1 вересня 1939 року – початок Другої світової війни. Початок найбільшої трагедії і гуманітарної катастрофи в історії людства, початок найстрашнішого злочину проти людяності, за який досі не покарані всі винуватці.
Другу світову війну розв‘язали дві тоталітарні країни* – нацистська Німеччина та комуністичний СРСР. Але в Нюрнберзі на трибуналі 1945-1946 років засудили лише злочинний нацистський режим, а злочинний комуністичний режим залишився непокараним. Історія не пробачає таких помилок. Саме тому людство продовжувало страждати від комуністичного СРСР ще до 1989 року доки не впала Берлінська стіна. Але і після падіння стіни та розвалу СРСР світ знову не засудив злочинний комуністичний режим та не покарав його за розв‘язання Другої світової війни. Це була та ж сама помилка і історія знов не пробачила нам цього. Саме тому людство сьогодні опинилося на порозі нової світової війни, бо Росія намагається відродити СРСР, виправдити комуністичний режим та реалізувати імперські амбіції про світове панування.
Злочини проти людяності не мають терміну давності, тому ніколи не пізно засудити злочинний комуністичний режим та злочинні дії тоталітарного СРСР. Комунізм має бути заборонений у всьому світі, як і нацизм. Людство має це зробити обов‘язково, щоб жити далі у безпеці.
Не забуваймо уроків історії.
*Друга світова війна розпочалася з розподілу Польщі між нацистською Німеччиною та комуністичним СРСР за попередньою злочинною змовою, коли вони підписали Пакт Молотова-Ріббентропа 23 серпня 1939 року. Згідно із таємним протоколом до нього, нацисти та комуністи ділили між собою Східну Європу. 1 вересня 1939 року спочатку Німеччина, а потім 17 вересня 1939 року СРСР вторглися у Польщу та окупували її. СРСР вступив в Другу світову війну на боці нацистської Німеччини.
Українські землі з перших днів опинилися в епіцентрі бойових дій, тому для українців ця війна почалася саме 1 вересня.
У цей день Німеччина напала на Польщу, а бомбардувальники Люфтваффе бомбили Львів, упродовж першої половини вересня 1939 року – Луцьк, Станіславів, Тернопіль, Дрогобич, Сарни, Яворів, Стрий та інші міста.
Серед мільйона польських військових, близько 120 тисяч були українцями. У Вересневій кампанії 1939 року у боях проти нацистів загинуло близько 8000 українців-громадян Польщі.
Водночас у вересні 1939 року загони ОУН підняли повстання в деяких районах Західної України з метою створення незалежної Української держави. Але ці зусилля були придушені після вступу на ці території радянських військ.
Трагедією українського народу на той час була відсутність власної держави, а відтак його розподіл між усіма воюючими сторонами у цьому конфлікті.
- Стоїш на залізничій колії коло хмельницького базару і відчуваєш запах бабуль з кравчучками. І віриш, що вільний ти, і життя лише почалася. І губи пече від смаку Графської...
- Я не був на Хмельницькому базарі...
- Гаразд, не заливай! Жодного разу не був на найбільшому ринку світу?
- Не довелося. Не був.
- Уже постукали на небеса, накачалися сангушком, буквально проводили себе в останню путь... А ти на ринку то не скуплявся турецькими светрами жодного разу...
- Не встиг. Не вийшло.
- Не знав, що на небесах нікуди без цього? Зрозумій, на небесах тільки й розмов, що про товари з цього ринку. Які вони неймовірно дешеві і якісні... Про продавців, яких вони бачили... Про те, як потяг, занурюючись вглиб ринку, ставав червоним як кров. І вбирав енергію бариг в себе, і ставав приборканим, і зникав поміж палатками, в глибині ринку. А ти?.. Що ти їм скажеш? Адже ти жодного разу не був на хмельницькому базарі. Там нагорі тебе охрестять лохом...
Мастерская стилистов и фотографов под названием "Треті Півні" (переводится как «Третьи Петухи») решила вернуть одну из более удивительных украинских традиций, придав ей новый смысл. Они создали серию портретов современных украинских женщин, одетых в традиционные украинские цветочные головные уборы. Согласно традиции, эти головные уборы носили молодые незамужние женщины, чтобы показать свою «чистоту» и брачные права. Теперь же художники используют их как напоминание об украинской идентичности в тяжелые времена, которые переживает страна.
