Вона в Україні

Онлайн-банкинг в Украине

"Никогда не храни все яйца в одной корзине". Пожалуй все слышали эту фразу. И вот после массовой истерии хомяков, обнёсших все деньги со всех банкоматов в моем городе от новостей про приватбанк, я решил узнать как обстоят дела у конкурентов.

Начать решил с Аваля, который у нас долгое время именовался райффайзеном, хотя по слухам отношение к нему имел ровно никакое.

Захожу на их сайт и на главной странице вижу привет из девяностых

Это вот что за пиздец?

Я им как бы денег доверить хочу, а что вижу?

Хуй с тобой, золотая рыбка. Может всё не так плохо?

Но.. блять. Это банк или барахолка? Что ещё за продажа техники? 

Клик.

Блять. 

Пиздец2

Вы помните те дремучие времена, когда Flash-шаблоны для сайтов на дисках пачками продавались?

Ёбаный стыд.

VIP Design ёпта!

Если кому-то из Аваля вдруг попадётся этот пост, то для вас всего одна фраза:

СРОЧНО ПЕРЕДЕЛАЙТЕ

Какой там к черту онлайн-банкинг, если этот трэш меня не просто заставил ваш сайт закрыть, а даже запилить этот пост разочарований.

------

Ощадбанк

Недавно один из родственников не смог снять деньги с карты. 

"Превышен лимит операций" — именно это гласила надпись на экране банкомата. В кассе сказали "посмотрите на сайте".

О, ахуенно! — подумал я, когда услышал эту просьбу. — Неужели у Ощада сайт может помочь решить хоть какие-то вопросы?

Ссылко на сайт

Ощад, вы молодцы. Вы знаете, что интересует ваших клиентов. Вы стараетесь догнать приватбанк.

С названия "ОЩАДБАНК 24/7" я конечно поржал, не стоит приват прям во всём копировать :) Но всё же вы молодцы.

Отдельный респект за регистрацию. 

Честно: я был удивлен. Думал, что у вас всё хуже и бюрократичнее. Но спросило только номер карты и отправило смс на телефон, привязанный к ней. 

Всё.

Круто, блин.

А дальше разочарование.

Выяснилось, что внутри пока что практически пусто. Заебись: там можно посмотреть выписки по карте.

Карт, кстати отобразилось две. На второй оказались сняты кредитные деньги.

 — А, ну да, может быть перепутали когда-то карту, и сняли не с той. — Сказали родственники. — Сколько там положить нужно?

 — 700грн

 — И что делать?

 — Ну у вас же на основной вон бабла хватает, давайте с неё перекинем.

"Превышен лимит операций" — сказал сайт.

За месяц с карты потрачено на покупки меньше 2000грн, наличных снято и того меньше. Последние расходы почти неделю назад. Но лимит, мать его, операций превышен.

Каких операций? Где блять ссылки на "задать вопрос" или "поддержку онлайн"? (Каюсь, вторая возможно могла быть отрезана адблоком, тогда это отдельный привет разработчикам).

Короче итог: за красивой обложкой внутри пока что сайт почти пустой и нихуя не информативный. Хотя ребята развиваются. И там даже есть оплата коммуналки.

Всё не так плохо, как мне казалось издалека. Они в процессе и, вероятно, ништяки доработают.

----

Приватбанк

За этот пост мне не платил и вообще я их люблю :)

На данный момент считаю их онлайн-банкинг самым удобным, но поддержка у них в последнее время не справляется

Задавал вопрос в онлайне, и получилось примерно следующее:

.. подключается оператор имя_фамилия

..тишина..тишина..

..извините, что заставили вас ждать, оператор скоро ответит.. (ровно через 5 минут после подключения оператора)

..тишина..

..извините, что заставили вас ждать.. (ещё 5 минут прошло)

..тишина..

..извините, что заставили вас ждать.. (ещё 5 минут прошло)

Короч я блять в очереди в интернетбанке со своим вопросом простоял 35 минут. И смех и грех.

