Леся українка меми

Зимовий Кам'янець-Подільський

посміхайтесь. це дуже бісить людей зі складними єбальниками

Мавка

Украинский парад в вышиванках в Токио 2019.05.19 Фотоотчёт.

Внимание: внутри как обычно много фото и видео, опасно для неокрепшего трафика.

И просьба админам банить всех кто подымет полит срачи!

Сегодня 2019.05.19 прошёл украинский парад в вышиванках в самом центре Токио.

Маршрут был от центра Токио рядом с станцией JR Kanda (канда)

До парка Хибия. 

Маршрут по карте:

Причём точка сбора была даже по японским меркам в крооошечном парке который спрятался за правой лапкой буквы А

и если верх карты увеличить в несколько раза то только тогда его можно будет разглядеть:

в начале собралось примерно 30-40 человек всего

Сборы продолжались с часу до пол второго дня.

Участвовали и украинцы, и русские, и японцы, было немало смешанных пар.

Многие японцы были в украинских костюмах т.к. это не первый парад и проводится уже в седьмой раз и к странам СНГ у японцев есть весьма не малый интерес.

Некоторые японцы знают русские мемы.

Вот например с этим чуваком я познакомился при помощи его Ждуна:

Ждун объеденяет народы и творит чудеса! 

В два часа мы выдвинулись в парад по Токио

Шли мы по самой правой полосе проезжей части, и нас охраняла полиция. 

Всё было организованно хорошо - движение трафика регулировалось, так же людям и фотографам не давали высунуться на левые полосы где двигались машины. Полиция обеспечивала всеобщую безопасность.

Некоторые японцы очень радостно и даже с нотками непонятной мне гордости несли флаг 

Они нас же спрашивали где у него верх, а где низ.

Прибыли в парк Хибия

Сделали фото на память на лестнице дома культуры парка

А так же все вместе спели Украинский Гимн

Далее проводили платную лотерею

Я купил один билетик за 500 йен, жаль мой номер ничего не выиграл:

Среди призов был набор для борща

А так же дарили вышиванки, волшебные ручки (обычные из Китая но с логотипом и флагом), мотанки (куклы), писанки (расписное яйцо).

Ну и на этом все мероприятия закончились

И по счастливому стечению обстоятельств там же проходил пивной фестиваль октебер фест  с японками в дурндалях.

Мы его, конечно же, тоже посетили.

Всё.

На одній із станцій мюнхенського метро розвісили плакати, в яких розповідається про Голодомор в Україні 1932-1933 років.

Таким чином українці, що мешкають в Німеччині, вирішили вшанувати пам'ять жертв Голодомору. Демонстрація про Голодомор в мюнхенському метро буде доступна з 24 листопада по 3 грудня. За словами організаторки акції Наталії Ткачук, у такий спосіб вони прагнуть привернути увагу жителів і гостей Мюнхена до трагедії Голодомору.

словник села Бутейки Сарненського району Рівненщини

Його підготував і видав місцевий ентузіаст без філологічної освіти, історик-аматор Петро Макаренко. 

Спершу думав, що таких слів буде з півсотні. Тоді не планував укладати словник. У 2015 році серйозно захопився. Розпитував старших людей, які ще у повсякденному житті користувалися місцевою говіркою. Коли вже зібралося слів 500, тільки тоді зрозумів, що потрібно готувати книгу.

Зібравши понад 2 тисячі слів бутейської говірки, які увійшли до словника, Петро Макаренко зрозумів, наскільки багатшою могла б бути українська мова з діалектами — ​справжніми мовними перлинами. Такі села — ​це ті етнографічні острівки, які об’єднують народ у монолітний державний континент. За його словами, у перспективі книгу доведеться доповнювати: ще є близько тисячі місцевих слів та висловів, які потрібно зафіксувати, зберегти.

Редактором та упорядником словника став волинський науковець, кандидат історичних наук, доцент Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Микола Півницький, який у передмові зазначив, що бутейська говірка багата своїм глибинним змістом, інтонаціями, образами, які передаються зі століття у століття, від одного покоління до іншого.

Кілька прикладів зі словника бутейської говірки «Відлуння сивої давнини, або Слово про слова»:

Аргуль — будь-який спиртний напій.

Байбас — балбес.

Беремна, важка, груба — вагітна жінка.

Бізіяна — мавпа.

Булєбочка — ​перша зварена молода картопля.

Бульбаники — ​деруни.

Вальба — овальна грудка масла або сиру вагою до 500 грамів.

Ґалахват — ​безшабашний, пройдисвіт.

Ґендзьор — ​великий скляний бутель.

