«Спіймати Кайдаша» — українська телесеріальна обмежена серія 2020 року. Телесеріал створений продакшн-компанією ПроКіно для телеканалу СТБ. Сценаристкою та виконавчою продюсеркою проєкту є Наталка Ворожбит. Серіал знято за мотивами повісті Івана Нечуй-Левицького «Кайдашева сім'я».
Прем'єра телесеріалу відбулася 2 березня 2020 року на телеканалі «СТБ». Після прем'єри першого сезону творець серіалу Наталка Ворожбит неодноразово заявляла, що це обмежена серія з закінченим сюжетом й вона не планує створювати другий сезон.
Події з книги перенесені у період 2000/2010-их років та додані багато нових сюжетних ліній.
Події телесеріалу відбуваються хронологічно з 2005 по 2014 роки, протягом 9 років у період вже після відновлення незалежності України у 1991 році. Основні сюжетні лінії торкаються віковічної проблеми протистояння двох поколінь однієї родини — покоління батьків та дітей. Водночас, сюжет телесеріалу містить в собі вкраплення політичних подій, які супроводжують життя головних героїв.
Огляд серіалу від "Geek Journal"
Саундтреком фільму стала здебільшого російськомовна попмузика 1990-их і ранніх 2000-их: пісня «Полюби меня такой» Наталі Могилевської, «Дым сигарет с ментолом» «Ненсі», «Снег» Ірини Білик і Філіпа Кіркорова тощо. Після показу телесерілу шоуранерка проєкту Наталка Ворожбит повідомила, що не жалкує про використання російськомовної попси у серіалі оскільки це «правда життя». Ворожбит також зізналася, що початково за задумом творців у першій серії також мала звучати одна з російськогмовних пісень гурту «Руки Вверх!», але цього так і не сталося оскільки через «фінансові» або «політичні» причини зараз українські серіалотворці практично не мають змоги купляти права на пісні російських виконавців (придбати права на пісню гурту «Ненсі» творці змогли виключно завдяки «спільним знайомим»).
Окрім російськомовних пісень у фільмі також звучить інструментальна композиція українського етно гурту «ДахаБраха» «Шо з-под дуба». Ця пісня раніше вже неодноразово використовувался у кінематографі, окрім іншого, в українському документальному фільмі «Не один вдома» (2013), в словацько-українському художньому фільмі «Межа» (2017), у епізоді другого сезону американського телесеріалу «Фарґо» (2017) та в інагураційному рекламному ролику бренду для гоління Девіда Бекхема House 99 (2018). За словами Наталки Ворожбит, вона хотіла б придбати більше пісень ДахиБрахи, однак цього не дозволив обмежений бюджет проєкту.
Окрім придбаних композицій, у серіалі також звучить спеціально скомпонована музика стилізована під «ДахуБраху».
У заявці на зйомки проєкту з робочою назвою «Кайдашева сім'я XXI» українська мова була зазначена як мова оригінальної версії. В кінцевому ж варіанті, майже всі герої серіалу розмовляють суржиком, а не чистою українською мовою; ще під час фільмування серіалу, творці повідомили що серіал знімається «смачним сільським суржиком». За словами шоуранерки проєкту Наталки Ворожбит, використання у серіалі майже виключно суржику (на додачу до суржику, у серіалі також звучить чиста літературна розмовна російська мова від деяких жителів міст), а не літературної розмовної української мови, зумовлене тим, що села Центральної України говорять суржиком. Окрім того, на думку Ворожбит, суржик допоміг акторам краще вжитися у свої ролі.
Одним із різновидів традиційних ласощів на Дніпропетровщині є хлібні (нагадують смак бублика) палички, які називають дивнем. Печуть їх на очеретині, яка якимось дивним чином не горить в процесі випікання. Такі дивні є весільним обрядовим печивом. Але на ярмарках, етнофестивалях їх також можна побачити цілими оберемками.
На Полтавщині дивнем називають весільну хлібину з отвором посередині, через який Молода дивилася на Молодого. Тому й дивень.
