Продовження холівару, та палаючі танчики.
Смерть з косою
»фэндомы пейзажи поле красивые картинки art длиннопост галичина Моя Україна разная политота
Мінімалістичні пейзажі Галичини від українського фотографа
Львівський фотограф Юрко Дячишин подорожує по Західній Україні в пошуках рівнинних пейзажів.
Поля – нехарактерний пейзаж для Галичини: рельєф цієї історичної області на заході України формують відроги, невеликі пагорби, долини річок. Але Юрко Дячишин побачив Західну Україну такою – рівною і поораною.
Спочатку Дячишин робив невеликі вилазки недалеко від Львова. Потім експедиції стали довшими – фотограф їхав вранці і повертався додому вночі. З травня 2017 року він здійснив понад 40 поїздок, в цілому подолавши 6,5 тисячі кілометрів.
На фотографіях серії «TerraGalicia» немає ні людей, ні тварин, ні будівель; немає заходів і світанків – «нічого зайвого».
– Я знімав у Львівській, Івано-Франківській і Тернопільській областях. Ландшафти Галичини прості, тому потрібно добре постаратися, щоб знайти щось незвичне. Завжди є спокуса включити в кадр занадто багато об’єктів або планів, але я з цим борюся. Сподобалося спостерігати, як змінюється пейзаж в різні пори року. Є місця, які дуже гарні навесні, але влітку стають нецікавими. Робота над «TerraGalicia» почалася навесні 2017-го. Мені хотілося «візуального перезавантаження», і я відправився фотографувати за місто. Під час невеликої подорожі зрозумів, що і як хочу зробити. До цього я ніколи не знімав краєвиди, ставлячись до цього жанру з часткою презирства. Мені здавалося, що в пейзажних фотографіях немає повідомлень, немає філософії. Тепер я отримую задоволення від роботи. Пейзажі вчать бачити по-іншому, заспокоюють. Це свого роду терапія.
фэндомы Пісні України MniShek Музыкальные Исполнители Знаменитости народное творчество Моя Україна разная политота
Группа MniShek продолжает возрождать музыкальные традиции и записала современную версию украинской народной песни "Ой, Мороз, Мороз", которую многие ошибочно считают достоянием российской культуры.
Песня "Ой, Мороз, Мороз" была известна в Винницкой области еще в начале 1900-х годов. В то время как в России она "ушла в люди" только в 1954-м.
Текст пісні “Ой, Мороз, Мороз”:
Ой мороз, мороз,
Ще й зима буде,
Прошу я тебе –
Не зморозь мене!
Прошу я тебе –
Не зморозь мене!
Ой не так мене,
Як мого мужа,
Бо в мого мужа
Плоха одежа.
Бо в мого мужа
Плоха одежа.
Кожуха нема
Й чобіток нема,
Кафтан тоненький,
Та й той подертий.
Кафтан тоненький,
Та й той подертий.
Сиджу за столом,
Та й пишу пером,
Та й пишу пером,
Та й плачу жальом.
Та й пишу пером,
Та й плачу жальом
В саду осіннім айстри білі
Схилили голови в журбі...
В моєму серці гаснуть сили:
Чужою стала я тобі...
Мені сімнадцятий минало
Весною, як сади цвіли,
Я про кохання ще й не знала,
Ми тихо з сестрами жили...
Як я садила айстри білі,
То ти поміг мені полить...
З тих пір я мрію про кохання,
З тих пір душа моя болить...
Як ти проходив мимо двору,
Я задивилась на твій стан,
Стояла довго під вербою,
Поки вечірній спав туман...
Коли умру я від кохання,
То поховайте серед трав,
А ти, зірвавши айстру білу,
Згадаєш, хто тебе кохав...
фэндомы вірші Іван Франко в коментариях ещё Моя Україна разная политота
Тюремні сонети
44. «Багно гнилеє між країв Європи…»Багно гнилеє між країв Європи,
Покрите цвіллю, зеленню густою!
Розсаднице недумства і застою,
Росіє! Де лиш ти поставиш стопи,
Повзе облуда, здирство, плач народу,
Цвіте бездушність, наче плісень з муру.
Ти тиснеш і кричиш: «Даю свободу!»
Дреш шкуру й мовиш: «Двигаю культуру!»
Ти не січеш, не б’єш, в Сибір не шлеш,
Лиш, мов упир, із серця соки ссеш,
Багно твоє лиш серце й душу дусить.
Лиш гадь і слизь росте й міцніє в тобі,
Свобідний дух або тікати мусить,
Або живцем вмирає в твоїм гробі.
---
45. «Тюрмо народів, обручем сталеним…»
Тюрмо народів, обручем сталеним
Ти обціпила їх живі сустави
Й держиш – не для пожитку, не для слави,
А лиш для жиру клевретам мерзенним.
Отак пастух попута коні в полі
Через ногу; здаєсь, три ноги вільні,
А йти вони, ні бігти не зусильні –
То ржуть, гризуться спільники неволі.
Отак і ти попутала народи.
Всім давши зверхні вигляди свободи,
Щоб одні одних гризли і душили.
І хоч всі дружно рвуться з твого круга,
Та в різні боки шарпають друг друга.
Сей колот – джерело твоєї сили.
Іван Франко
4 жовтня 1889
фэндомы eurovision Евровидение 2021 Пісні України Go_A Музыкальные Исполнители Знаменитости twitter тринити без перевода Моя Україна разная политота
Євробачення 2021: мережа вибухнула новими мемами і реакцією на виступ гурту GO_A
і сам виступ
замок длиннопост Моя Україна разная политота
Королівський середньовічний замок Нялаб – є одним з найцікавіших в історичному плані замків на території Закарпаття. Розташований замок в селі Королево, неподалік від річки Тиса.
Замок стоїть на високому пагорбі, утворюючи дві плоских тераси. До нас дожили тільки фрагменти стін замку, а колись це було великою грізною спорудою. Замок був побудований у формі квадрата на верхній терасі. Всередині замкового дворика збереглися залишки колодязя. З північно-західного боку назовні випирає вежа круглої форми. З південного -сходу спокій замку охороняє велика вежа.
Королівський замок був побудований угорським королем Іштваном 5, що любив постріляти зубрів в цій місцевості. Вірніше спочатку це був просто мисливський будиночок, або будинок короля. А потім в ХІІ столітті, коли на Русь прийшли татари, на місці мисливського будиночка з’явилося військове укріплення, король подарував його одному з придворних за участь у військових походах.
В ХIV столітті замок осадили війська короля Карла Роберта. Замок був узятий, і відновлений, оскільки при облозі він значно постраждав. В кінці ХIV століття вже інший король – Сигізмунд, завітав Королівський замок Нялаб барону Перені.
В XVII столітті на територію Закарпаття увійшли австрійські війська, що розмістилися в замку Перені. Після скарг на розташування військ від господарів, рішенням ради Королівський замок Нялаб був зруйнований.