Глєжана — ​пещена, так із заздрістю говорять про жінку, в якої люблячий чоловік.

Ґуґло — ​жмут клоччя, який важко розірвати.

Дать гримайов — ​натовкти кулаком у плечі.

«Держать жонку» — одружений чоловік, який є господарем, а не приймаком і не підкаблучником.

Дивило — ​дзеркало.

Дойонка — ​відро, в яке доять молоко.

Жмойда — ​скупердяй.

Забейда — ​легковажний, невдоволений.

Зтуля — звідти.

Кінуца по бабах — ​піти до ворожок.

Ковганка — неохайна господиня.

Куцуня — свиня.

Латун — заношений рваний одяг.

Льєжньовка — ​дорога, вимощена через грузьку місцину з дерев’яних кругляків.

Лякан — опудало.

Мерліни — похоронний обряд.

Муцікі — поросятка, котрих годує свиноматка.

Наклавса, як голодний вовк глєю — ​без міри наївся.

«Нах-нах» — так підкликають пса.

Нацицник — ​бюстгальтер.

Пізіть — жалібно та без міри рюмсати.

Посьєдалі на вирачки — ​про жінок, що проводять тривалий час у теревенях.

Про колісь — ​про далеке минуле.

Робить валюшку — ​небезпечна дитяча забава, під час якої діти бігають по тонкому льоду.

Розтопша — ​дуже повна людина.

Салісовка — ​дорога квітчаста хустка.

Скаржопит — ​ябеда.

Скомініздіть — ​вкрасти.

Стогнота — зануда.

Хабаль — ​гулящий чоловік.

Хапун — ​найчастіше вживають при сварці: «Щоб тебе хапун ухопив!» Дух, що несподівано забирає людську душу.

Хлєбняга — самогон.

Шабльовка — ​гостра на язик жінка.

Шманделок — великий кусок.

Тепер загадка. Що мається на увазі у цьому реченні "Одягнула припинду і нацицника, прошкувала до дзюрка та й зустріла балдиша"?

Просто немцы пытались  написать слово борщ

 Увага: В українській міфології Перевертень є окремим поняттям, не плутайте з Вовкулакою. Перевертень (оборотень) — людина з подвійним існуванням: то живе як людина, то як звір. Чародій, вдарившись об сиру землю, политу дощем, теж легко стає вовком, птахом, конем, мурахою, а при потребі може перевтілити іншу людину в звіра чи птаха.

Вила, Вілія, Самовіла, Самодіва - Дух повітря, чарівна дівчина з розпущеним волоссям і крилами, одягнена у чарівне плаття: хто відніме у неї плаття, тому вона підкорялася.. Типологічно подібні з русалками. Ніжки у них козячі, кінські або ослячі. Вила закривають їх довгим білим одягом. До людей, особливо до чоловіків, відносяться доброзичливо, допомагають скривдженим і сиротам. Якщо розгнівати вил, вони можуть жорстоко покарати, навіть убити одним поглядом. Вила можуть лікувати, пророкувати смерть, але й самі вони не безсмертні. Вила могли літати як птахи, мешкали в горах, володіли колодязями і озерами, здібностями «замикати» води. Якщо відняти у них крила, вони втрачають здатність літати і стають простими жінками. Цим нерідко користувалися молоді чоловіки які відбирали у вил крила, а потім брали в дружини. Але такий шлюб ніколи не закінчувався вдало. Рано чи пізно вила хитрістю виманювала свої крила назад і відлітала. Діти, народжені в такому шлюбі, часто залишалися кинутими на батька. Але іноді вила-мати могла забрати дитину з собою. У слов'янській міфології вилами називалися міфічні істоти які жили у водоймах і які нібито могли пророкувати долю записуючи її на воді (звідси ідіома: "це ще вилами на воді писано").
На жаль, цей образ майже зник з нашої міфології.  
Про  вил збереглося дуже мало відомостей. В основному це всілякі повчання проти язичництва, деяка перекладна література. 
Фактично, все що про них відомо "вміщається" в одній цитаті: 
Слово якогось христолюбця і ревнителя по правій вірі (XI в.): 
"Віруючих в вил яких числом тридев'ять сестер, як кажуть невігласи, і уявляють їх богинями, і так кладуть їм треби, і курей ріжуть." 
До речі в свій час  Леся Українка робила спробу воскресити образ Вілії в свідомості українців у своїй поемі  "Віла-посестра"
Проте на сьогодні Вілії (Самовіли, Вили, Самодіви) переважно відносяться до міфології Південних слов'ян, де їх образ не тільки не зник, але й збагатився.