----

Для чего псто?

Какими банками Украины пользуетесь вы? 

Можете ли их посоветовать? 

Какие знаете альтернативы?

мені здається це на стільки зрада, що це перемога/ мне кажется это на столько поражение (предательство) что это победа.

В Виннице сделали «трамвай будущего»

Сейчас живу в Хмельницком

Сходить бы погулять, пивка попить, да вот только я никого не знаю в этом городе

Но на самом деле город не важен

Приоритет конечно же ближайшим, но я совсем не против съездить в гости в любой город и любую область :)

кратко о себе: фрилансер, в прошлом году уехал из донецкой области

p.s. вконтактика и прочих социалок не имею

Північ України

Ці краї славляться урожаєм картоплі, що значною мірою впливає на раціон місцевої кухні. Коронна страва Полісся – деруни, або драники. У Чернігівській області майстерно готують печеню в горщиках із картоплі, квашеної капусти та м’яса. А на десерт – пиріжки з калиною, адже регіон багатий на ягоди. На Сумщині також полюбляють печеню, але тут з картоплею закладається і м’ясо, і печінка. А борщ тут готують зі свининою і на буряковому квасі. Київ вже багато років славиться своїми котлетами по-київські.

Південь України

Південь, де Дніпро впадає в Чорне море, – це край рибалок, а отже і різноманітних рибних страв. Так от бички не лише подають в’яленими до пива, в Одесі з них готують биточки: тісто змішується з подрібненою рибою і смажиться на олії. Набагато складніше приготувати рибу-фіш: потрібно акуратно зняти шкірку, почистити від кісток, подрібнити, нафарширувати та запекти. На Миколаївщині рибу консервують додаючи томат або варять юшку з томатним соком. Херсон славиться своїми овочами, а особливо баклажанами. Тут їх і смажать, і консервують та навіть роблять ікру. Крим славиться лагманом і долмою: локшиною зі шматочками м’яса та маленькими голубцями у виноградному листі. Наваристий капусняк готують на Запоріжжі. Приазов’я славиться млинами – це тонке дріжджове тісто із маслом та сирною начинкою, що згортається в рулет.

Центральна Україна

Борщ в Україні скрізь варять по-різному. У Черкаській області до нього обов’язково подають ароматні пампушки з часником. Кіровоградщина зможе здивувати різноманітністю вареників та начинок до них: з картоплею, грибами, м’ясом, печінкою, капустою. Також варто скуштувати крученики – невеликі м’ясні рулетики з начинкою з фаршу, паштету, чорносливу з горіхами. Полтавщина славиться галушками та пундиками. У Дніпропетровську, як і в Одесі, дуже полюбляють готувати форшмак, а зі свіжої риби з Дніпра готують юшку по-дніпровськи з леком. На Вінниччині готують бігос – страва з тушкованої кислої капусти з м’ясом і грибами. Також дуже популярні фляки – суп з яловичого рубця, який приправляють коренями, сиром і спеціями.

Східна Україна

На Донбасі знають близько 50 рецептів окрошки, кожен знайде рецепт на власний смак. А до окрошки можна спробувати рульку – задню частину свинячої ноги, яку натирають сіллю і спеціями, а потім запікають в тісті. Фарш зі свинини і яловичини, який розкладають на шматку полотна, а зверху додають омлет і велику варену моркву – такою стравою вас почастують на Луганщині. У справжній слобожанський борщ, який готують на Харківщині, кладуть квасолю і м’ясні фрикадельки. А на друге – гречаники: м’ясні тефтелі з гречкою.

