Хто не чув, той побачить

Вот бывают такие внезапные сюрпризы,недаром с утра такой солнечный день.
Потеряшки из России тоже улетели,пока вся РФия привычно ненавидит "хунту" и держит кулачки за разнесчастные "народы Донбасса",происходят и закулисные события.Ну да,конечно,если бы у дедушки была нефть по 80,кто его знает как было,а теперь ось маемо.

Українські національні напої за старими народними рецептами.

Ягоданка 

Достеменно невідомо, коли з’явився цей напій, що прекрасно втамовує спрагу. Просто хтось колись вирішив залити ягоди-падалицю (а пізніше – і свіжі) водою, а після цього додати цукор і дріжджі. В результаті вийшов схожий на квас, добре тонізуючий і освіжаючий напій. 

Як приготувати: 1 кілограм будь-яких ягід (можна навіть яблука, груші, абрикоси тощо) попередньо перебрати і викласти у великий емальований або скляний посуд і залити 1 літром кип’яченої холодної води, а потім додати дріжджі (приблизно 15 грамів). Для прискорення процесу бродіння посуд з вмістом краще всього поставити в місце, де підтримується постійне тепло. Далі потрібно залишити на 4–5 днів, після розлити по пляшках, закупорити і зберігати в прохолоді. 

Коли пити: оптимально подавати до обіду як аперитив. 

Варенуха 

Цей напій став відомий на лівому березі України ще в 16 столітті. Основний склад: міцний алкоголь (горілка або самогон), фрукти і прянощі. 

Як приготувати: рецептів приготування варенухи існує безліч, тому пропорційну кількість інгредієнтів назвати складно. Беруться будь-які сушені фрукти, їх кладуть у глиняний посуд і доверху заливають горілкою. Не завадить ложка меду, стручок гострого перцю, кориця, гвоздика, імбир, але всього потроху. Зверху як кришка кладеться кірка житнього хліба, краї замазуються тістом для додання герметичності. Лишається поставити все це в духовку на слабкий вогонь і засікти час – 10–12 годин. Після витягнути і процідити через марлю отриманий напій. Пити можна як гарячим, так і холодним. 

Коли пити: на свята і за великим бажанням. 

Спотикач 

Ця настоянка готується довго, але винагороджує за терпіння своїм чудовим смаком. Спотикач – це приготовлена на прянощах і горілці настоянка. З’явившись у 18 столітті, напій постійно удосконалювався і в 19 столітті досяг своїх найкращих смакових якостей. 

Як приготувати: столова ложка ваніліну і тертого мускатного горіха змішується з половиною чайної ложки кориці, заливається літром горілки і настоюється два тижні. Після цього суміш проціджують, в отриману рідину всипають дві склянки цукру. Потім усе це ставиться на вогонь. Напій потрібно постійно помішувати, і як тільки він почне закипати – виключити, після чого накрити кришкою і дати охолонути. 

Коли пити: під час вечері і в дружній компанії. 

Узвар 

Цей прохолодний напій – не що інше, як компот із сухофруктів, але різниця полягає в тому, що в узвар часто додають ще й мед, також його можна не варити, а настоювати. Узвар – неодмінний напій на Різдво та інші великі церковні свята вже більше двох століть. 

Як приготувати: промиті сухофрукти заливаються водою, додається цукор або мед, і посудину ставлять на вогонь. Доводиться до кипіння і через пару хвилин знімається з вогню. Дати охолонути, налити в глечик і подати охолодженим. 

Коли пити: на Різдво, у літню спеку і за бажанням. 

Кисіль 

Існує кілька різновидів цього стародавнього напою. В основному киселі відрізняються своєю консистенцією: від густого желе до напою. Кисіль хороший тим, що його можна приготувати майже з чого завгодно: фрукти, ягоди, ревінь або молоко. 

Як приготувати: можна взяти, наприклад, чорницю і збити в блендері до однорідної маси. Отримане пюре вилити в киплячу воду і додати цілі ягоди. Туди ж всипати цукор і довести до кипіння. Далі додати крохмаль, розведений невеликою кількістю води, суміш знову довести до кипіння і відразу зняти з вогню. Пити охолодженим. 

