Результаты поиска по запросу «

Батька-хмель

»
Запрос:
Создатель поста:
Теги (через запятую):



фэндомы Великі Українці Данило Самойлович ...Моя Україна разная политота 

Моя Україна,фэндомы,Великі Українці,Данило Самойлович,разная политота


Влітку 1771 року захворів на чуму, але за тиждень повністю одужав 29-річний лікар із Чернігова Данило Самойлович. У тому, що він захворів, не було нічого дивного. Він знаходився серед тисяч хворих у самому епіцентрі епідемії, в охопленій чумою Москві. А от те, що він одужав, було дивно.Летальність бубонної чуми в той час становила 95 %. І навіть ті, хто все ж виживав, хворіли довго і важко, тижнями перебуваючи на межі життя і смерті. А тут усього кілька днів, без особливої важкості та з повним одужанням! Один день Самойловича мучили слабкість та головний біль, потім — біль у паху, там виник один чумний бубон, але за тиждень він розсмоктався. І все! Надзвичайно легкий перебіг для такої хвороби! При тому, що підлікарі (помічники Самойловича) гинули один за одним! За кілька місяців померло троє!Самойлович відчув гостре здивування — чому всі навколо вмирають, а він одужав? Та ще й перехворів настільки легко? 

Будь-хто інший був би щасливий, а Самойлович здивувався. Дивне відчуття для людини, що мала померти. Але саме це здивування приведе Самойловича до світової слави, зробить його першим українцем, який був визнаний у світі як науковець. І, до речі, першим підданим Російської імперії, визнаним за внесок у медичну науку.У бліх стравохід перед входом до шлунку має потовщення, зоб. У цьому потовщенні рух їжі сповільнюється, і чумна бактерія, коли вона потрапляє сюди, в силу фізичних причин осідає на стінках. Тут чумна паличка швидко розмножується. Маса бактерій перекриває прохід далі, блокує шлунок. Блоха продовжує жити, її мучить голод, вона скаче від однієї жертви до іншої, намагається пити кров, але марно. Їжа, яку поїдає блоха, уся та кров, яку вона смокче, пройти до шлунку не може, вона залишається в стравоході. Блоха їсть, місця в стравоході мало, стравохід весь забитий, і їжа (кров) виливається назад — разом із чумними паличками. Ця відригнута їжа потрапляє туди, де наразі їсть блоха, тобто на місце укусу, прямо туди, де шкіра пошкоджена. Та ще й людина втирає ті палички, розчісуючи місце укусу. Так чумна паличка потрапляє в організм людини, відразу минаючи бар’єр шкіри.Під шкірою паличку підхоплює плин тканинної рідини, і вона потрапляє в лімфатичні судини, а потім — у лімфатичні вузли. У лімфатичних вузлах вартують стражники організму — спеціальні клітини, які називаються «великими пожирателями», макрофагами. Вони нікого стороннього повз себе не пропустять, тим більше чумну паличку. Макрофаги пожирають її, але убити не можуть. Паличка настільки добре захищена, що всередині макрофагів, у смертельному для будь-якого іншого мікроба середовищі, чумна паличка продовжує жити. Більш того — розмножуватися. Дуже швидко паличок стає так багато, що лімфатичний вузол розбухає. Розвивається гостре запалення, і лімфатичні вузли, а вони розташовуються групами, зливаються між собою в один конгломерат. Цей конгломерат називається чумним бубоном.Бубон — це таке потовщення, пухлина під шкірою завбільшки з великий горіх або маленьке яблуко. Він заповнений гноєм із великим вмістом чумних паличок. І він є надзвичайно болючим. Бубон — головна ознака бубонної чуми. Бачиш бубон? Усе, це чума! 

Про чумну паличку і бліх за часів Самойловича не знали. Взагалі, нічого не було відомо про здатність мікроорганізмів спричиняти інфекційні хвороби. Чумну паличку відкриють тільки через 120 років. Про роль бліх дізнаються ще пізніше. Чума в 1771 році являла собою велику і страшну таємницю.Медики, нічого не знаючи про хворобу, реагували на ту єдину зовнішню ознаку, що була добре помітною, — на бубон! Підлікарі, тобто помічники лікаря, обробляли бубони припарками, щоби ті швидше «дозріли», відділилися від навколишніх тканин. Тоді приходив лікар, розтинав бубон і пальцями вичавлював із нього гній. З таким методом лікування саме лікар піддавався найбільшому ризику — адже саме він буквально копався пальцями в чумному гної, у мільйонах чумних паличок. Але чомусь гинули підлікарі, а лікар Самойлович вижив. Це було незрозуміло, це було дивно.Сотні років лікарі бачили чуму. Сотні років вони бачили, як гинуть майже всі, хто захворів. І гинули самі. Але іноді лікарі ставали свідками чуда — хтось виживав. За такого щасливця раділи, але ніхто ніколи не питав себе, чому. Це мав бути саме Самойлович, щоби поставити таке запитання.Можливо, одужання Самойловича не було проявом якоїсь закономірності, а було чистою випадковістю? Самойлович не міг не врахувати й такої можливості. Чи існують інші випадки, які б підтвердили, що його парадоксальне одужання є результатом якоїсь закономірності? 