Західна Україна

На Прикарпатті до столу подають бануш – густа каша з кукурудзяної крупи, приправлена сметаною, подають гарячим з обсмаженим беконом і бринзою. Карпати – це край білих грибів і тут майстерно вміють варити смачну грибну юшку зі сметаною. Чинахи – страва на зразок печені, якою вас пригостять на Буковині. Також у Чернівецькій області варто спробувати домашню бринзу та традиційну кукурудзяну кашу – мамалигу. На Закарпатті дуже популярна страва бограч, яка прийшла до нас з угорської кухні. Береться гуляш, приправляється коренями та карпатськими травами і все це вариться у казанку. А завиванцями на Закарпатті називають м’ясні рулети з яловичини із сумішшю варених яєць, солоного огірка, шпика і сирої тертої картоплі. Також Західна Україна славиться різноманіттям домашніх ковбас. Мазурики по-волинськи – це домашні ковбаски з індички, вершкового масла та сиру. В цьому регіоні варто спробувати і поліські вергуни – делікатні вироби з тіста, які смажать в олії. Чудові віденські рулети – струдлі добре готують у Львові. На Рівненщині популярні картопляники (або зрази) та мацики – в’ялене м’ясо в кендюсі, вичиненому свинячому шлунку. Мачанка – це густий суп з м’ясом, засмажкою з борошна, цибулі, меленого солодкого перцю і готують його на Тернопільщині. Картопляну ковбасу полюбляють у Хмельницькій області: начиняють свинячі кишки тертою сирою картоплею та запікають у печі.

Быть патриотом, это любить свою страну а не обсырать чужую!

Це неймовірно гарний фотопроект архітектора Миколи Кравцова - " Моменти з минулого Львова " .

Головний залізничний вокзал.
В 1892 році залізниця перейшла у власність держави, тому виникла потреба в новій великій будівлі вокзалу. Відкритий в 1904 році, вокзал був найсучаснішим в Європі на той час. Як виявилось, спочатку трамвайні колії були проведені до самої будівлі вокзалу і трамвай зупинявся прямо напроти головного входу.
Будучи стратегічним об'єктом, головний вокзал був розбомблений прямо в перший же день Другої світової війни 1 вересня 1939 року, коли Німеччина напала на Польщу.
Будівля сильно постраждала і після війни деякий час тривали суперечки: відновлювати попередній вигляд вокзалу, чи знести залишки і побудувати новий. В результаті, як компроміс, прийняли рішення ззовні відновити будівлю, а інтер'єри зробити вже в стилі сталінського ампіру. Схоже, що тоді і вирішили зробити будівлю двоповерховою.

Главный железнодорожный вокзал.
В 1892г. железная дорога перешла в собственность государства, поэтому возникла необходимость в новом большом здании вокзала. Открытый в 1904 году вокзал был современнейшем в Европе того времени. Выяснено, что вначале трамвайные рельсы были проложены до самого строения вокзала и трамвай останавливался прямо напротив главного входа.

Будучи стратегическим объектом , главный вокзал был разбомблен прямо в первый же день Второй мировой войны 1 сентября 1939 , когда Германия напала на Польшу .

Здание сильно пострадало и после войны некоторое время продолжались споры : восстанавливать прежний вид вокзала , или снести остатки и построить новый . В результате , как компромисс , приняли решение извне восстановить здание , а интерьеры сделать уже в стиле сталинского ампира . Похоже , что тогда и решили сделать здание двухэтажным .

Початок вул. Зеленої. 1944 рік.

Радянські солдати ведуть бої під час Львівсько-Сандомирської операції, завдяки якій від німецьких військ було звільнено Західну Україну та частину Польщі. Операція була проведена дуже швидко, тому відступаючі німецькі війська навіть не встигли взірвати замінований ними Львів.

Начало ул.Зеленой. 1944 год.
Советские солдаты ведут бои во время Львовско-Сандомирской операции, благодаря которой Западная Украина и часть Польши были освобождены от немецких войск. Операция была проведена очень быстро, поэтому отступающие немецкие войска даже не успели взорвать заминированный ими Львов.