Как сказала модель Vadue Magazine Надежда Шаповал: «Я думаю, что мы возвращаемся к цветочным темам, потому что мода начинает реагировать на войны, которые происходят во всем мире. Нам нужна нежность».
До того, как традиции В Восточной Европе были изменены войной и коммунизмом, молодая девушка, выросшая в Украине, ей было бы разрешено украшать свои волосы, просто поначалу, цветами, лентами и зелеными завитками. Летом цветы будут свежими; зимой они могут быть сделаны из бумаги или ткани. Когда девушка хотела объявить, что готова к ухаживанию, она надевала гораздо более сложный головной убор из цветов. Когда она находила мужчину, чтобы жениться, ее друзья плели ей свадебный венок, который должен быть самым красивым, который она когда-либо носила.
Свадебное фото из Карпатских гор, около 1930-х годов.
«Это был последний раз, когда девушка могла носить венок», - говорит Люба Волинец, куратор народного искусства в Украинском музее в Нью-Йорке. «Как только она вышла замуж, она больше не могла украшать свои волосы или голову».
В 20 веке эта традиция исчезла. В коммунистической Украине носить традиционную одежду или вышивку стало символом протеста. Впрочем, сохранились изображения этих венков и даже несколько примеров. Но теперь, когда украинской независимости и идентичности снова угрожают, происходит возрождение этой традиции.
Как стало известно корреспонденту Vogue, стало модным носить цветочные венки - они «продаются повсюду в Киеве», а мастерская «Треті Півні» использует старые фотографии традиционных венков для воссоздания необычных головных уборов. Их целью в этом проекте является воссоздание подлинной украинской внешности, начиная с 19-го и до начала 20-го века, до Первой мировой войны. Старая фотография, сделанная выше, была сделана в начале 20-го века, и на ней изображена пара на их свадьбе. Дизайн свадебных венков различался по регионам Украины; это из села Корныч, в районе Карпат, на западе страны.
Венок, подобный этому, был бы сделан всего за один день, говорит Волинец, накануне девичника. Друзья невесты приходили к ней домой, где они находили все необходимое для подготовки венка. Они могут работать до рассвета, но они закончат его.
Украинские свадьбы традиционно проводились в конце осени, поэтому, хотя венки, похоже, ломятся от растительности, они могли быть сделаны из искусственных цветов, сделанных из ракушек, ткани или бумаги. По словам Волинца, должна была быть жива только одна часть - извилистые стебли и листья барвинка, который никогда не умирает. Это был символ вечности и красоты, и он был в каждом венке.
В наши дни создание одного из венков занимает гораздо больше одного дня. «Процесс создания каждого изображения с венком очень долгий и трудоемкий», - пишет "Third Roosters" в ответ на вопросы Atlas Obscura. Каждый из них создан по образцу венков, которые были сохранены в музеях или на фотографиях, которые студия изучает, чтобы понять, как изготавливаются венки и из каких материалов. Они научились делать венки из воска, бумаги и цветов - чтобы сделать большой венок, сплести раму и создать цветы вручную, из бумаги, требуется месяц.
«Треті Півні» начали воссоздавать эти венки в прошлом году, как часть проекта. Они одели жен, сестер и матерей солдат в наряды, вдохновленные традиционной одеждой Украины; венки были одними из самых ярких произведений.
«Люди хотят вернуться и погрузиться в прошлое, они хотят внести в свои жизни прекрасные детали, эстетические аспекты», - говорит Волинец. «В Украине, вероятно, потому что мы восстановили свою независимость после стольких лет оккупации, существует большая тенденция окунуться в прошлое и ваше наследие. Оккупационные силы не всегда позволяли вам выполнять эти старые традиции.
В течение многих лет подобная одежда была «символически связана с национальной идентичностью и единством», - сказал один из исследователей New York Times в 1994 году, а в советское время ношение их было способом протестовать против сил, которые пытались стереть украинскую самобытность. Теперь эти венки выполняют ту же символическую работу.
