Хто не чув, той побачить
»Николаев (город) фэндомы корабль скульптура памятник Моя Україна разная политота
Фрегат «Святой Николай» вернули в крепкие руки первостроителя Николаева
Основателю Николаева на “Шараевом кургане” возвращают корабль, украденный в 90-х годах.Кроме всего прочего на фигурке корабля есть секретная надпись, которую сразу не заметить. На парусах написана фраза: “Стоїть над Бугом і далі буде”.
На Фейсбуке автор нового кораблика Ярослав Ряснянский написал: "Всё, работа завершена и корабль занял своё место, теперь памятник восстановлен.
И ещё, уважаемые бомжи и воры цветных металлов, я надеюсь, что вы все подписаны на меня в фейсбуке. Хочу спасти вас от великого разочарования, корабль не бронзовый, он отлит из полимера поэтому воровать его нет смысла".
фэндомы медведь живность Моя Україна разная политота
Трогательная история о дружбе медведя и повстанца УПА
По сети бродит удивительное фото: крепкий мужчина несет на своих плечах огромного медведя, который крепко спит. Иногда фотография дополняется информацией, что это воин УПА со своим мохнатым собратом.
История эта была исследована Виталием Манзуренко и Василием Гуменюком. Еще в 2007 году на Львовском форуме издателей была представлена их книга «Рейд УПА в Румынию 1949». Именно в этой книге, которая открывает малоизвестные страницы украинского повстанческого движения, рассказывается об этой фотографии.
В начале лета 1945 отряд НКВД рейдировал в верховьях Черного Черемоша, выискивая бункеры и убежища. В лесу «советы» наткнулись на медведицу с малышом. Короткая пулеметная очередь - и солдаты уже смаковали медвежатиной, наскоро испеченной на огне.
Гуцулы, кстати, медвежьего мяса не едят из-за вечного табу.
Испуганный медвежонок убежал. Его никто и не преследовал, потому как мяса на нем не много.
Через несколько дней голодый и обессиленый медвежонок со страдательческим воем звало мать и нашел в лесу повстанческую боевку «Хмари». Зная, что одинокий зверек погибнет, повстанцы взяли его к себе.
На постое «Сибиряк» (пулеметчик Василий Билинчук) попытался накормить медвежонка бутылкой молока, и это ему удалось.
«Ну что, брат, - пошутил командир Дмитрий Билинчук, - есть пополнение, проводи обучение».
Несмотря на тяжелые условия подполья, повстанцы решили не оставлять медвежонка на верную смерть.
Те, кто привозил еду, получили строгое распоряжение - ежедневно поставлять боевку свежим молоком. Мишка отошел и привязался к партизанам. Ходил за ними, как собака, сопровождая боевку в непростых переходах.
В обычной жизни медведи, в основном, питаются растительной пищей. Но повстанческий ел то, что и партизаны: хлеб, кулеш, сладкое и кислое молоко.
Но через полгода пришла зима. И медвежонок стал впадать в спячку. Чтобы не оставлять друга, Василий Билинчук нос его на себе во время переходов.
С этого периода сохранилось девять уникальных фотографий, на которых среди бойцов УПА значится и уже довольно большой медведь. К счастью, крепкий «Сибиряк» (псевдоним получил из-за побега из ссылки в Сибири) имел действительно сибирское здоровье, носил не только молодого медведя, но еще и пулемет Дегтярева.
Василий Билинчук, который выходил медвежонка, погиб в 1952 году, тяжело раненным прикрывая отход вооруженных отрядов. Ему было всего 26.
В том же году у него родился сын - ныне известный украинский писатель Василий Портяк, автор сценариев к фильмам «Железная сотня» и «Непокоренный».
фэндомы опрос длиннопост буквы Моя Україна разная политота
В последнее время мы очень активно обсуждали дебильный закон от Олички Богомолец (вот же кому фамилия прям подходит) И даже помним гения, который смог доказать, что гондон это вовсе не оскорбление, а приятная отсылка к писателю... Благодаря всем этим трагическим стечениям обстоятельств в украинском обществе заговорили о исконно наших матюках .... предлагаю вам тестик на самого патриотичного матершиника ^^
Ответы в комментариях
Вопрос 1
Щось у мене голова в труси падає… - так можна сказати, коли ми...
а. Дуже хочемо сексу
б. Відчуваємо сильну втому
в. Нам соромно
Вопрос 2
Як можна назвати чоловіка, схильного до залицяння до жінок?
а. Бик-заплідник
б. Спідничник
в. Фраєр
г. Усі названі
Вопрос 3
Як по-іншому можна сказати “мастурбувати”?