Вул. Коперніка, 1. Пасаж Міколяша. 
Побудований в 1901 році для фірми "Доктор Міколяш, Піч, Левинський і Спілка", якій належав будинок з аптекою на вул. Коперніка, 1. В пасажі розміщувались кафе і кав'ярні, два кінотеатра, різні торгові площі. 
Пасаж Міколяша зруйнований 22 червня 1941 р. німецькою авіабомбою.

Ул.Коперника, 1. Пассаж Миколяша.
Построенный в 1901 году для фирмы "Доктор Миколяш, Пич, Левинский и Компания", которой принадлежало здание с аптекой на ул.Коперника, 1. В пассаже размещались кафе и кофейни, два кинотеатра, различные торговые площади. Пассаж Миколяша разрушен 22 июня 1941г. немецкой авиабомбой

Пл. Ринок.
Будівля на куті — Палац Любомирських, побудований в XVII ст. на місці п'яти давніх кам'яниць. Потім реконструйований в ХVIII ст. Саме з балкону цієї будівлі в 1941 році в окупованому німцями Львові був проголошений Акт відновлення Української держави. Довідавшись про це, Гітлер видав наказ негайно знищити рух Бандери.

Пл.Рынок.
Здание на углу - Дворец Любомирских, построенный в XVll в. на месте пяти старинных домов. Потом реконструирован в XVlll в.Именно с балкона этого здания в 1941 году в оккупированном немцами Львове был провозглашен Акт провозглашения Украинского государства. Узнав про это, Гитлер отдал приказ незамедлительно уничтожить движение С.Бандеры.

А вот ще веселе фото :D це вул. Костюшка.
Можна сміливо стверджувати, що це перші люди, які пробували залізти в Полтву ;D Вони ж то не знають, що це не найкраще місце, щоб туди попасти))

А вот еще веселое фото : D это ул . Костюшко .

Можно смело утверждать , что это первые люди , которые пробовали залезть в Полтву ;D Они то не знают , что это не лучшее путь , чтобы туда попасть ))

Тут бiльше http://www.nickolaykravtsov.com/

Ця мелодія - не лише найвідоміша українська в світі, але, напевно, й найстаріша в світі мелодія з популярних на сьогоднішній день, оскільки народилась ще в дохристиянські часи. І оспівується в ній прихід нового, щедрого року. 

“Щедрик” став популярним завдяки відомому українському композиторові Миколі Леонтовичу. Ця композиція - обробка давньої української новорічної щедрівки – на сьогоднішній день найвідоміша новорічна пісня в усьому світі в перекладі на англійську мову, що має назву “Колядка дзвонів” (“Carol of the Bells”).

Уперше “Щедрик” був виконаний хором Київського Університету у 1916 році в Києві, а 5 жовтня 1921 року “Щедрик” був вперше презентований на концерті в Карнегі Холі в Нью-Йорку.
У 1936 році Пітер Вільховський (також родом з України), який працював для радіо NBC, пише англійську версію слів до “Щедрика” - “Carol of the Bells”. Згодом пісня зазвучала у популярних кінофільмах “Гаррі Поттер”, “Сам вдома” та мультиплікаційному серіалі “Південний парк”.

Оригінальні інтерпретації твору робили відомі рок-гурти “Barenaked Ladies” та “Savatage”, а переробка пісні у стилі “техно-данс” від DJ Demonix наразі стала культовою класикою електронного андеграунду.

Ну і найголовніше. В Україні прийнято щедрувати в січні. Але річ в тім, що Новий рік наші предки святкували з прибуттям весни, коли все прокидалося, все оновлявалося, відроджувалося. Тоді й співався Щедрик. Навіть в словах його говориться про приліт ластівочки, які, як ви певно розумієте, в січні не прилітають, нагадує користувач ЖЖ Котигорошко.

2010 року власну версію композиції “Щедрик” записав Олег Скрипка. Музичний запис відбувався в студії на території Печерської Лаври за участю музикантів «Лє Гранд Оркестру» і Тараса та Олі Чубай. 
Кліп реалізував режисер-мультиплікатор Степан Коваль, який створив справжнє новорічне міні-кіно, виконане в жанрі пластилінової 3D-анімації. Сценарій фільму, написаний професійним казкарем Сашком Лірником. 