Дивень – обрядовий хліб, аналогічний за своїм ритуальним призначенням калачеві. Його виготовляли найчастіше з плетінки втроє, вчетверо, а потім з’єднували краї, щоб утворилося замкнене коло. Дивень прикрашали очеретинками чи плодовими гілочками, обплетеними тістом, зверху до якої прикріпляли квітку з жита, калини, квітів (живих чи штучних). Цей весільний хліб здебільшого характерний для Півдня, частково Полтавщини і Слобожанщини. У деяких районах, зокрема на Дніпропетровщині, для дивня взагалі не випікали хлібинки, обмежившись гілочками, обплетеними тістом, запечених на спеціальних рогачиках і прикрашених квітами, колоссям, калиною, барвінком. Через дивень Молода дивилася на молодого, звідки може походити й назва. Коли печуть дивень, загадують, яке буде в Молодих життя. Вдашній – Молоді житимуть щасливо. Садовлячи його в піч, приспівували: "Світи, жар, у печі ясно Печись, дивень, красно Гостям – на велике диво, Молодим – на щастя, На долю, на свою родину. Печись, дивень, не схились, не пригори, Молодим серця та й не зсуши!"
PS. Хочу прояснить одну вещь. Если я хочу запостить смищную картинку на укр. языке, какие теги желательно ставить? Если поставлю Украина - пост выйдет в общий чат, где украинский язык могут и не понимать. Засирать тег Моя Україна тоже как-то неправильно, ибо тег больше о любви к стране, чем о смехуечках. Ну и постить в Перец шутку, которая ни разу не политическая, тоже как-то тупо... Что же делать? Комиксы на украинском тоже не пойдут, ибо это не комикс. Я в замешательстве.
Зпижжено з просторів інтернету "Дліннапост. Сьогодні якось задумався про несправедливість. От нема куміра для мужчин у нас в країні. Жінкам - Олєжка Віннік є. А нам шось не щастить. Ані Лорак скурвилась. Ірина Білик стара і схожа на Звєрєва. Кароче нема кумиркині нам. Правда, останнім часом в топік пробивається главна Леді країни - Оля Фреймуд. Як думає ублюдочне панство буде з неї толк? Фото дуже рідке від слова раре. На ньому кумири минулих років - Хуй, Пизда, Джигурда і Д'арт ан'ян"
1 вересня 1939 року – початок Другої світової війни. Початок найбільшої трагедії і гуманітарної катастрофи в історії людства, початок найстрашнішого злочину проти людяності, за який досі не покарані всі винуватці.
Другу світову війну розв‘язали дві тоталітарні країни* – нацистська Німеччина та комуністичний СРСР. Але в Нюрнберзі на трибуналі 1945-1946 років засудили лише злочинний нацистський режим, а злочинний комуністичний режим залишився непокараним. Історія не пробачає таких помилок. Саме тому людство продовжувало страждати від комуністичного СРСР ще до 1989 року доки не впала Берлінська стіна. Але і після падіння стіни та розвалу СРСР світ знову не засудив злочинний комуністичний режим та не покарав його за розв‘язання Другої світової війни. Це була та ж сама помилка і історія знов не пробачила нам цього. Саме тому людство сьогодні опинилося на порозі нової світової війни, бо Росія намагається відродити СРСР, виправдити комуністичний режим та реалізувати імперські амбіції про світове панування.
Злочини проти людяності не мають терміну давності, тому ніколи не пізно засудити злочинний комуністичний режим та злочинні дії тоталітарного СРСР. Комунізм має бути заборонений у всьому світі, як і нацизм. Людство має це зробити обов‘язково, щоб жити далі у безпеці.
Не забуваймо уроків історії.
*Друга світова війна розпочалася з розподілу Польщі між нацистською Німеччиною та комуністичним СРСР за попередньою злочинною змовою, коли вони підписали Пакт Молотова-Ріббентропа 23 серпня 1939 року. Згідно із таємним протоколом до нього, нацисти та комуністи ділили між собою Східну Європу. 1 вересня 1939 року спочатку Німеччина, а потім 17 вересня 1939 року СРСР вторглися у Польщу та окупували її. СРСР вступив в Другу світову війну на боці нацистської Німеччини.
Українські землі з перших днів опинилися в епіцентрі бойових дій, тому для українців ця війна почалася саме 1 вересня.
У цей день Німеччина напала на Польщу, а бомбардувальники Люфтваффе бомбили Львів, упродовж першої половини вересня 1939 року – Луцьк, Станіславів, Тернопіль, Дрогобич, Сарни, Яворів, Стрий та інші міста.
Серед мільйона польських військових, близько 120 тисяч були українцями. У Вересневій кампанії 1939 року у боях проти нацистів загинуло близько 8000 українців-громадян Польщі.
Водночас у вересні 1939 року загони ОУН підняли повстання в деяких районах Західної України з метою створення незалежної Української держави. Але ці зусилля були придушені після вступу на ці території радянських військ.
Трагедією українського народу на той час була відсутність власної держави, а відтак його розподіл між усіма воюючими сторонами у цьому конфлікті.