Пам'яткою староукраїнської мови є

Хорунжий армії УНР Мирослав Скрипник, передає прапор 3-й Залізної дивізії офіцеру нової української армії. Київ, 1992 рік.

Роздача ігор

Василь Симоненко (8.01.1935 - 13.12.1963)

***

Ти знаєш, що ти – людина?

Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.

Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди –
Добрі, ласкаві й злі.

Сьогодні усе для тебе –
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба –
Гляди ж не проспи!

Бо ти на землі – людина,
І хочеш того чи ні –
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.

***

Де зараз ви, кати мого народу?
Де велич ваша, сила ваша де?
На ясні зорі і на тихі води
Вже чорна ваша злоба не впаде.

Народ росте, і множиться, і діє
Без ваших нагаїв і палаша.
Під сонцем вічності древніє й молодіє
Його жорстока й лагідна душа.

Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Пощезнуть всі перевертні й приблуди,
І орди завойовників-заброд!

Ви, байстрюки катів осатанілих,
Не забувайте, виродки, ніде:
Народ мій є! В його гарячих жилах
Козацька кров пульсує і гуде!

***

До двадцяти бунтуєму завзято,
Шукаєм правди, кленемо брехню
І віримо, що нашому огню
Належить всяку нечисть спопеляти.

Тоді ми все бажаємо змінити,
В житті своє покликання знайти.
Яка хороша й нерозумна ти,
Наївна, мила юність неумита!

Та пройдуть дні, гарячі й безнадійні,
І ми стаєм холодні та спокійні,
Такі собі чиновнички черстві.

Уже в душі нема святого болю,
І розум наш не рветься вже на волю –
Ми раді тим, що ситі і живі.

***

Є в коханні і будні, і свята,
Є у ньому і радість, і жаль,
Бо не можна життя заховати
За рожевих ілюзій вуаль.

І з тобою було б нам гірко,
Обіймав би нас часто сум,
І, бувало б, темніла зірка
У тумані тривожних дум.

Але певен, що жодного разу
У вагання і сумнівів час
Дріб’язкові хмарки образи
Не закрили б сонце від нас.

Бо тебе і мене б судила
Не образа, не гнів — любов.
В душі щедро вона б світила,
Оновляла їх знов і знов.

У мою б увірвалася мову,
Щоб сказати в тривожну мить:
— Ненаглядна, злюща, чудова,
Я без тебе не можу жить!

Невеличкі факти про Українських жаб

>> Якщо ви жінка і народилися в Галичині, вам слід спробувати зайнятися сексом із жабою у свій день народження.

>> Жаби використовувалися для вбивства Владлена Татарського.

>> На Волині у хатах жаби часто використовуються замість собак

>> В Україні жаби використовуються для транспортування Байрактарів.

>> Усередині кожної людини живе жаба. Вона захищає ваші думки від зради.

>> Всі українські президенти були жабами, навіть Порошенко. Це було лише маскування

>> Одного разу Жаби захоплять Москву з армією роботів. Ці роботи будуть запрограмовані на любов до української мови.

Писав та вигадував факти самостійно. Тому так мало я не нейронка. 

Folkulaka | Гей, пила, пила

Цієї здається теж ще не було.

СТАСІК - Колискова для ворога

Це СТАСІК. Анастасія Шевченко. Співачка, акторка, ветеранка та наша колега.
Настя пройшла війну, а війна - крізь Настю. Це зазвичай робить в людині пустку. Якщо людина талановита, то заповнює цю пустку творчістю.
Настя - дуже талановита.
Вона не стільки співає, скільки кричить співом. Бо їй є, про що кричати.
Тут вона кричить колискову. Зараз буває і так.
Ця колискова присвячена тим людям, через яких тисячі з нас - студентів, електриків, істориків, математиків, співаків та айтішників - змушені були стати вояками.
Це колискова для окупанта. Це закляття, сплести яке вартувало більше, ніж багато хто зміг би винести.
Її не дуже легко слухати.
Але все одно ми вважаємо, що її треба розповсюдити так, як лист щастя - щоб гуляло мережею ще роками. Щоб вскукареки “мизамірців” сягнули обрію, а окупантів підняло, гепнуло та трішки приголомшило.

Ви маєте змогу зробити це реальністю. Поділіться цим відео.