Місто під луною.
Результаты поиска по запросу «
комікси про мову
»
#Сало с №востями ООН фэндомы #Острый Перец политика Моя Україна разная политота
Знаєте чому ми переможемо? Наш постпред в ООН:
фэндомы милота Моя Україна разная политота
Вони піклуються про наших дівчат. Не тільки, зі зброєю в руках) 
Мі - Мі - Мі)
фэндомы Моя Україна разная политота
Реліз книги "Вогневир - Flameström" 2020. Трейлер. Арти. Та уривок тексту.
Зимою чи навесні 2020 року побачить світ книга в жанрі темного епічного фентезі у сеттінгу Київської Русі "Вогневир" (Flameström") письменника Володимира Кузнєцова. Зараз триває передзамовлення на сайті Воля https://thewill.com.ua/catalog/kniga-vognevir/
"Нікому не уникнути Вогняного Виру. Від нього не сховатися, не втекти – він затягне у себе, загорне в палаючи обійми. Війна прийшла на нашу землю – війна, дотепер небачена й незнана. Незчислена орда. Смертоносні машини. Чорні чари. Війна не чує благань. Війна поглинає слабких. Хто наважиться постати на її шляху?"
Спільнота видання в мордокнизі https://www.facebook.com/vognevyr/
Синописис:
Рутенія, край багатих міст та прадавніх лісів, зазнає нищівного нападу. З-за східного обрію, з безкраїх степів насувається Навала безжальних воїв, химерних чудовиськ та темних чаклунів, неспинна у прагненні жахливішім навіть за нищення та руйнування. Рутенські князі готуються зустріти цього найстрашнішого з ворогів. Але до того, чи подолані будуть кровна ворожнеча та зрадництво? Чи постануть на допомогу старі спільники та давні суперники? Банди варягів-найманців півночі, лицарські ордени жемайтів з хоругвами, намальованими вовчою кров’ю, охляла, але ще могутня Ромейська держава, сильна золотом та чарами, волелюбні сівергородці, що не визнають над собою ніякої влади… Прадавнє чародійство, духи Праві та Наві, а з ними – чудовиська, повні ненависті до людства.
Рутенія, край багатих міст та прадавніх лісів, зазнає нищівного нападу. З-за східного обрію, з безкраїх степів насувається Навала безжальних воїв, химерних чудовиськ та темних чаклунів, неспинна у прагненні жахливішім навіть за нищення та руйнування. Рутенські князі готуються зустріти цього найстрашнішого з ворогів. Але до того, чи подолані будуть кровна ворожнеча та зрадництво? Чи постануть на допомогу старі спільники та давні суперники? Банди варягів-найманців півночі, лицарські ордени жемайтів з хоругвами, намальованими вовчою кров’ю, охляла, але ще могутня Ромейська держава, сильна золотом та чарами, волелюбні сівергородці, що не визнають над собою ніякої влади… Прадавнє чародійство, духи Праві та Наві, а з ними – чудовиська, повні ненависті до людства.
В якості бонусу до передзамовлення - ексклюзивна суперобкладинка.
Уривок з тексту чіпляє. Мова досить мальовнича, що в купі з багатим сеттингом, щедро здобреним всілякою східнослов'янською нежиттю, обіцяє захопливе чтиво.
Уривок.
Селище було невелике – з десяток халуп, низьких, ледь не по стріхи заглиблених в землю, кільцем стояли довкруж невеличкого майдану з колодязем-журавлем. Біля колодязю лежав мертвий собака – роздутий як діжка, з висолопленим, чорним язиком. Над селом висіла глуха, мертвотна тиша – здавалося, навіть мала пташка не наважувалася завести поблизу своєї ранкової пісні. Тільки листя шепотіло на вітру, та стиха скрипіли віти.
Один з вояків висадив ногою двері ближньої халупи. Темрява, що панувала там, наче дим вивернулася назовні. Не наважившись перетнути порога, варяг нахилився, вдивляючись в чорне хатнє нутро.
- Мертві! – гукнув нарешті, і в голосі його лунав острах. – Всі мертві. Чоловік, дружина, дітлашня. Разом лежать…
- Прокляте місце… зачароване… - пролунав поміж воїнів пошепт, та ущухнув, тільки-но Віґдіс озирнулася.