Коли пити: оптимально – як третю страву після обіду, але можна і після вечері. 

Сирівець 

Відомий ще з часів Київської Русі. В 966 році князь Володимир розпорядився відсвяткувати перемогу над печенігами вживанням цього напою. Пізніше сирівець стали використовувати як заправку до окрошки і зеленого борщу. По суті, це хлібний квас, але без додавання цукру. 

Як приготувати: у велику посудину (або дубову бочку) кладеться черствий житній хліб, всипається 4 склянки житнього борошна. Усе це заливається окропом. Посудину накривають кришкою і залишають на добу. Тим часом в окремому посуді дві склянки борошна змішують з водою, додають дріжджі і залишають також на добу. Потім ця опара додається в основну посудину-бочку, вимішується, доверху доливається вода. Зберігається бочка в прохолодному місці, через 3–4 дні сирівець готовий. По мірі вибирання продукту в бочку можна доливати воду. 

Коли пити: у спеку і додавати в окрошку. 

Сита 

Сита (з наголосом на а) – це розведений водою мед, іноді відвар меду на воді. Мабуть, найдревніший солодкий напій: ще в кам’яному віці люди вживали мед диких бджіл, розводячи його водою. На Різдво ситою стали підсолоджувати кутю, а в Поліссі сита була окремою ритуальною стравою. 

Як приготувати: в ідеалі береться сотовий прісний мед, кладеться в бочку і заливається окропом. У результаті мед розчиниться, а віск спливе. Отриману ситу необхідно процідити і охолодити. Напій готовий. 

Коли пити: з метою профілактики простудних захворювань та за бажанням. 

Ряжанка 

Цей кисломолочний напій – не що інше, як йогурт, але без різних добавок. Його рецепт з’явився в Україні кілька сотень років тому: тоді змішувалося молоко і вершки, в результаті виходив різновид кислого молока. 

Як приготувати: літр молока доводиться до кипіння, потім тримається на слабкому вогні протягом 1,5–2 годин. Після цього ємність з молоком ставлять у добре розігріту духовку без вогню приблизно на 2 години. Потім молоко має трохи охолонути, до нього додається 1–2 столові ложки сметани, ємність закутується теплим рушником і залишається до ранку. Після охолодити і можна пити. 

Коли пити: у спеку (чудово втамовує спрагу) і з лікувально-профілактичною метою. 

Медовуха 

Цей напій бере свій початок з часів Київської Русі, особливого поширення набув на Західній Україні. З часом різновидів медовухи стало досить багато, в тому числі і з додаванням етилового спирту. 

Як приготувати: у літрі кип’яченої води розчиняється 50 грамів меду, в отриману солодку воду додаються промиті родзинки для активізації бродіння. Ємність нещільно накривається кришкою і на дві доби залишається при кімнатній температурі. Потім процідити через марлю, розлити по пляшках і залишити в холодильнику на 2–3 місяці. 

Коли пити: на свята. 

Калинник 

Вік цього напою обчислюється декількома сторіччями. В українському Поліссі знали безліч рецептів його приготування. 

Як приготувати: на 4 літри води береться 1 кілограм калини. Ягоди перебрати, промити і покласти в ємність. 2,5 склянки цукру розчинити в окропі і залити калину. Ємність закривається і настоюється протягом тижня в прохолодному місці. Після напій проціджують і п’ють охолодженим. 

Коли пити: з лікувально-профілактичною метою і для втамування спраги. 

Запуск фонариков в честь дня города

Видео не моё, я как балбес опоздал на 10 минут и наблюдал их все уже в небе

Небольшая прогулка по Севастополю.

Привет, реактор, и в частности тэг #Моя Україна. В рамках только что провозглашённой рубрики "Моє Місто", хочу "немного" показать свой родной город — мой любимый Севастополь. Пост фотографий моих похождений по городу.

Маршрут я выбрал через весь город: с одного дальнего района в другой, от улицы Жидилова до улицы имени Тараса Шевченко. Шёл я "своими путями", по степям и лесам, что у нас в городе есть. По факту, это прямая дорога через весь город, хотя можно, конечно, просто сесть на топик маршрутку и доехать до той точки, в которую я направился. Сама дорога без передышек занимает около 2-х часов, что, в принципе, весьма мало, а это, попрошу заметить, дорога сквозь все районы города, не считая Северной стороны(главное знать сокращённые пути).

