картинки з дівчатами
»фэндомы архитектура Архитектура и дизайн Чернігів Чернигов длиннопост детали музей український YouTube реставрация Моя Україна разная политота Україна Дерев'яне мереживо Чернігова
Онлайн-музей дерев’яного зодчества Чернігівщини
"Дерев'яне мереживо Чернігова" є некомерційним проектом, покликаним зберегти дерев’яну архітектуру Чернігівщини та відродити любов та повагу людей до неї. Проект стартував з відкриття у липні 2018 року онлайн-музею, присвяченого Чернігову, але згодом розрісся на область. Окрім фото- та геофіксації найцікавіших зразків дерев'яного зодчества, команда однодумців також займаються збором та систематизацією історичних відомостей про них. З 2019 року одним з ключових напрямків діяльності ініціативи є фізичне відновлення мережива на старовинних будинках.
Пров. Марковича 4
Вул. П’ятницька 77
Вул. Мстиславська 61
Вул. Андріївська 17/2
Вул. Київська 12
Вул. Київська 14Б - Будинок Спановського
Вул. Гонча 42 - Будинок Якубовича
Вул. М. Чернишевського 16 - Будинок Йосипа Сікорського
Вул. Гонча 2Б
Вул. Мстиславська 37 - Будинок Конашевича
Вул. Підвальна 7
Вул. М. Коцюбинського 33 - Будинок Червякова
Вул. М. Коцюбинського 39 - Будинок Молявка
Вул. Л. Українки 53
Вул. Гонча 92 - Будинок Гозенпуда
Ці та інші елементи будівель Чернігова і Чернігівщини можна подивитись на сайті Дерев'яне мереживо Чернігова
Також можна подивитись на карті, де ці будівлі розташовані https://demer.cn.ua/ua/mapІнстаграм https://www.instagram.com/demer.cn.ua/
Підтримати проект фінансово: https://www.patreon.com/merezhyvo
фэндомы #Острый Перец политика песочница политоты #Сало с №востями Радио JUC Моя Україна разная политота
Ефіру Бути!
Переміг варіант "з 20:00 до 22:00", тому ефір буде проводитись саме у цей час. Чекаємо на вас.Рівненщина фэндомы словарь Українська мова Україна диалекты Моя Україна разная политота
словник села Бутейки Сарненського району Рівненщини
Його підготував і видав місцевий ентузіаст без філологічної освіти, історик-аматор Петро Макаренко.
Спершу думав, що таких слів буде з півсотні. Тоді не планував укладати словник. У 2015 році серйозно захопився. Розпитував старших людей, які ще у повсякденному житті користувалися місцевою говіркою. Коли вже зібралося слів 500, тільки тоді зрозумів, що потрібно готувати книгу.
Зібравши понад 2 тисячі слів бутейської говірки, які увійшли до словника, Петро Макаренко зрозумів, наскільки багатшою могла б бути українська мова з діалектами — справжніми мовними перлинами. Такі села — це ті етнографічні острівки, які об’єднують народ у монолітний державний континент. За його словами, у перспективі книгу доведеться доповнювати: ще є близько тисячі місцевих слів та висловів, які потрібно зафіксувати, зберегти.
Редактором та упорядником словника став волинський науковець, кандидат історичних наук, доцент Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Микола Півницький, який у передмові зазначив, що бутейська говірка багата своїм глибинним змістом, інтонаціями, образами, які передаються зі століття у століття, від одного покоління до іншого.
Кілька прикладів зі словника бутейської говірки «Відлуння сивої давнини, або Слово про слова»:
Аргуль — будь-який спиртний напій.
Байбас — балбес.
Беремна, важка, груба — вагітна жінка.
Бізіяна — мавпа.
Булєбочка — перша зварена молода картопля.
Бульбаники — деруни.
Вальба — овальна грудка масла або сиру вагою до 500 грамів.
Ґалахват — безшабашний, пройдисвіт.
Ґендзьор — великий скляний бутель.
Глєжана — пещена, так із заздрістю говорять про жінку, в якої люблячий чоловік.
Ґуґло — жмут клоччя, який важко розірвати.
Дать гримайов — натовкти кулаком у плечі.
«Держать жонку» — одружений чоловік, який є господарем, а не приймаком і не підкаблучником.
Дивило — дзеркало.
Дойонка — відро, в яке доять молоко.
Жмойда — скупердяй.
Забейда — легковажний, невдоволений.
Зтуля — звідти.
Кінуца по бабах — піти до ворожок.
Ковганка — неохайна господиня.
Куцуня — свиня.
Латун — заношений рваний одяг.
Льєжньовка — дорога, вимощена через грузьку місцину з дерев’яних кругляків.
Лякан — опудало.
Мерліни — похоронний обряд.
Муцікі — поросятка, котрих годує свиноматка.
Наклавса, як голодний вовк глєю — без міри наївся.
«Нах-нах» — так підкликають пса.
Нацицник — бюстгальтер.
Пізіть — жалібно та без міри рюмсати.
Посьєдалі на вирачки — про жінок, що проводять тривалий час у теревенях.
Про колісь — про далеке минуле.
Робить валюшку — небезпечна дитяча забава, під час якої діти бігають по тонкому льоду.
Розтопша — дуже повна людина.
Салісовка — дорога квітчаста хустка.
Скаржопит — ябеда.
Скомініздіть — вкрасти.
Стогнота — зануда.
Хабаль — гулящий чоловік.
Хапун — найчастіше вживають при сварці: «Щоб тебе хапун ухопив!» Дух, що несподівано забирає людську душу.
Хлєбняга — самогон.
Шабльовка — гостра на язик жінка.
Шманделок — великий кусок.
Тепер загадка. Що мається на увазі у цьому реченні "Одягнула припинду і нацицника, прошкувала до дзюрка та й зустріла балдиша"?