались індивідуальні поєдинки «навхрест» чи «на поясах», а також індивідуальні кулачні бої, за дотриманням правил яких уважно слідкували досвічені козаки. Судили лаву досвічені козаки, яких козаки вибирали самі, або лаву судили отамани громад. Порушників карали по різному. Наприклад, порушника могли відшмагати лозиною, чи викупати в річці, щоб «остудився» тощо. Але покарання не могло порушувати честь і добре ім’я козака і сприймалось, як правило, як жарт.

 Бій лава на лаву – є прекрасним засобом тренування навиків групового бою. Завдяки такій підготовці козаки і нащадки козаків вважались найкращими бійцями в рукопашних боях на війні. Наприклад під час Великої Вітчизняної війни в штикових і рукопашних атаках німецькі війська майже ніколи не перемагали радянські підрозділи, де були бійці, які пройшли школу боїв лава на лаву. Командуючий повітряно-десантними військами СССР В.В.Маркелов навіть в 70-80-х роках ХХ ст. сприяв тому, що десантники у своїй підготовці використовували бої лава на лаву.

От себя добавлю : действие специфическое и не всегда понятное. Но побывать стоит .