Дівчина з автоматом

(ленінопад) Ще мінус один:

У Харкові в мікрорайоні Залютіно звалили ще один пам'ятник Леніну.

Про це повідомляє "Укрінформ" з посиланням на Харківську обласну організацію ВО "Свобода".

"Дійсно, вночі повалений пам'ятник Леніну в мікрорайоні Залютіно, що в Ленінському районі Харкова", — підтвердили в організації.

На запитання, хто це зробив, відповіли: "Українські патріоти".

Напередодні ввечері в парку біля ПК "Металіст" невідомі в балаклавах розбили встановлений в 1977 році бюст радянського партійного діяча Павла Постишева.

Довідка: у серпні 2014 були розбиті відразу три пам'ятники Леніну: біля ДК Ілліча в Жовтневому районі, в Карповському саду поряд, а також на вулиці Механізаторів в Орджонікідзевському районі міста.28 вересня активісти за допомогою тросів звалили скульптуру Леніна з постаменту на площі Свободи в центрі Харкова.

Нагадаємо, сьогодні звалити Леніна намагалися у Запоріжжі.

http://24tv.ua/news/showNews.do?minus_odin_lenin_u_harkovi_zvalili_shhe_odin_postament&objectId=538345

В хмельницком на одном из рекламных экранов включили порно

У Києві постане централізований Архів таємних радянських спецслужб

Більше не потрібно буде ні дозволів, ні перепусток. Просто приходите з паспортом, і вам приносять у читальну залу справу вашого родича, закатованого НКВД, репресованого КДБ, розстріляного ЧК. 

Інститут національної пам’яті отримав приміщення, в якому зосередять усі архіви усіх таємних радянських спецслужб. 8 поверхів, 11 тисяч квадратних метрів. Тут у спеціальних пересувних шафах зберігатимуть мільйони справ, які раніше були розпорошені по архівах різних силових відомств – прокуратури і судів, МВС, СБУ, Міноборони, Нацполіції, розвідки. 

«Архів, якого ще не було», – так називають історики нове централізоване сховище документів комуністичної доби. Його облаштовують на околиці Києва Троєщині на вул. Пухівській, 7, корпус № 5, в одній із будівель Банкнотно-монетного двору Нацбанку. 

Після падіння комуністичного режиму Польща, Чехія, Болгарія, країни Балтії та Центрально-Східної Європи зробили доступними секретні документи каральних органів і таємної поліції та передали їх цивільним відомствам – аналогам Українського інституту національної пам’яті.

Сьогодні Україна пишається першим місцем у рейтингу пострадянських країн за доступом до архівів комуністичних спецслужб. У складі декомунізаційного пакету законів 9 квітня 2015, прийнято Закон України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», відповідно до якого запроваджується вільний доступ до архівів та передача їх з-під відомств силових органів до Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті. Закон розроблявся за участі громадськості, зокрема Центру досліджень визвольного руху та Реанімаційного пакету реформ. 

Однак зараз архівісти скаржаться, що досягли межі своїх можливостей. Кількість людей, які звертаються по інформацію про своїх репресованих родичів, росте. А кількість місць у читальних залах архівів залишається мізерною. Отож хоч де-юре архіви відкриті (відколи 2015 року вийшов відповідний закон), де-факто це право вільного доступу суттєво обмежене. 

Поява нового централізованого архіву змінить ситуацію, - переконаний голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. «Це стане значно зручніше для користувачів. Усе в одному місці, комфортні читальні зали, для доступу достатньо лише звернення і паспорта, не буде зайвої паперової тяганини, як зараз, щоб зайти в режимне приміщення СБУ чи МВС», – сказав В’ятрович, показуючи журналістам нове приміщення. Як він додав, «Ми забираємо у силовиків спокусу регулювати доступ до інформації про наше минуле». 

Архів національної пам’яті планують зробити найсучаснішим. Документи, які звезуть сюди, оцифрують. І з ними можна буде знайомитись онлайн – усі раніше засекречені справи, протоколи допитів, імена розстрільних «трійок». Це буде доказова база злочинів комуністичного тоталітарного режиму, матеріал для майбутнього міжнародного засудження комунізму, – зазначив директор новоствореного Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті Ігор Кулик. Як він повідомив, новостворений Архів включатиме читальний зал на 50 робочих місць, конференц-залу, а також open space – відкритий простір для спілкування користувачів. Наразі у приміщенні (яке раніше служило виробничими цехами заводу «Арсенал»), здійснюють перепланування та капітальний ремонт. На перших відвідувачів очікують уже за півтора-два роки. 

Територія Банкнотно-монетного двору Нацбанку на Троєщині, де буде створений Архів національної пам'яті.

Джерело: https://ukrainian.voanews.com/a/radjansky-arkhiv/4972079.html fbclid=IwAR1tyjmBri0c5vZQESO91QekXMc0xt7IpBQOFJD0jhYp5LIM1MStNn7dwao

А поки всі шукають щось нове, пропоную згадати старе, та добре. 

У кожного з нас, незалежно від віку, стилю життя, плину моди та вподобань знайдеться те, що не втрачае змісту чи актуальності. Найулюбленіший фільм, книга чи пісня, що із року в рік буде подобатися так само, як при першому ознайомленні, а може щей дужче.

Тому пропоную згадати свої улюблені пісні українських винонавців. Саме такі, від котрих щемить у серці вже не один рік поспіль.

Що до мене, то то будуть таки три пісні, що знайомі мені ще з дитинства.

А яким буде ваш вибір?