Самойлович працював у чумний лікарні на 2000 ліжок, яку він сам добровільно зголосився організувати й у якій добровільно оселився. Але епідемія охопила все місто, і хворих було занадто багато для однієї лікарні. Існувала й маленька лікарня, яку організував відставний бунтівник Петро Погорецький (той, який створив російську медичну термінологію), теж випускник Києво-Могилянської академії, теж доброволець, який сам зголосився працювати в чумному місті. Самойлович пішов до нього. Виявилося, що з Погорецьким сталася така ж історія — його підлікарі гинули один за іншим, а сам Погорецький захворів, але видужав. Тепер було зрозуміло, що парадоксальне одужання — закономірність. Тут було про що подумати.Може, лікар весь час контактує з гноєм, а отже і з його компонентами, і в такий спосіб поступово «звикає» до чумної «отрути»? Коли такий лікар стикається з «повноцінною» чумою, його організм, «який уже звик» до «отрути», страждає менше? А підлікарі з гноєм не працюють, їхній організм не має можливості «звикнути», і тому чума в них протікає так само важко, як і в інших?Це була ідея про можливість щеплення проти чуми. Більш того, клінічно обґрунтована ідея!До часів Едварда Дженнера з його першою у світі вакциною — вакциною проти віспи — залишалося ще 25 років, але існувала, хоча й не була дуже поширеною процедура варіоляціі, дуже ризикований метод щеплення проти віспи. Віспа — на латині «варіоліт», звідси й назва. На відміну від вакцини Дженнера, де вакцинація проводилася віспою корів і тому була безпечною для людей, варіоляція полягала в тому, щоби втирати в шкіру здорового віспяні струпи хворих, тобто прищеплювати справжню людську віспу. Не дивно, що після варіоляція люди часто насправді хворіли на віспу і вмирали.Самойлович побачив схожість. Виходило, що він, сам того не підозрюючи, несвідомо пройшов варіоляцію проти чуми!Те, що відкрив Самойлович, уперше в історії людства давало надію в безнадійній до того часу боротьбі з чумою. 

Ні, до вакцини проти чуми було ще далеко, але науково доведена можливість щеплення кардинально змінювала погляди на чуму. У минулому залишалися часи, коли чума вбивала від третини до половини всіх жителів Європи. Попереду проглядало майбутнє, де чума стане рідкісною, навіть екзотичною хворобою.Цього мало. До Самойловича ідея варіоляціі повністю замикалася на віспі. Тепер виявлялося, що щеплення можливе і проти іншої хвороби. А де дві хвороби, там і сотні! Доказ, що існує можливість послаблювати хвороби інші, ніж віспа, що можливо робити щеплення не тільки проти віспи, була подібна революційному шквалу, який пронісся тодішньою Європою.Не дивно, що ця здогадка миттєво зробила Самойловича європейською знаменитістю. Дванадцять (прописом — дванадцять) академій обрали його почесним членом.Тим часом епідемія чуми набирала силу. Вона вже призвела до смерті близько половини всіх жителів міста, почався чумний бунт. Розлючені городяни вбили архімандрита, почалося полювання на всіх «при владі» й насамперед на лікарів. Самойловича теж зловили й хотіли вбити, але він зумів відбрехатися.У таких умовах Катерина II направила до бунтівного міста свого фаворита графа Григорія Орлова. Той уперше за весь час епідемії вирішив, що треба порадитися зі спеціалістами. 

Орлов зібрав лікарів — усіх 23 лікарів Москви (на 130 тис. населення), включно із Самойловичем.І знову вміння Самойловича мислити не так, як інші, призвело до революції. Те, що він запропонував, а потім втілив у життя, зробило його незаперечним світовим авторитетом у боротьбі з чумою. Самойлович виявився генієм не на одне осяяння, а на повний переворот.У ті часи боротьба з епідеміями базувалася на чотирьох принципах. Кожен із них, на перший погляд, здався б розумним і сучасним людям. Це:1) карантин для тих, хто контактував із хворими,2) знищення заражених речей,3) заборона масових скупчень людей, і4) ізоляція зараженої території від решти країни.Саме ці заходи, однак, виявилися неефективними і привели до бунту.Що з ними не так? 

ІЗОЛЯЦІЯ КОНТАКТНИХКарантин для тих, хто контактував з хворими, означав, що на 42 дні ізолювались годувальники сімей. Ті, хто опинявся в карантині, не могли працювати й не могли годувати своїх рідних. Запаси їжі та грошей в той час у переважної більшості людей були мінімальні, всього на кілька днів. Фактично, карантин прирікав сім'ї на голодну смерть. Часто, рятуючи рідних від загрози ізоляції, хворі йшли з дому і вмирали десь в місті, ще більше поширюючи заразу і роблячи неможливим виявлення контактних.Що запропонував Самойлович, в чому він зміг переконати графа Орлова? Досвід Самойловича показував, що людина, яка не захворіла за 16 діб, вже не захворіє. І він зумів переконати в цьому інших. Карантин скоротили з 42 діб до 16. Але головне — людей в карантині почали годувати! 

ЗНИЩЕННЯ ЗАРАЖЕНИХ РЕЧЕЙЗнищення заражених речей означало, що цілі родини втрачали все, що накопичили за все життя. Спалювалося житло, одяг, меблі, побутові речі. Ніби цього мало, часто виявлялося, що «спалювальні» команди крали й перепродували майно, а це ж були речі з чумних будинків! Це ще більше поширювало заразу.Самойлович запропонував нічого не знищувати, а — уперше в історії (!) — дезінфікувати! Це було щось нечуване! Щоби переконати владу, Самойлович цілу добу сам проходив у продезінфікованому одязі чумного хворого. Тоді Орлов виділив для експерименту засуджених. Їх привели до будинку, усі жителі якого померли від чуми. Там засуджених змусили жити. Та ще й носити речі, які там залишалися, речі, просочені чумним гноєм. Але перед тим і сам будинок, і речі обкурили спеціальним димом. Засуджені прожили в цьому будинку 15 діб і на 16-ту добу були випущені на свободу — зовсім на свободу, зі скасуванням вироку. Після цієї демонстрації дома та речі хворих більше не знищували. Метод обкурювання придумав уродженець Києва, теж випускник Києво-Могилянської академії професор Касіян Ягельський. Той із цією метою запропонував використовувати спеціальну суміш, майже порох — сірку із селітрою. Суміш запалювали, а димом проводили обкурювання. Самойлович приймав настільки активну участь у випробуванні методу, що весь посинів, суглоби в нього були нібито вивихнуті, а руки — в опіках. Самойлович же написав інструкцію щодо процедури обкурювання. 