1. Вперше поєднання синього і жовтого з'явилося на гербі Львова: Данило Галицький подарував місту, заснованому у 1256 році, герб із зображенням жовтого лева на блакитному тлі.
2. Золотий і синій колір використовувалися в гербі Руського королівства офіційно з XIV століття. Також ці кольори присутні і на гербах місцевої знаті, князів, шляхтичів.
3. Прапори козаків Запорізької Січі також часто мали поєднання синьо-жовтого, особливо починаючи з XVIII століття. Як правило, на прапорі було і зображення козака в одязі золотого або червоного кольорів.
4. Цікаво, що спочатку синьо-жовті прапори були трикутної форми.
5. У 1917 році відбулася українська революція, з’явилася УНР. У битвах за свою свободу українські воїни йшли в бій під синьо-жовтими прапорами. Так, у битві під Крутами над захисниками української свободи майорів саме такий стяг.
В Україні з’явилась перша суспільно-корисна платформа kotyky.org.ua, де можна обміняти час на благодійність. Принцип роботи простий - виконуєш завдання, отримуєш “котиків”, та відправляєш цих “котиків” у вигляді гривень благодійним організаціям.
Відтепер робити добрі справи легко і весело - завдяки новій суспільно-корисній платформі kotyky.org.ua. Тут кожен може обміняти свій час на допомогу - виконати завдання, отримати внутрішньо-ігрову валюту “котиків”, і передати їх неприбутковим організаціям.
“Котиками” ми зазвичай називаємо людей, що прагнуть робити добрі справи”, - говорять розробники платформи - команда проекту Bihus.Info. - “А ще на нашому сайті так називається ігрова валюта, яку учасники заробляють, виконуючи завдання, щоб потім передати на благодійність”.
За правилами платформи, один котик дорівнює одній гривні. Чим більше користувач виконує завдань - тим швидше просувається в своєму рівні, отримує за різні досягнення нагороди, а головне заробляє “котиків”, які може перерахувати в різні благодійні фонди, представлені на платформі.
Зараз на платформі доступні 2 типи завдань - розшифровка декларацій та розпізнавання родинних зв’язків суддів. Але згодом їх планується більше - наприклад, тестування комп’ютерних ігор, розшифровка даних, онлайн-перевірка певних функцій, тощо. Кількість "котиків" за завдання залежить від рівню складності цього завдання.
Серед організацій, яким можна віддати “котиків” - 8 фондів і проектів: “Агенти змін”, “Tabletochki”, “People`s project”, “Повернись живим”, “Кожен може”, “Уголек”, “Пчелка”, “Краб”. Звіти за отримані кошти публікуються на платформі.
Проект відібрав фонди, які викликають найбільшу довіру, давно працюють, звітують за витрати. Водночас, це різні фонди за напрямком діяльності - від лікування дітей до сучасних дороговказів у Києві.
Заробляти котиків можна через виконання завдань, а також завдяки друзям. В кожного учасника є спеціальне посилання, і якщо його друг прийшов за цим посиланням і виконав завдання - учасник отримує додаткових “котиків”.
“Благодійність - це круто, але займатись благодійністю, одночасно виконуючи суспільно-корисні задачі, - ще крутіше”, - говорить співзасновник проекту Денис Бігус. - “Виходить подвійне “добро-комбо”, коли і завдання виконуються, і добрі справи втілюються".
Незабаром з'являться нові завдання і платформа продовжує допрацьовуватись. А з усіма питаннями і пропозиціями розробники просять писати у спеціальну групу на Facebook.
Фильм снят при поддержке Украинского Культурного Фонда.
 | Моя УкраїнаПодписчиков: 1028 |
 | Українське мистецтвоПодписчиков: 117 |
 | Комікси українськоюПодписчиков: 77 |
 | український YouTubeПодписчиков: 56 |
 | Дивовижна УкраїнаПодписчиков: 47 |
 | Пісні УкраїниПодписчиков: 32 |
 | Радио JUCПодписчиков: 24 |
 | Розваги від Моя УкраїнаПодписчиков: 14 |
 | історія УкраїниРейтинг: 1,061.8 |
