Цей день в історії
7 лютого 1933 року в Києві в 76 років помер Микола Садовський (Тобілевич), актор, режисер, корифей українського побутового театру.
Микола Садовський у кінці 1880-х, коли церква не дозволила Марії Заньковецькій повінчатися з ним
Народився 13 грудня 1856-го в селі Кам’яно-Костувате Херсонської губернії (тепер – Миколаївська область). Брат Івана Карпенка-Карого, Панаса Саксаганського й Марії Садовської-Барілотті.
Навчався в Єлисаветградському реальному училищі. Доброволець російсько-турецької війни 1877-1878 років, відзначений Георгіївським хрестом – у рукопашному бою на Шипці під зливою куль врятував прапор полку.
Після повернення на батьківщину зайнявся сімейним захопленням – театром. У 1888-му організував власну трупу. У 1905 р. на запрошення з Галичини Садовський очолював театр «Руської Бесіди» у Львові, чим (разом із М. Заньковецькою) сприяв значному піднесенню театральної культури на Західноукраїнських землях.
В 1906-му заснував перший український стаціонарний театр, який розпочав свою роботу 1906 року в Полтаві, а потім діяв аж до 1919 в Києві.
Афіша Театру Городського Народного Дому “Бранка Роксоляна”, надрукована в газеті “Рада” № 58. 10 (23) березня 1912 року
Був щедро наділений акторськими даними: вмінням перевтілюватися, пристрасним темпераментом, стрункою поставою, виразним обличчям, багатою мімікою, пластичністю тіла. Прекрасно виконував народні пісні, оригінально – народні танці. Вершиною його акторської майстерності стали героїко-драматичні образи Назара Стодолі, Богдана Хмельницького, Сави Чалого, Тараса Бульби.
Головний уповноважений у справах народних театрів в уряді УНР. Головний розпорядник урочистостей на Софійському майдані в Києві під час проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1919-го. 1920 року в Галичині, з 1921 — очолював театр «Просвіти» в Ужгороді.
Театральна трупа Руського театру, м. Ужгород
Програма святкування сорокарічного ювілею М. К. Садовського. м. Ужгород. 19 грудня 1921 р.
Сцена зі спектаклю Руського театру, м. Ужгород
У 1923-му еміґрував до Праги, але за три роки повернувся в Україну на запрошення уряду УСРР. Не маючи можливості створити власну трупу, виступав у різних театрах, знявся у головній ролі в фільмі «Вітер з порогів» (1929), де зіграв старого лоцмана і, попри поважний вік, без дублера пірнав у Дніпро.
Помер у Києві, похований на Байковому кладовищі.
Джерела:
«Український інститут національної пам'яті»;
![^ е — * «А ***\ «î г & «¿¿íS it**- Ш #г- ЪГ Штш , д т+ * f *ГТ Л, ■ „1 ^V1 Pi- у %>ТЯ '-Ч1 .Ti ±- ÜL >/\j/,t ’ ^nRV jVи.''^»-’"г^ 1 ■ м yplgfl Мр^у 1.1л/0] » *tÍF-v '* Г JDB ]TJ7Jf ЁШ;{ |îl,Моя Україна,фэндомы,Дніпро,Україна,страны,Днепр,сравнения,архитектура,architecture,](http://img0.reactor.cc/pics/post/full/%D0%9C%D0%BE%D1%8F-%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0-%D0%94%D0%BD%D1%96%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0-%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%8B-6839436.jpeg "Моя Україна,фэндомы,Дніпро,Україна,страны,Днепр,сравнения,архитектура,architecture, архитектура, здание, дом, архитектурный памятник, ,скульптуры,Дивовижна Україна,разная политота")
![Ял ÿwt ¡g* ‘ AtfpV' J t€jHyh ta»J >.$i 1^ , J¡¿í¡y>íiDC Ш, ■*§ C^aätjÄ таь * ná4U( e I i] » 1 I I> J,Моя Україна,фэндомы,Дніпро,Україна,страны,Днепр,сравнения,архитектура,architecture, архитектура, здание, дом, архитектурный памятник, ,скульптуры,Дивовижна Україна,разная политота](http://img1.reactor.cc/pics/post/full/%D0%9C%D0%BE%D1%8F-%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0-%D0%94%D0%BD%D1%96%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0-%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%8B-6839453.jpeg "Моя Україна,фэндомы,Дніпро,Україна,страны,Днепр,сравнения,архитектура,architecture, архитектура, здание, дом, архитектурный памятник, ,скульптуры,Дивовижна Україна,разная политота")
