маленькя девочка голая

Мне кажется или у нас будет Новый год со снегом?

ссылка на гифку

Пиу Пиу Снежка привалило.

Казаки и мифы. 

Миф 1

Чубатые гипнотизеры.

У нас говорят "Запорожский казак мажет обмануть самого черта". В главной борьбе своей жизни - против "нехристей", разоривших города и села, - они использовали не только боевое оружие, но и тайные знания. Тех, которые ими владели, называли "характерниками".

Характерник - это казак, обладающий паранормальными способностями: телепатией, ясновидением, гипнотическим воздействием. Существует немало легенд о том, что эти люди обладали к тому же способностями к путешествиям по потустороннему миру. Часто характерники были атаманами. Возможно, боевые успехи и сила украинского казачества связаны именно с тем, что зачастую командовали ими практически непобедимые воины. Казаков-магов называли также "гапдовниками" (от украинского "галдовать" - "колдовать") и "заморочниками", потому что они умели напускать на людей "морок" (туман и сон, галлюцинации). 

По преданию, казаков-характерников готовили с младенческого возраста. По-видимому, опытные воины-маги могли с пеленок различать юное дарование. Мальчик на долгие годы становился "декурой" (служкой) такого мага, передававшего ему знания, которые, в свою очередь, сам когда-то получил от учителя.

По легендам, они могли разгонять облака и вызывать грозу, выходить сухими из воды и мокрыми из пламени, в мгновение ока переноситься из одного края степи в другой. А еще им по силам было заговаривать раны и даже ставить на ноги мертвецов. И уж, само собой, они умели "отводить глаза". Считалось также, что характерники способны обращаться в волков. В дохристианские времена бога-громовержца Перуна представляли в сопровождении двух волков, или хортов, как их называли. Именно о превращении в хорта говорится в легендах про атамана Сирко, одного из самых известных воинов-магов. Недаром слово "cipra" (укр.) - один из эпитетов волка.

В рассказах о запорожцах часто упоминаются случаи, когда казацкий отряд, встретившись с превосходящими силами противника, почти мгновенно "прятался" на абсолютно голом месте. Для этого казаки быстро втыкали колья вокруг своего отряда, чтобы получилась изгородь. Что происходило дальше, знал только атаман, а эффект наблюдали те, кто только что видел перед собой отряд казаков, и вдруг оказываюсь, что перед ними никого нет. Характерники внушали врагам, что перед ними обыкновенная роща. И "замороченные" враги просто проезжали мимо. Но иногда им везло гораздо меньше: с помощью магических заклинаний казаки могли заставить врагов перерезать друг другу глотки! Правда, способны на это были лишь единицы, и сами казаки порой опасались их не меньше, чем врагов.
Прицельную стрельбу запорожцев отмечали многие иностранцы. Так, один из них уверял, что лично видел, как воины гасят выстрелами свечки, снимая с них нагар, "будто щипцами". Породила легенды и искусность запорожцев в морских походах. Многие свидетели отмечали оригинальность подводных маневров казаков. С маленькой камышинкой сечевики могли пребывать под водой очень длительное время. Используемые для маскировки бочки и даже лодки породили слухи о том, что именно казаки изобрели подводную лодку.

Характерники были наставниками не только своих служек, но и всех проявивших способности казаков, если тем удавалось пройти испытания. Проводились они в "столице" запорожского казачества - на острове Хортица, в ущелье Сечевые ворота. Кандидатам приходилось несладко. Например, требовалось переплыть в челноке все многочисленные преграды возле Хортицы. Или же пройти с завязанными глазами по жерди, укрепленной между вершинами двух скал. Оступившийся (внизу его ловили казаки) мог снова попытать счастья через год.

Искусство ведения боя, которому обучали новичков, ныне именуют казачьим спасом, или боевым гопаком. Основой этой науки были заговоры, молитвы и секретные приемы. Перед каждым боем казаки произносили очень краткую молитву: "Крепи!" У каждого воина-мага на себе всегда были бумажки с индивидуально подобранными под характер и даже внешность заговорами.

Самым страшным своим врагом характерники считали отнюдь не татар и не турок, а женщин. Поговорка "потерял голову от любви" для запорожцев, случалось, имела буквальный смысл. Считалось, что женщина забирает у воина его силу. Тот, сраженный чувством к женщине, якобы терял бдительность и магическую энергию, которая так необходима в бою. Поэтому, вступая в ряды сечевиков, запорожцы символически венчались с "единственной невестой и женой казака" - свободой. Посмевший провести на Сечь женщину рисковал потерять голову в прямом смысле этого слова. Впрочем, это не мешало казакам иметь подруг и семьи в приднепровских селах. 

Не судите строго , статья не моя. Фото найдены на просторах интернета.
Всем Бобров и любите свою родину.

«Укранимафильм» – государственная анимационная студия.

Первый мультфильм  «Мурзилка в Африке». Был создан в 1934 году. Всего создано более 300 фильмов.

«Укранимафильм» стал родителем моего любимого мультика "Як Петрик П'яточкiн слоникiв рахував" (1984).

А еще : 

и конечно же :

А вот этот мультфильм был выпущен, относительно недавно. Премьера была в 2014 году на День Независимости , на телеканале 1+1 . Сейчас в мультсериале всего 4 серии, но планируется еще 13 .

«Пригоди Котигорошка» - це передусім веселі фільми, в основі яких лежить український фольклор - народні казки, міфи. Тому ми зняли їх так, щоб діти сміялися, а дорослі всміхалися» говорит режиссер мультфильма. 

Как по мне это маленький вклад в большое дело. 