Всем спасибо , всем бобра. Про политику не слова =)

Храми в центрі Одеси

Абсолютну більшість населення міста складають українці. Але загальновідомо, що історично Одеса завжди була багатонаціональним містом, де поряд жили та співпрацювали українці, росіяни, євреї, молдовани, німці, болгари, білоруси, вірмени, поляки та греки. Тому не дивно, що в центрі Одеси розташовується багато різноманітних релігійних споруд.

Розглянемо, які дійшли до сьогодення.

Свято-Пантелеймонівський чоловічий монастир (УПЦ МП)

Найбільший в Одесі православний монастир. Збудовано в 1876 р.

Свято-Іллінський чоловічий монастир (УПЦ МП)

Заснований у 1884 році, як Іллінське подвір'я для допомоги паломникам, які мандрували через Одесу на Афон і в Палестину. З 1997 року при монастирі розташоване Одеське єпархіальне управління.

Ґуґл-мапа

Мечеть аль-Салам, Арабський культурний центр (іслам, сунізм)

Будівлю було зведено на кошти сирійського бізнесмена Ківана Аднана в 2001 р. В центрі функціонує безкоштовна школа й бібліотека для вивчення арабської мови для всіх, незалежно від віку, громадянства та релігії.

Прапори: український, сирійський та палестинський [на инших фото замість нього можна помітити прапор ЄС].

Миролюбні написи на паркані: "Двери арабского культурного центра открыты для всех желающих...", "Вера в Бога - значит твори добро и не делай зла!", "Счастья и добра вам, дорогие одесситы!", "Ислам обязывает и учит мусульман уважать и чтить всех иноверцев!"

Ґуґл-мапа

Собор Успіння Пресвятої Богородиці (УПЦ МП)

Зведений 1867 р. До 2002 р. був кафедральним храмом Одеської єпархії.

Синагога Бейт Хасад (хасидизм, хабад)

Зведена 1893 р. Крім синагоги в приміщенні розташовано правління Одеської релігійної громади "Шомрей Шабос", а також редакція однойменної щотижневої газети й кухня для приготування кошерної їжі.

Ґуґл-мапа

Свято-Архангело-Михайлівськи жіночий монастир (УПЦ МП)

Відновив свою роботу в 1992 році. При монастирі збудовано «Будинок милосердя» та ведеться відповідна діяльність.

Грецький Свято-Троїцький собор (УПЦ МП)

Храм був закладений у 1795 році та призначався для грецької громади міста. Спочатку храм був дерев'яним.

Синагога Ор Самеах (Литовський напрямок юдаїзму)

Головна синагога Одеси.

Ґуґл-мапа

Бродська синагога (реформістський юдаїзм)

Недіюча. За радянських часів у будівлі синагоги був розміщений державний архів, який діє там і нині. Збудована євреями-реформістами та була першим реформістським храмом на території Російської імперії. У 2011 році Одеська обласна рада запланувала передати будівлю єврейській реформістській громаді, однак, через брак коштів передача не відбулася.

Ґуґл-мапа

Кафедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії (Римо-католицька церква в Україні)

Головний собор Одесько-Сімферопольської дієцезії (аналог єпархії в східних християнських церквах).

Центральний лютеранський кафедральний собор України св. Павла, також відома як Одеська кірха (Німецька євангелічно-лютеранська церква України)

Головний храм лютеранської громади України.

Ґуґл-мапа

Спасо-Преображенський кафедральний собор (УПЦ МП)

Найбільший православний храм Одеси. Закладений у 1794 р.

Костел Святого Петра апостола (Римо-Католицька Церква в Україні)

Тривалий час існував як єдиний римо-католицький храм міста Одеси.

Євангельська реформаторська пресвітеріанська церква [пресвітеріанство - гілка кальвінізму]