ЗАБОРОНА МАСОВОГО СКУПЧЕННЯ ЛЮДЕЙЗаборона масових скупчень людей означала, що ремісничі майстерні та мануфактури були закриті, знову ж перекриваючи джерело доходів для жителів міста. Мало того, були закриті громадські лазні, а бруд сприяв поширенню зарази. Після втручання Самойловича для неконтактних роботу дозволили, а митися всім наказали регулярно, але індивідуально, вдома. 

ІЗОЛЯЦІЯ ТЕРИТОРІЇІзоляція міста означала, що були перекриті шляхи постачання продовольства, що зробило ціни захмарними. Тепер влада взяла на себе привіз до міста продуктів.Усі ці ідеї призвели до того, що бунт затих, епідемія до кінця року закінчилася, а чума остаточно зникла в середині 1772 року.Авторитет Самойловича в Європі досяг нечуваних висот. Самойлович не просто подолав велику пандемію чуми, але зробив її останньою. Чума 1771 — остання велика пандемія чуми в історії людства. І те, що вона стала останньою, — заслуга Самойловича. Розроблений метод боротьби з цією хворобою більше ніколи не давав новим спалахам чуми розростатися до великих масштабів. Самойлович посіяв ідею шукати шляхи щеплення проти інших, ніж віспа, хвороб. Він дав надію одного разу створити вакцину проти чуми.Його наукову монографію видали в Парижі, потім у Лейпцигу і знову в Парижі. Її у французькому варіанті читали по всій Європі, у тому числі на батьківщині автора. На цю книгу посилалися практично в кожній науковій медичній роботі упродовж наступних 50 років.А Самойлович не вгамовувався — він першим в історії запідозрив, що чуму можуть спричиняти мікроорганізми, і робив спроби відшукати їх за допомогою мікроскопа. І це наприкінці 18 століття, коли до неймовірного відкриття — інфекційні хвороби викликаються бактеріями — залишалося ще сто років. 

Що ж зробило Самойловича світовим науковим авторитетом? Як серед сірості тодішньої медицини Російської імперії і відсутності в державі медичної науки могла спалахнути відразу така зірка?Зрозуміло, Самойловичу сприяли обставини, які не дозволили чинопочитанню й заздрості заткнути вискочку назад до села. У Москві Самойлович був тоді проїздом. Він прямував із російсько-турецької війни, де захворів і був списаний, до Оренбурга нести гарнізонну службу. Якби чума не була такою страшною хворобою, якби ситуація не була настільки катастрофічною, хто б став слухати безрідного невідомого 29-річного приїжджого, списаного з армії? Або якби на своєму шляху до Оренбурга Самойлович розминувся тоді з епідемією чуми…Одним із факторів, який виділяв Самойловича, була любов до своєї справи. Ну от цікаво йому було розбиратися із чумою! На тій же російсько-турецькій війні він сам, добровільно йшов у чумні вогнища, коли всі інші цілком розумно намагалися триматися від тих вогнищ якомога далі. Полк Самойловича стояв у Бухаресті, де в той час якраз була епідемія. Місцеві ізолювали хворого поза домом (у дворі) і годували його з довгих палиць. І це дійсно зменшувало передачу чуми. Самойлович зробив із цього несподіваний для тодішньої медицини висновок, що чума викликається не міазмами, а «заразою», тобто передається до людини від хворого або від речей хворого — тільки таке припущення пояснювало, чому палиця була ефективною. А значить, з чумою можна боротися — ізоляцією, чистотою, дезінфекцією. Цінними подарунками Самойлович змусив «чумного капітана» Бухареста показати йому всіх відомих хворих на чуму, і навчився діагностувати чуму на ранній стадії, коли вона зовні не відрізняється від отруєння чадним газом — поширеним явищем у ті часи. Самойлович навіть описав особливу нерівномірність пульсу як симптом ранньої стадії чуми. У результаті в Москві 1771 року він виявився не просто найдосвідченішим фахівцем із чуми, фактично єдиним фахівцем, але і вченим, який уже встиг зробити в науці про чуму кілька відкриттів.Але й це, напевно, не головне. 