Варяженка пройшла до колодязя, зазирнула в нього. Поміркувавши хвилину, вхопила журавля та занурила. Зі скреготом у присвітанковій тиші він опустився, хлюпнуло в глибині відро…
Складений з колод зруб наче вибухнув, чорна вода вдарило в хмарне небо, а за мить крижані бризки дощем впали на людей, що стояли поблизу. Нестерпний сморід вдарив у ніздрі, змусивши варягів відсахнутися – від води тхнуло мертвотою та падлом. Віґдіс, відкинута на декілька кроків, з повним люті стогоном відкинула колоду, що придавила їй ноги. З колодязя ж випросталася рука – біла як полотно, лискуча, з довгими чорними нігтями. За нею випросталася друга, а потім і голова – надута наче пухир, з чорним, проваленим носом, виряченими скляними очами, роззявленим синім ротом, в якому за білястими уламками зубів ворушилося щось темне й шпичасте.
Потопельник, здоровезний як ведмідь, вибрався назовні. Голе тіло його, роздуте, як кухва, вкрите було темними плямами, чорними мацаками на ньому звивалися жирні п’явки, а величезний крендюх здригався і ворушився. Груди його були вкрити глибокими розрізами – хтось добряче пошматував зашкарублу шкіру, залишивши на ній довгу низку чаклунських знаків. Такі ж були й на плечах та мерця, менші – на долонях і чолі.
- Чого заклякли?! –ревнув Матс. – Заціпило? Рубайте потвору!
- Стояти!!! – перекрила його Віґдіс, вже на рівних, з мечем напоготові. – Всі в кільце. Пильнуйте, браття! Зараз почнеться…
З глухим ревінням потопельник посунув на Віґдіс. Та зустріла його спокійно, низько нахиливши голову, виставивши перед собою щит і меч. Щосили ляснула клинком по залізному обручу щита:
- Нуж бо, стерво! Потіш мя – я чекаю!
Розбуджені жахливим ревінням велетня, з халуп навколо почали вилазити мертві. Були вони темні і й покручені, наче старі корчаги, немов смерть прийшла до них в невимовних стражданнях. Рухалися, наче понівечені ляльки, шкутильгаючи і розхитуючись, затиналися, й падали, зводилися чи повзли… але робили це неймовірно швидко і з безтямною впертістю. Серця варягів не вдарили й тричі, як перші мерці вже дісталися їх.
Один з вояків висадив ногою двері ближньої халупи. Темрява, що панувала там, наче дим вивернулася назовні. Не наважившись перетнути порога, варяг нахилився, вдивляючись в чорне хатнє нутро.
- Мертві! – гукнув нарешті, і в голосі його лунав острах. – Всі мертві. Чоловік, дружина, дітлашня. Разом лежать…
- Прокляте місце… зачароване… - пролунав поміж воїнів пошепт, та ущухнув, тільки-но Віґдіс озирнулася.
Варяженка пройшла до колодязя, зазирнула в нього. Поміркувавши хвилину, вхопила журавля та занурила. Зі скреготом у присвітанковій тиші він опустився, хлюпнуло в глибині відро…
Складений з колод зруб наче вибухнув, чорна вода вдарило в хмарне небо, а за мить крижані бризки дощем впали на людей, що стояли поблизу. Нестерпний сморід вдарив у ніздрі, змусивши варягів відсахнутися – від води тхнуло мертвотою та падлом. Віґдіс, відкинута на декілька кроків, з повним люті стогоном відкинула колоду, що придавила їй ноги. З колодязя ж випросталася рука – біла як полотно, лискуча, з довгими чорними нігтями. За нею випросталася друга, а потім і голова – надута наче пухир, з чорним, проваленим носом, виряченими скляними очами, роззявленим синім ротом, в якому за білястими уламками зубів ворушилося щось темне й шпичасте.
Потопельник, здоровезний як ведмідь, вибрався назовні. Голе тіло його, роздуте, як кухва, вкрите було темними плямами, чорними мацаками на ньому звивалися жирні п’явки, а величезний крендюх здригався і ворушився. Груди його були вкрити глибокими розрізами – хтось добряче пошматував зашкарублу шкіру, залишивши на ній довгу низку чаклунських знаків. Такі ж були й на плечах та мерця, менші – на долонях і чолі.
- Чого заклякли?! –ревнув Матс. – Заціпило? Рубайте потвору!
- Стояти!!! – перекрила його Віґдіс, вже на рівних, з мечем напоготові. – Всі в кільце. Пильнуйте, браття! Зараз почнеться…
З глухим ревінням потопельник посунув на Віґдіс. Та зустріла його спокійно, низько нахиливши голову, виставивши перед собою щит і меч. Щосили ляснула клинком по залізному обручу щита:
- Нуж бо, стерво! Потіш мя – я чекаю!