а. Бити масло
б. Драконити
в. Полірувати торпеду
г. Усі варіанти правильні
Вопрос 4
Про нікчемну людину можна сказати усіма фразами, крім:
а. Ти піт на яйцях бабуїна
б. Гузно волохате
в. За гроші в церкві пердне
Вопрос 5
Усі ці вислови означають “потрапити в халепу”, крім:
а. Пересрав дідько дорогу
б. Нарватися дупою на іржавий цвях
в. Впасти як сливка в гівно
г. З рибалки носити копчену рибу
Вопрос 6
Усі ці вислови означають “блювати”, крім:
а. З горла сраку робити
б. Сцяти кип’ятком
в. Давати клятву унітазу
Вопрос 7
“Він уміє сракою цвяхи витягати!” можна сказати про:
а. Людину, яка не гребує засобами для досягнення цілі
б. Спортсмена
в. Людину, яка може досягти успіху у дуже складних ситуаціях
Вопрос 8
Як можна сказати про когось, хто відчуває сильний переляк?
а. Діти в яйцях пищать
б. Штопає гондон чорними нитками
в. Бздливий ящик
г. Бігає як упісяний таракан
Вопрос 9
Як по-іншому можна сказати “постаріти”?
а. Гарний як срака навиворіт
б. В голові не мозок, а куряче гівно
в. Як гімно в шлейках
г. Аж яйця гудуть
ґ. Вже не могти так високо сцяти
Вопрос 10
Котрий з цих висловів означає “Ні туди, ні сюди”:
а. До дупи дверцята
б. Срати я хотів
в. Потрібен як зуб у сраці
г. Як не срачка, то дристачка
ответы пишите в коментариях ))
фэндомы рада віче Моя Україна разная политота
Віче пам'яті полеглим
Нині полягло багато славного й відчайдушного козацтва, яке заблокували не тільки в політиці, а й на всьому реакторі. Невідомо, чи буде в нього бажання повертатися на реактор і робити нові профілі (та й ті час од часу блокують), тому з'явилася думка, чи не знайти альтернативу, де можна зібратись нашим товариством без додаткових обмежень.
Українського іміджборду-соцмережі, на кшталт 9gag, reddit, imgur, pi**bu чи реактора немає. На мою думку, найдоступнішим варіянтом є знов facebook. Справа не в тому, аби перекочувати туди, а лише дати альтернативу й гарну можливість для полеглих душ спілкуватися зі світом живих. За внутрішньою сутністю це було б "Товариство укрореакторців".
Якщо ви "за", можна обмовити реалізацію: воскресити Сало; поряд із Салом/паралельно/замість нього зробити загальну (закриту чи відкриту) спільноту, до якої (як вирішиться) дублюватимуться дописи з українських розділів реактору чи робитимуться якісь свої дописи. Також це може стати місцем для контенту, який викладають на головну реактору й вимушені робити російською мовою, а в перспективі хтозна, може, дозріємо до створення свого сайту.
Будь ласка, ваші думки та пропозиції.
Приєднаюся, час од часу робитиму дописи | |
|
11 (13.3%) |
Приєднаюся, буду лише читати | |
|
33 (39.8%) |
Не приєднаюся, бо не цікаво/не сиджу в соцмережах | |
|
39 (47.0%) |
фэндомы кимоно Моя Україна разная политота
Японцы подготовили кимоно с украинскими мотивами в рамках проекта культурной программы Олимпийских игр 2020 в Токио, сообщается на официальном сайте посольства Украины в Японии.
"23 декабря украинское кимоно надевала жена Посла Украины Игоря Харченко Марина. В нем госпожа Марина вместе с Послом посетила прием в Императорском дворце по случаю дня рождения Императора Японии", - говорится в сообщении.
фэндомы Спадок одежда украшения вишиванка Вышиванка Пісні України Моя Україна разная политота
Дівоче-жіноче святкове вбрання. Кінець ХІХ - початок ХХ століття. Ч.5
Частина 1 - http://joy.reactor.cc/post/4534904
Частина 2 - http://joy.reactor.cc/post/4535580
Частина 3 - http://joy.reactor.cc/post/4539930
Частина 4 - http://joy.reactor.cc/post/4549424Відеоролики проекту СПАДОК (англ. Back to Basics) присвячені українській культурі, традиціям, народним звичаям. У частині циклу «Національне святкове вбрання» глядачі побачать, як в XIX-ХХ столітті виглядала українка в залежності від віку, соціального статусу і регіону проживання. Для цього в кожному з коротких, але яскравих епізодів, буде відтворено характерний для певного регіону етнічний образ.
Над створенням роликів працювали: режисер Олексій Гуз, оператор Юрій Бакун, консультанти Українського Інституту Історії Моди, графіка проекту Signal Red, продюсер Олена Малкова.