Самойлович умів мислити не так, як інші, умів ставити собі питання там, де інші взагалі нічого гідного питань не бачили. Напевно, це і зробило Самойловича першою зіркою, яка спалахнула на небосхилі вітчизняної науки.Цікаві факти:· Під час епідемії 1771 року в Москві виник слух, що цар Петро III вижив. Цим слухом скористався донський козацький отаман Омелян Пугачов і в 1773 році підняв одне з найбільших у Російській імперії повстань. Пугачова схопили в 1774 році й направили в клітці до Москви для страти. До міста він прибув тяжко хворий, із запаленням легень. Щоби бунтівник дожив до страти, покликали для лікування Самойловича. Той перевів бунтівника до теплого приміщення, сам давав йому ліки із сенатської аптеки і 2 тижні не дозволяв допитів. Коли прокурор вирішив, що Пугачов одужав, Самойловича відсторонили, але змусили стояти на страті біля самого ешафоту, щоби констатувати смерть.· Після Самойловича було ще кілька епідемій чуми. Наприклад, Третя чума, що розпочалася в 1896 році, і Маньчжурська епідемія 1910–1911 років (напевно, частина Третьої чуми), від якої померло сто тисяч осіб. Обидві ці епідемії вкотре довели дієвість протиепідемічних заходів, розроблених Самойловичем. Фактично обидві вони сталися лише через те, що ці заходи застосовувалися не в належному масштабі. Під час Третьої чуми випадки чуми реєструвалися практично у всіх країнах, але ніде вони завдяки методу Самойловича не перетворилися на епідемію, крім британських колоній в Азії (насамперед, в Індії), де цей метод не застосовувався й де загинуло 12,5 млн осіб. Індійці звинувачують англійців — сил, виділених на боротьбу з епідемією, було недостатньо, додаткових коштів із метрополії не присилали, роз’яснювальної роботи не проводили. Англійці звинувачують індійців — кожний із протиепідемічних заходів йшов всупереч з індійськими традиціями та зустрічав повсюдний дикий опір. Усе закінчилося вбивствами англійців та повстанням. Перемогти Третю чуму вдалося завдяки конкретній людині — одеситу Мордехаю-Вольфу Хавкіну (при народженні — Володимиру Ароновичу), учню Мечникова, який таки розробив вакцину, передбачену Самойловичем.· У наш час чума ще трапляється, але загрози для людства більше не являє. Летальність становить 5 %, той же порядок, цифр, що й для летальності ковіда. Остання епідемія була на Мадагаскарі у 2014–2017 рр. Тоді заразилося 292 людини._________________________________________________ 

Цей текст не є науковою публікацією, а являє собою компіляцію кількох джерел, в тому числі і нижчеперелічених. Для подальшого читання рекомендуються: Samoilovich Danilo Lettre a l'Acad mie de Dijon, Avec R ponse a Ce Qui a Paru Douteux Dans Le M moire Sur l'Inoculation de la Peste, reprint 2018; Блинкин С. Данило Самойлович Самойлович, 1980; Бородій Н. Самойлович, 1985; вікіпедія; Шифрін Михайло «100 оповідань з історії медицини», 2019; і звичайно професійна література!__________________________________________________ 

джерело https://www.facebook.com/eduard.kanalosh

Развернуть

фэндомы ...Моя Україна разная политота 

З Днем Незалежності, Моя Україно!


Моя Україна,фэндомы,разная политота


На фото Запорожье ^^
Развернуть

мова праздник для филолога ...Моя Україна разная политота 

Ниже представляю подборку картинок, на которых автор изложил своё исследование происхождения украинского языка, опровергая российскую пропаганду.

Честно стырил с вк, ссылку на автора давать не буду, ибо не уверен, против он или за. Те, кто знают, что такое "Український Наступ", то смогут найти сами. Имеются некоторые неточности, на кои автору в комментариях указали(а он учёл ошибки), я их продублирую(цитатами людей, кои выявили некоторые неточности) и здесь.

КТО „ПРИДУМАЛ” УКРАИНСКИЙ язык? историческое расследование лддцд Л40&Д ч К/ендд ГЫМЪ Кто придумал Украину 9-09-2013, 23:10 • Опуб' 9 • роем.: 40258 • Комм.: 24,Моя Україна,разное,мова,праздник для филолога,разная политота

1) "Буковина была в Австрии".

ИСНЛЕВЙУ ЕСК'АЯРЛ©ЖЬ Поэтому-то украинский язык, искусственно нескольких других языков, и получился стог 0-0&-3013, 33:10 • £пг&я.: • Ясл:ч.: <03^6 • Г.лнч.: 74 Вьшод: Украинский язык это язык оккупантов-свреев Жириновский считает, что украинский язык придумали в Вене на базе польского


} - звательный падеж: владико, Стефане, голово - окончание «у» в род. падеже: спору * - смягчение «ц»: чернець, Валерця, Архипцю - усеч. «т» в глаголах: пече, б1жя щ - глаголы с окончанием «в»: писав, ходив, молив ' I - глаголы с окончанием «ти»: долучити, писати, скончати - усечение «я» в


«ОКТОИХ» Ю.Дрогобыча и Ш.Фьоля Первая в истории кириллическая печатная книга. Напечатана в Кракове под руководством ректора Болонского университета Юрия Дрогобыча (1450-1494), урожеца г.Дрогобыч (Львовская обл.). Печатник Швайпольт Фьоль (1526). Канонические разделы книги написаны на


ЕВАНГЕЛИЕ» Парадное рукописное четвероевангелие, созданное в Пересопнице (Ровенская обл.) мастером Михайлом Василевичем из Сянока. Представляет собой первую попытку перевода Евангелия со старославянского, верно названного «болгарским», на «рускую мову» - староукраинский язык. «Выкладена из языка


Лаврентш Кукшь, известный под псевдонимом Лавретшй 31зашй-Тустажвський (ок. 1570-1628) - автор первого словаря старо-украинского языка. Обнаружив, что украинцы не понимают «словенский» (болгарский, церковно-славянский) язык православного богослужения, Зизаний задался целью подготовить перевод


«ЛЕКСИС» ЛАВРЕНТИЯ ЗИЗАНИЯ В списке первое слово ■ церковнославянское, последующие ■ украинские ■ # ЕЛ4ГРЧКТП, ПОБОЖНОсТ* Бште, кгалогА / У У ^ А / ШАГМНДА ыАг1Л1[)Лу 54 /А^СТОА«'* а4дгк«с СД^ДФМОГТВ ВЪ^ЫГКДЖ*, ШИКАНЫ врл / / час* / лЛ ВД4<ТЕ> 844 ДА ГД'& } М0&4 ГЛ», м»«дм гь г пГнг»

2)  "Ломоносов назвал свою грамматику "Российская граматика", а не русская, проверьте и исправьте у себя (автор). Потому, что Петр1 назвал свою империю "Российской", поэтому и грамматика была российская и все было российское (великоросы, великороссия, малоросы, малороссия, белороссия и т.д.). А "руским" стало немного позже все называться, после языковых реформ".