Розбуджені жахливим ревінням велетня, з халуп навколо почали вилазити мертві. Були вони темні і й покручені, наче старі корчаги, немов смерть прийшла до них в невимовних стражданнях. Рухалися, наче понівечені ляльки, шкутильгаючи і розхитуючись, затиналися, й падали, зводилися чи повзли… але робили це неймовірно швидко і з безтямною впертістю. Серця варягів не вдарили й тричі, як перші мерці вже дісталися їх.
фэндомы Українська музика музика Без обмежень Пісні України #Моя Україна разная политота
Нова українська музика. Мені здається, що покоління 25-30 років буде медляки танцювати під такі пісні, так само як наші батьки зараз під музику 90-х.
палюшки фэндомы кулинарный реактор длинопост Моя Україна разная политота
Укр.
Одна з традиційних страв української кухні-палюшки. На Львівщині їх називають палюшки, на Івано-Франківщіні - клюски, ще їх називають ледачими варениками або пальчики. Радехівчани під назвою "ліниві вареники" бачать пальчики з начинкою, частіше це сир. Палюшки ж готують без начинки, приправляють шкварками і смаженою цибулею.
Для приготування потрібно:
відварена картопля приблизно 1 кг.,
яйця 1-2.,
борошно 1-2 ст.,
крохмал 1-2 ст.л, сіль.
Відварну картоплю потовкти і охолодити, після охолодження знову потовкти або пропустити через м'ясорубку до утворення однорідного м'якого пюре.
Рус.
Одно из традиционных блюд украинской кухни-палюшки. На Львовщине их называют палюшки, в Ивано-Франківську - клюски, еще их называют ленивыми варениками или пальчики. Главным ингредиентом является толченый вареный картофель. Радехивчаны под названием "ленивые вареники" видят пальчики с начинкой, чаще это творог. Палюшки же готовят без начинки, приправляют шкварками и жареным луком.
Для приготовления потребуется:
отварной картофель примерно 1 кг.,
яйца 1-2.,
мука 1-2 ст.,
крахмал 1-2 ст.л, соль.
Отварной картофель растолочь и охладить, после охлаждения снова растолочь или пропустить через мясорубку до образования однородного мягкого пюре.
Укр.
Додати яйця.Рус.
Добавить яйца.
Укр.
Замісити туге тісто, припотребі можна додати 1-2 ст.л. крохмалю, щоб тісто було достатньо тверде.
Рус.
Замесить тугое тесто, при необходимости можно добавить 1-2 ст.л. крахмала, чтобы тесто было достаточно жесткое.
Укр.
Сформувати пальчики і відразу варити в окропі.
Рус.
Сформировать пальчики и сразу варить в кипятке.
Укр.
В киплячу підсолену воду вкинути палюшки, довести до кипіння акуратно помішуючи. Як тільки закиплять вийняти на друшляк і обдати холодною водою.
Рус.
В кипящую подсоленную воду опустить палюшки, довести до кипения аккуратно помешивая. Как только закипят вынуть на дуршлаг и обдать холодной водой.
Укр.
Готові палюшки відкинути в миску і перемастити смальцем, присипати шкварочками і можна нямати. Від себе додам що ми їх смакуємо зі сметаною або смаженими грибами.
Рус.
Готовые палюшки отбросить в миску и перемазать жиром, присыпать шкварками и можно няматы. От себя добавлю что мы их кушаем со сметаной або жареными грибами.
фэндомы Моя Україна разная политота
Всем всем всем !!!!!
Со вчерашнего вечера, с твердого и волевого позволения Re-l и не менее твердого и няшного исполнения SkeletonKey Мы теперь являемся фэндомом.
Вам придется автаризироватся еще раз , но это не страшно для тех кто помнит свой пароль и логин. А для всех остальных страшно.
Над дизайном и общей атмосферой уже работают .... но вот в разработке содержания у вас есть, уникальная возможность, поучаствовать!
Значит так.
Есть такие разделы :
4. Joyreactor Ukrainian Community(JUC)
* - в стадии разработки\подготовки\обмозговки
К ним нужно придумать уникальное описание на украинском языке. От меня получите медальку , специальную медальку, очень специальную .... медальку и благодарность. Особо отличившемся вышлю подарок ^^
Пы.Сы. нет пысы.
фэндомы стб Моя Україна разная политота
Зізнаюся, довго кумекав, що то написали. А як ваші справи?