У проєкті «Спадок» звучать українські народні пісні, записані в сучасній обробці спеціально для циклу фолк-музикантами: Ігор Сакач (музичний продюсер), Максим Бережнюк (виконавець на традиційних духових інструментах, вокаліст), Марія Квітка (вокалістка), Анастасія Полетнєва (вокалістка)
Тернопільська обл. Заліщицький район
Модель: Ярина Дронь. Засновниця реконструкторської майстерні українських традиційних прикрас «ВидимоНевидимо». Скрипалька, займається відновленням та популяризацією етнічної музики.
Чорна вишивка на Поділлі ніколи не вважалася жалобною. Цей колір асоціювався з кольором землі, а отже з родючістю, достатком та добробутом. У цьому регіоні так вишивали навіть весільні сорочки. Частіше за все нитки для такої вишивки виготовляли з вовни чорних овець.
Ґердан – традиційна дівоча прикраса з бісеру, що використовувалась як частина головного убору. У XIX столітті бісер був настільки дрібним, що для низання ґерданів доводилося використовувати кінський волос.
Рівненська обл. Сарненський район
Модель: Оксана Мітюхіна. Займається збереженням, дослідженням, відтворенням та популяризацією української вишивки.
Постоли (личаки) – взуття, плетене з кори дерев: верби, липи, в'яза тощо. В Україні найкраще збереглася традиція носити таке взуття на Поліссі. Одягали їх на полотняні або вовняні онучі, які намотували майже до колін. Личаки зношувались вкрай швидко – за чотири дні літом, і до тижня зимою. За рік одна людина змінювала близько 50 пар.
Окрім взуття із лика виготовляли ще й сумки – навіски. Вони були популярними на початку XX століття. Використовували їх для зберігання дрібних речей та грошей.
Івано-Франківська обл. Снятинський район
Додільна сорочка - майже до самої землі.
Окрийка, окрійка - вишитий пасок.
Уплітки - сплетені у вигляді кіс, червоні гарусні нитки або стрічки з червоних гарусних ниток, які впліталися в коси. Гуцулки прикрашають свої уплітки мідними бляшками або ґудзиками. Найчастіше уплітки обвивають навколо голови, утворюючи своєрідний вінець з кіс.
Полтавська обл. Миргородський район
Модель: Олена Дідик. Археолог, етнограф, дослідник та реконструктор традиційного одягу українських селян. Учасник фольклорного гурту «Гуляйгород».
Гаман – торбинка, в якій зберігали гроші та дрібні речі. На Полтавщині жінки шили їх з яскравої тканини, прикрашали вишивкою та аплікацією. Кріпили такий аксесуар до поясу або ж пришивали до спідниці.
Юпка – верхній жіночий одяг, що побутував у центральній та лівобережній Україні в ХІХ – першій половині ХХ століття. Шили юпки зазвичай із купленої мануфактурної тканини: вибійки, черкасини, або ж китайки. У кінці ХІХ століття кількість вусів на спинці юпки була ознакою заможності: чим багатша жінка або дівчина – тим більше складок нараховувалось на її верхньому одязі. На Полтавщині разом з крамними зустрічались юпки, пошиті з домотканого сукна.
Волинська обл. Ратнівський район
Модель: Олена Видрич. Фольклорист, дослідник традицій українського Полісся. Займається відродженням давніх традицій гуртового співу. Керівник дитячого фольклорного гурту «ЯсноКрасно».
Як застібку для коміра сорочки, окрім кольорової стрічки на Поліссі використовували «шпоньку» («спінку») - металеву прикрасу у вигляді двох кружечків, з’єднаних штифтиком. Менший, не оздоблений кружечок, просовували в петлі на комірі, більший, зазвичай декорований кольоровим скельцем, залишався ззовні.
Унікальна техніка декорування одягу аплікацією збереглася лише в декількох селах Волинської області. Таким чином оздоблювали сорочки, фартухи, притулки та плати. На біле полотно нашивалися смужки червоного, чорного та голубого кольору, що імітували розташування тканих узорів.
Сумська обл. Охтирський район
Модель: Марія Пошивайло. Дослідник українського гончарського фольклору, майстер народного мистецтва з соломоплетіння, писанкарства й виготовлення традиційних дівочих головних уборів.
Особливо модним у кінці ХІХ століття стає кубовий ситець – тканина мануфактурного виробництва, із нанесеним на неї квітчастим візерунком. В Україну його почали завозити з 1840-их років. Найчастіше використовували для пошиття керсеток, юпок, спідниць та очіпків.
У деяких регіонах України вважалося соромом виходити за межі подвір’я без запаски, особливо негоже було, щоб їх у такому побачив сторонній чоловік. Найбільше цінувалися виготовлені з привозної парчі, золоті та срібні запаски. Їх вдягали лише на свята. Парчеві запаски були дуже коштовними, тому деяким дівчатам доводилося позичати їх на весілля у своїх подруг.