ШШШШШШШШШШШШЛ «Глаголюще бо греком: (далее идет греческий текст), КшщЩШ славенски переводим: ■мтжиЩ «Удержи язык свой от зла, и ШшуЦ уста свои, еже не глаголят лести», руски истолкуем: «Гамуй язык Православный архиепископ Милетий Смотрицкий из г. Смотрим (Хмельницкая обл.) создал образцовую


ЬуЪи Л-О . СЛЛбШО^СОККУн. у^ймбнх кшкоел'нТб-, * Ёа1игни СЭц!мч Ку: Пимком сс^мндоН П^сотогнГГмо.брсо: Ьрднмгкого, ЗгрОМДЖЖЫН . Н\ЗлпозбОл*мТ Стд'риш, П»>ж ¿Кунш: С; Лдвры Пт'^кУд К Г16ГК»А . «ЛЕКСИКОН СЛАВЕНО-РОССКИИ» П.БЕРИНДЫ Памво Беринда (ок. 1550-1632)- главный типограф Киево-Печерской


ПОЭЗИЯ УКРАИНСКОЙ шляхты Нехай же ганьбу отнесуть, нехай ся запалають, I О священная главо, котрыи упадку церкви шукають. Нехай ся вспачать их рады, нехай ся встыдають явне, Котрыи знищеня наше ради видять марне. Прием Михаилу, митрополиту Мевьскому и Галицкому и всея Росьаи. 1591 Такю нехай у


Первая книга, написанная на современном литературном украинском языке. Издана в Петербурге в 1798 г. Под влиянием идей европейского просвещения, Иван Петрович Котляревский (1769-1838) адаптировал под поэтический слог живую речь населения Полтавщины. После Котляревского литературная норма

Развернуть

Дивовижна Україна Запоріжжя міст ...Моя Україна разная политота 

Міст на Хортицю

Дивовижна Україна,Моя Україна,разное,Запоріжжя,міст,разная политота
Развернуть

фэндомы GSC stalker (игра) trailer пасхалка s.t.a.l.k.e.r. 2 ...Моя Україна разная политота 

Перша пасхалка в трейлері на S.T.A.L.K.E.R. 2 на самого Кобзаря
Первая пасхалка в трейлере на S.T.A.L.K.E.R. 2 на самого Кобзаря
Не слухала Катерина Ш батька, ш неньки, Полюбила москалика, Як знало серденько. Полюбила молодого, В садочок ходила, Поки себе, свою долю Там занапагтипа.,Моя Україна,фэндомы,GSC,stalker (игра),trailer,пасхалка,s.t.a.l.k.e.r. 2,разная политота
Развернуть

фэндомы ...Моя Україна разная политота 

На заметку всем, а мне тем более.

Правила украшсько! мови Неправильно Правильно Охуеть Я вражений Вони пщари В даному випадку вони неправ! Яка нах рЬниця? Р1зниця не принципова ГПздец Ой, творча невдача Ишов нахуй Не вщволжайте, я зайнятий Заебали Ви занадто надокучлив1 Що за хуйня? Меш здаеться, що тут щось не те Блядь!


Развернуть

фэндомы Спадок одежда Вышиванка український YouTube Київщина крим крым украшения історія України ...Моя Україна разная политота FILM.UA Group Миколаївщина Чернігівщина донеччина 

Дівоче-жіноче святкове вбрання. Кінець ХІХ - початок ХХ століття. Ч.4

Частина 1 - http://joy.reactor.cc/post/4534904

Частина 2 - http://joy.reactor.cc/post/4535580

Частина 3 - http://joy.reactor.cc/post/4539930

Відеоролики проекту СПАДОК (англ. Back to Basics) присвячені українській культурі, традиціям, народним звичаям. У частині циклу «Національне святкове вбрання» глядачі побачать, як в XIX-ХХ столітті виглядала українка в залежності від віку, соціального статусу і регіону проживання. Для цього в кожному з коротких, але яскравих епізодів, буде відтворено характерний для певного регіону етнічний образ. 

Над створенням роликів працювали: режисер Олексій Гуз, оператор Юрій Бакун, консультанти Українського Інституту Історії Моди, графіка проекту Signal Red, продюсер Олена Малкова.

У проєкті «Спадок» звучать українські народні пісні, записані в сучасній обробці спеціально для циклу фолк-музикантами: Ігор Сакач (музичний продюсер), Максим Бережнюк (виконавець на традиційних духових інструментах, вокаліст), Марія Квітка (вокалістка), Анастасія Полетнєва (вокалістка)


Донецька обл. Костянтинівський район


Модель: Людмила Чиркова – актриса, телеведуча, працює з дубляжем кіно на українську мову. 

Кохточка - короткий жіночий плечовий одяг із рукавами, коміром-стійкою та асиметричною застібкою збоку на дрібні гудзики. Шили з крамних бавовняних та вовняних тканин, прикрашаючи різноманітними складками, зборами, мереживом тощо. Особливо модно було вдягати “парочку”: кохту і спідницю з однієї тканини.