Поехали:
Начал я свой путь, спустившись в Килен-Балку. Место, где до сих пор можно найти разные снаряды времён второй мировой и заброшенные военные части, как те руины, что вы можете видеть под "горой".

Оттуда же:

После Килен-Балки я вышел на вполне типичную Севастопольскую улицу(Горпищенко), посему её даже и не хотел как-то запечатлеть, а вот дальше... Дальше, спустившись к Лабораторному шоссе

и поднявшись на Красную горку(там, к слову, стоит памятник советскому танку т-34-85 и с горы видно все вокзалы и бухту), я вышел на место привала(итого минут 40 ходьбы).

Вот оно:

Отличный вид, не правда ли? Это самая высокая точка в городе, даже море видно хорошо.

Но шёл я в лес не просто ради привала, а ещё и сготовить себе картошечки на костре да попить пивка. Посему во время привала был разведён костёр и картофан был успешно запечён.

Но нужно продолжать путь и я двинул дальше:

Много приходится спускаться и подниматься. Не мудрено, ведь Севастополь построен на холмах.

На этом холме открывается вид на "заднюю часть" улицы Острякова и видно много гаражных кооперативов. Ноги сами по себе в кадр влезли, не серчайте, зато видно хорошо местность. :)

Вот и половина пути пройдена. Дальше места не столь живописны, ибо дорога пролегает через индустриальный/промышленный район города. Там одни заводы, шиномонтажи, строительные маркеты и прочее-прочее. Посему я те районы не стал фотографировать(да и не любитель я). Думаю, в целом посмотреть на вполне красивые, зелёные и живописные места Севастополя, можно и на этих фотографиях. За эти места я и люблю свой город: тишина, спокойствие, только ветер, солнце и земля.

Нам потрібні ачівки! Тільки визначимось, які саме. Для обговорення цей пост.
1) за рейтинг у "Я люблю сало" більш ніж 50
2) за пост у кращому основного сайту.
Нам потрібні обидві, якась одна, чи будуть інщі пропозиції? Усі, крім україноненависників, запрошуються до обговорення.

С добрым утром\днем\вечером\ночью :))

Вы только посмотрите сколько необычного , красивого, неординарного и кайфового в нашей стране !

 Хаджибеевская дорога в Одессе по которой ездит трамвай №20 среди камышей.

Чудо дерево – Яблоня-колония. 

Фу, ну что же тут необычного?

Это не просто дерево, это своеобразный куст, включающей в себя 15 связанных родственных деревьев, и занимающей площадь более одного гектара.

Эта выдающаяся яблоня-сад растет в усадьбе, принадлежащей раньше князьям Мещерским в городе Кролевце по улице Андреевской, 51, ну это если вы живете в Сумской области и делать в воскресенье вам нечего )). По мнению экспертов этому "кустику" 200-250 лет. Тем самым это самая старая яблоня в Украине. У него даже легенда собственная имеется. Что то типа "дерево тоскует по любимому умершему  хозяину, и оплетает своими ветвями его могильную плиту , на которой написано: «Князь Петр Сергеев, сын Мещерский. Родился 1780 августа 24, умер 1848 февраля 18 от роду 68 лет".

 

Остановка в селе Рудка, Черновицкая область. Я б сфоткалась.

Тернопольская область, Залещики )

ну смешное ж название ^^ Название города происходит от места проживания первых поселенцев — «за лещиной» ... больше читайте тут . Местность в которой находится город - сказочная. 

да да это Украина .

И напоследок. В Харькове есть кафе "KittyСafe".  Это заведение где вы можете пообщаться с живыми ... да, да с настоящими и пушистыми (надеюсь не вонючими) котиками. В кафе подают чай, кофе, суши, роллы, и сладости. У котиков есть своё отдельное меню. Так что если вам запрещает дома зависти котика злюка мама\девушка теперь вы знаете куда нужно ехать.

Спасибо за внимание. 

Помогите Даше найти  интересные места в Украине.

Делитесь информацией о своих городах в комментариях.