Здесь вы можете ознакомиться с работами студии. 

https://www.youtube.com/user/ukranimaua

Сайт студии. 

http://ukranimafilm.com.ua/

Информацией поделился the_sin ^^

Всем бобров и бамбатов .

Українська мова належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'ї. Кількість мовців – понад 45 млн, більшість яких живе Україні.

Сучасна українська мова налічує близько 256 тисяч слів включена до списку мов, які успішно розвиваються.

7 відмінків іменника, до яких ми звикли, вирізняють українську мову серед східнослов'янських. Сьомий, кличний відмінок, існує лише в граматиці древніх мов: латині, грецькій та санскритській граматиці.

Найбільша кількість слів в українській мові починається з літери «П». Найменш уживаною виявилась літера «Ф», у більшості випадків, слова які починаються з цієї літери, запозичені з інших мов.

Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?», а найбільшу кількість разів перекладений літературний твір – «Заповіт» Тараса Шевченка, котрий перекладено 147 мовами.

Андрей Шкуро достаточно противоречивая личность, но, есть то что мы не знали.

Например то, что он был настоящим украинцем.

Вот что удалось найти в архиве ОУН при библиотеке им. О.Ольжича 

Я, Андрій Шкуро, генерал-поручник Кубанського Козачого Війська, зголошую готовність станути під прапор Організованого Українського Націоналізму згідно з вашим покликом з дня 6 липня 1941 року. 

На це моє рішення вплинули оці обставини: 
1. Часи, що тепер переживаємо, покладають на всіх Українців обовязок скупчення всіх творчих сил під одним проводом у боротьбі з відвічним ворогом Української нації для виборення її суверенного державного життя в усіх її етнографічних границях. В цій боротьбі не може остати осторонь українське козацтво, як теж воно не може вести осібної якої - небудь акції. 
2. Рішення козацької старшини на терені Сербії, що однозгідно заявило готовність повести козацтво визволяти Батьківщину з-під московсько-жидокомуністичного режіму. 
3. Жахливе положення козацтва в Сербії, виставленого на страшні переслідування з боку сербів, - мовляв, ми винуваті, Москва (біла й червона) не є в силах дати їм поміч. 
В виду цього козача старшина й козацтво доручили мені повести на терені Незалежної Хорватії переговори в справі включення козацтва до активної боротьби з московським большевизмом в складі української самостійно формації, а коли це неможливе, то у складі козачих частин в складі німецько або хорватського війська. 
В усіх трьох випадках прохаємо, щоб під козацтвом з території бувшої Югославії розумілося усіх козаків: кубанських, чорноморських, донських терських, астраханських, і других без огляду на їх народність, виходячи з заложення, що всі вичислені козаки представляють у всіх своїх станицях на Рідних Землях один національний в державному розумінні склад і тому непобажаним було б виріжнювати й розділювати їх на українців, москалів та інших інородців. Це побажання виправдовує обставиною, що за ввесь час свого перебування в Югославії не визнало себе козацтвом членами рускої нації, не визнало компетенцій руских правленій,а все й усюди признавало себе просто козаками. 
В другому й третьому випадкові (участь у складі німецького чи хорватського війська) є нашим безумовним бажанням вжити нас в операціях тільки на українських етнографічних територіях. 
Про це все договорився я з Вашим уповноваженим представником у Незалежній Державі Хорваті і, складаючи Вам оцим мою чолобитню, підтверджую своїм власноручним підписом. 

Слава Україні!

Загреб, дня 19. VIII. 1941. 
Генерал-поручник Кубанського Козачого Війська. 
Представник ОУН у Незалежній Державі Хорватії Василь Войтанівський.

Заґреб, дня 19.VIІІ.1941. 

Вoлoдимир Вoйтанівський, 
Представник OУН у Xoрватії 

Генерал пoручник Андрій Шкурo, 
генерал-пoручник Kуб[анськoгo] кoз[ачoгo] війська. 

Фото Дмитра Муравського.

Український борщ

Доброго дня. Вирішив теж викласти рецепт, за яким ми готуємо борщ. 

Зазвичай ми варимо борщ з того м’яса, яке зараз є в домі. Яловичина чи свинина, шия чи задок, байдуже.

Цього разу у нас борщ зі свининою. 

М’ясо заливаємо холодною водою, ставимо на вогонь. Коли вода закипить, солимо та додаємо морквину та половину цибулі, зменшуємо вогонь та варимо до готовності м’яса десь 1-1,5 години. 

Цибулю та моркву викидаємо, м’ясо нарізаємо порційними шматочками, повертаємо у бульйон.

Буряк та моркву натираємо на крупній терці, картоплю нарізаємо кубиками, шинкуємо капусту, нарізаємо болгарський перець скибочками. 

Замість томатної пасти ми використовуємо заправку для борщу та томатний соус зі спеціями.Квасолю беремо консервовану. Квасолю можна брати білу, можна червону, це непринципово.

У казані розігріваємо соняшникову олію, висипаємо буряк та моркву, додаємо столову ложку цукру та трохи окропу та тушкуємо під кришкою на невеликому вогні. 

Одночасно висипаємо картоплю в каструлю з бульйоном.

Через 10 хвилин у казан з буряком додаємо заправку для борщу та кілька ложок томатного соусу, а у каструлю – капусту та болгарський перець. 

Варимо та тушкуємо ще 10 хвилин.

Настав відповідальний момент. У каструлю з бульйоном висипаємо тушковані буряк з морквою. 

Додаємо квасолю. Варимо все разом ще кілька хвилин. 

Наприкінці додаємо зелень. Все! 

Даємо борщу трохи настоятися, насипаємо у полумисок, додаємо сметану. Смачного!

Самый большой в Украине бутерброд