Миколаївська обл. Веселинівський район


Модель: Олена Скрипка. Колекціонує традиційне вбрання селян кінця 19-го – початку 20-го століття, до того ж захоплюється відтворенням історичного одягу. 

Блузниця – спідниця з крамного матеріалу (кашеміру, кольорового сатину тощо), що зшивалась із 5-6 полотнищ, котрі закладалися у дрібні збори (ряси) і зверху вшивалися у пояс (пасок). Кількість та якість використаного матеріалу свідчила про добробут власниці спідниці. Найбільше цінувалися блузниці з щільних шовкових та вовняних тканин. 

Хустка – широко розповсюджений по всій території України квадратний платовий головний убір. Існує велика кількасть її локальних назв: хустиця, хустинча (Бойківщина), пінка, півка, завійка (Лемківщина), рубець (Покуття), ширинька, мацьок (Галичина), кирух (Західне Полісся).


Чернігівська обл. Городнянський район


Модель: Наталя Хоменко. Викладач кафедри фольклористики КНУ ім. Тараса Шевченка. Керівник Народного ансамблю української музики «Роксоланія». Займається дослідженням українського жорстокого народного романсу, вивчає тему любові у фольклорі. 

Свита – довгополий верхній одяг з домотканого грубого сукна. Найдорожчими вважалися білі свити, найдешевшими чорні та брунатні. Колір та якість домотканого сукна залежали від віку та породи овець, найкраще сукно отримували з вовни ягнят. 

Окрім вишитих сорочок на Поліссі побутували і ткані сорочки, орнамент на яких майстриня створювала в процесі виготовлення полотна. Зазвичай їх оздоблювали геометричним та рослинно-геометризованим орнаментом.


Крим - Жіноче святкове вбрання кримської татарки. Кінець ХІХ – початок ХХ століття. 


Модель: Халісе Зінєдін – керівник кримськотатарської редакції іномовлення України. Ведуча мовно-культурного проекту «Еліфбе» та ведуча проекту на радіо «Время гостей». 

Традиційна кримськотатарська верхня сукня "çabuvlı anter" має символічні деталі. Кримські татарки боковими елементами "çabuv" (з кр. клин) візуально розширювали лінію стегон. Дівчата навмисно збільшували кут çabuv, бо поєднували факт широких стегон з дітонародженням. 

Сукня обов'язково доповнюється el kap (з кр. манжет), які пришивають як окремий елемент. El kap мають відворот, з зовнішньої сторони якого, золотими нитками вишитий традиційний рослинний орнамент. 

Yipişli quşaq – традиційний філігранний пояс, використовується у весільному обряді кримських татар. В кожній родині перед весіллям, наречений дарував дівчині yipişli quşaq з чистого срібла, чи золота. Перед обрядом вдома батько вдягав дівчині пояс, а після обряду, в домі чоловіка, його батько знімав пояс – це символізувало перехід дівчини до іншої родини. Пояс, разом з іншими традиційними прикрасами, вважався приватним майном дружини. Особливим центральним елементом прикраси є виноградні листи, вони символізують родючість, продовження роду.


Київська обл. Васильківський район


Модель: Ярина Сізик. Студентка кафедри фольклористики КНУ ім. Тараса Шевченка. Учасниця Народного ансамблю української музики «Роксоланія». Займається культурно-просвітницькими проектами, зокрема «Дідова хатчина». 

«Засвітити волоссям» - давній термін, що означав ходити з непокритою головою. Для заміжньої жінки це вважалося тяжким гріхом. За народними уявленнями, простоволоса заміжня жінка накликала невдачі, неврожай, хвороби та пошесті. Протягом першого року подружнього життя молодиці не дозволялося навіть «світити очіпком», тобто ходити з непокритим хусткою очіпком. 

На Київщині носили довгі сорочки, вони були додільними або «до підточки». Додільна сорочка шилася з суцільного полотна, тоді як у сорочки «до підтички» верхня частина – стан, виготовлялася з тоншого домотканого полотна, а підточка – з грубшого. 

Старовинний корал, який у селі ще називали «добре намисто», був дуже дорогим. Кількість разків відігравала роль показника соціального становища власниці. У Середньому Подніпров'ї бідніші селянки в наряді мали по 3-4 разки, багаті – по 25 ("від шиї по самий пояс"). В народі вважалося, що дівчина, яка не має коралів, не може вийти заміж. Часто такі прикраси переходили у спадок, мати ділила своє намисто порівну між дочками. 

Коралове намисто в Україну привозили переважно з Італії та Франції, воно мало яскраво червоне, глухе червоно-рожеве або сірувато-рожеве забарвлення. Найбільше цінувалось намисто інтенсивного червоного забарвлення з гладеньких чистих, непоточених коралин. Вартість такого намиста в деяких місцевостях сягала ціни пари волів(!).

Развернуть

Запорожье Украина Лава на Лаву песочница Дивовижна Україна ...Моя Україна разная политота 

Лава на Лаву

«Лава на лаву» є традиційною забавою козаків. Існує козацьке прислів’я «Той не козак, що в лаві не стояв». Козаки ставали до бою лава на лаву на великі свята – на Різдво, на Водохреща, на Масляну, на Великдень, на Покрову тощо. Вважалось на тих козаків лава яких виграла на свято буде Господнє Благословіння, тому козаки завжди залюбки ставали до лави. У кожного в лаві було своє місце, наприклад правий з лівого краю, яке передавалось від діда до батька, і до сина, онука. Ось звідки походить образлива для не знаючих народна поговірка «знати своє місце». В козацьких родах з гордістю коли хотіли похизуватись говорили: «Ми своє місце знаємо!». Це означало, що цей рід знав, що треба робити і як діяти в бою. Ось звідки витоки самоорганізації козацтва в бою. Традиція бою лава на лаву передавалась в козацьких родах – батько або дід навчали молодого козака не лише груповим способам ведення бою, але і індивідуальним. Існували і спеціальні родові техніки, які з великою таємницею передавались тільки серед родичів і заборонялось навчати представників чужих родів. Ця заборона знімалась під час війни. Вважалось, що бойовий побратим, який побував з тобою в реальному бою, є козакові за рідного брата. Ось звідки походить вислів «козацький рід», «козацькому роду нема переводу».


Моя Україна,разное,Запорожье,Украина,Лава на Лаву,песочница,Дивовижна Україна,разная политота


 Бій лава на лаву є цілим ритуалом, оскільки для тих хто вперше ставав до такої забави відбувалась умовна посвята у воїни. Перед лавою козаки ставали до кола і співали ритуальних пісень, які надавали певний внутрішній ритм бою і пробуджували войовничий дух у козака. У колі відбувались козацькі танці, відбувалась немов би спеціальна розминка перед боєм. Після цього козаки шикувались у лави. Шикування відбувалось в один, а інколи і в дві чи три ряди. Перед боєм відбувалось, як правило насміхання козаків однієї лави над іншою. Це був один із методів психологічної підготовки, оскільки тут важливо було зберегти душевну рівновагу і войовничий дух перед кулачним боєм. А коли козак не зумів цього зробити, то він міг стати слабкою ланкою в лаві, бо в такому бою дуже важливим було вести бій не вириваючись з групи. Після того як лави були готові до бою, лунала команда «Бій!» і обидві лави сходились в кулачному бою. Сходились, як правило, три рази. Перемагала та лава, яка більше разів перемогла. Між сходками лави відбувались індивідуальні поєдинки «навхрест» чи «на поясах», а також індивідуальні кулачні бої, за дотриманням правил яких уважно слідкували досвічені козаки. Судили лаву досвічені козаки, яких козаки вибирали самі, або лаву судили отамани громад. Порушників карали по різному. Наприклад, порушника могли відшмагати лозиною, чи викупати в річці, щоб «остудився» тощо. Але покарання не могло порушувати честь і добре ім’я козака і сприймалось, як правило, як жарт.


Моя Україна,разное,Запорожье,Украина,Лава на Лаву,песочница,Дивовижна Україна,разная политота


 Бій лава на лаву – є прекрасним засобом тренування навиків групового бою. Завдяки такій підготовці козаки і нащадки козаків вважались найкращими бійцями в рукопашних боях на війні. Наприклад під час Великої Вітчизняної війни в штикових і рукопашних атаках німецькі війська майже ніколи не перемагали радянські підрозділи, де були бійці, які пройшли школу боїв лава на лаву. Командуючий повітряно-десантними військами СССР В.В.Маркелов навіть в 70-80-х роках ХХ ст. сприяв тому, що десантники у своїй підготовці використовували бої лава на лаву.


Моя Україна,разное,Запорожье,Украина,Лава на Лаву,песочница,Дивовижна Україна,разная политота



От себя добавлю : действие специфическое и не всегда понятное. Но побывать стоит .

Развернуть

под катом продолжение продолжение в комментариях ...Моя Україна разная политота 

Вгадайте символ зашифрований в українському рушнику

Моя Україна,разное,под катом продолжение,продолжение в комментариях,разная политота
Развернуть

фэндомы Новий рік кулінарія новорічний стіл Новорічний конкурс ...Моя Україна разная политота 

Моє святкове їдло на швидку руку.

 V W % к w^ '*-*щ1^ШШш,Моя Україна,фэндомы,Новий рік,кулінарія,новорічний стіл,Новорічний конкурс,разная политота

З Новим Роком, шановні! Зичу вам у новому році лиш доброго, теплого і радісного.Знаю, що пишу пост із запізненням, але ж старався... =) Нажаль, цього року я вперше не мав можливості ні закупати ні контролювати закупку продуктів до святкового столу, також часу на приготування було мало, тож сьогодні я розповім вам про 1 "сурйозну страву" і 2 закуски. Погнали.
1. Жульєн по-косарськи.
Чого по-косарскьи? Бо це страва, що готується і виглядає простіше, ситна і  у більшому об"ємі, а не порційно у кокотницях.
Що потрібно:
1. Кілограм курятчої грудки, краще - індичої.
2. Кілограм грибів. Печериці зайдуть (ті що з коричневою голівкою), але краще гливи (також відом як вєшенки)
    Якщо є - сушені лісові як додатковий смаколик. 
3. Смачний сир, у мене було 350 гр якогось насиченого, майже оранжевого кольору, з приємним вершковим запахом і 100 гр сиру з синьою плісінню, з Поляндії.
4. 300 мл вершків, середньожирних і 400 мл молока.
5. Величезну цибулину.
6. Соєвий соус, трішки перцю, мускатного горіху, запашні трави (трішки розмарину і пучок тим"яну товщиною у 2 пальці, він тут гарно грає), вершкове масло і борошно по 2 столових ложки.
Як робити:
Попередні приготування (за кілька годин до початку роботи)
Якщо є сушені гриби - заливаємо малою кількісстю окропу, накриваємо. Хай розпарюються.
М"ясо нарізаємо невеликими кубиками по 1-1.5 см, сиплемо ЗОВСІМ трохи перцю і трохи соєвого соусу (так, щоб він не стояв у мисці, а тонким слоєм покривав м"ясо)
Сам процес:
Дістаємо дві чари. На одну кидаємо печериці, без масла, на мінімальний вогонь. Нам треба випарити з них якнайбільше води, адже тоді в них з"являється приємний грибний аромат. На другу - кидаємо масло, тих дві ложки, і чекаємо поки розстане. Зразу після цього висипаємо борошно і шурхаємо цією сумішшю по пательні доки в нас не пропадуть грудочки, а борошно не почне темніти. Коли з"явиться запах печивка - нещадно ллємо туди вершки і молоко. Вітаю, наш бешамель майже готовий. Тепер мішаємо в 2 руки вміст обох сковорідок. 
Коли бешамель почне густіти - кидаємо туди мускатного горіху та листочки тим"яну. Якщо сиру з пліснявою багато - можна на цьому етапі домішати трохи в соус, розходиться швидко, аромат дає такий що з ніг збиває. Вимикаємо вогонь. 
Коли грибці потемніють - кидаємо туди трохи олії, запарені лісові гриби і кілька ложок грибного бульйону (якщо є), тоненько-тоненько ріжемо цибулю і теж туди. Активно перемішуємо до тих пір, поки цибулька не розмякне. В цей час тремо сир а пліснявілий - нарізаємо тонкими шматочками. 
Вмикаємо плиту, щоб грілася.
Змішуємо гриби і бешамель.
Дістаємо глибоке деко, вкладуєм продукти шарами: пару крапель олії, подрібнених листочків розмарину розмазуємо, далі м"ясце, так, щоб шар був товщиною в 1 шматочок, грибно-бешамельна масса, половина тертого сиру. Накриваємо фольгою і на 140 градусів на 45 хвилин. Далі знімаємо фольгу, докидуєм залишки сиру, порізаний шматочками сир з пліснявою, листочки розмарину і на 160 ще на 20 хвилин. Опісля - даємо відпочити і трохи прохолонути. Все, ми чудові. Пробувало 4 людини - всі задоволені, лиш батько сказав, що йому хотілося б гостріше, але страва не про те.

If * # *40^ РН|аЯШ9 ERyfâ^îtttdi L # * ¿ * /*—-г- Шж1 bppt! V^V'i/Rli - ' ,?•; ,#v / '* Ja& -'V*wi -fiSr^î'îî # 1 :g.í>,¿'/.-l4 >J feC»^V‘ ’C, ,¿ •Лак: -. <ш *> ж Al BVfl i? ^ i ДмДр é1 £íMm|| ^ i Д:/ i«n *гЭИ Я,Моя Україна,фэндомы,Новий рік,кулінарія,новорічний стіл,Новорічний



Моя Україна,фэндомы,Новий рік,кулінарія,новорічний стіл,Новорічний конкурс,разная политота

2. Цікаве сало по замовленню http://ua.reactor.cc/user/Khadzima 
Що треба: 
улюблені спеції, але не гострі: суміш перців, лавруха, духмяний перець, сіль, цукор, гілочка-друга чогось хвойного, в мене була туя, часник, паприка. Сало з великою кількісттю прожилок м"яса. Щодо спецій: можна додавати і гострі
Що  робимо: 
Варимо ропу: 2 літри води, 5 ложок солі, 2 ложки цукру, 3-4 листки лаврухи, кілька дзернят духмяного перцю, чайна ложка подрібненої суміші перців, чайна ложка паприки. Закипіло - знімаємо, даємо температурі опуститися до градусів так 60.
Сало очищуємо від усього, що нам не подобається, ріжемо на шматки і, якщо в нас мало часу, натикуємо ножем, щоб ропа краще просолювала сало. Кидаємо пару гілок туї у посудину, додаєм сало і ропу. Зариваємо і в прохолодне місце на тиждень.
При подачі ріжемо часник, бо якщо його додати з самого початку - не буде аромату туї.
Спосіб вживання: Чорненький хлібчик натираємо часником, дрібку гірчиці, сильної і духмяної, розмазуємо. Зверху сало. Їмо зразу весь бетербродік. Зразу смачно, коли гірчиця дістанеться язика стане ще кручє.

Моя Україна,фэндомы,Новий рік,кулінарія,новорічний стіл,Новорічний конкурс,разная политота


3. Риба, червона, слабосолена з коньяком.
Що треба: 
Сіль, цукор, кріп свіжий або морожений, чарка доброго коньяку, трішки лимонної цедри, якщо є - свіже листя лимону.
Що робимо:
Ріжемо рибу великими шматками, чистимо від шкіри, на дно судка сиплемо багато солі, вона витягуватиме лишню воду з риби.
Посипаємо рибу сіллю та цукром  в пропорції 3:1, посипаємо цедрою, обкладаємо подрібненим, а ще краще - подавленим кропом.
Кладемо прям на сіль у судок, заливаємо коньяк, б"ємо зворотньою стороною ножа лимонне листя і кладемо зверху. Чекаємо хочаб годин 10 паралельно відганяючи батька від холодильника.

Моя Україна,фэндомы,Новий рік,кулінарія,новорічний стіл,Новорічний конкурс,разная политота


А ось і моє лимонне дерево, з якого я взяв листочки.

Моя Україна,фэндомы,Новий рік,кулінарія,новорічний стіл,Новорічний конкурс,разная политота

Здається, все. 
Ще раз вибачаюся за запізнення.
Нехай вам щастить в новому році, а всі новини - грітимуть душу.

Развернуть
В этом разделе мы собираем самые смешные приколы (комиксы и картинки) по теме Батька-хмель (+92 картинки)