мій козацький

Дворазовий володар премії «Оскар» й актор, який багатьом запам’ятався головними ролями у таких стрічках, як: «Випускник», «Людина дощу» та «Вся президентська рать» – Дастін Гоффман – несподівано довідався про трагічне минуле власної родини. А саме, що його дід і прадід – обидва народжені в Україні євреї – були розстріляні чекістами у 1921 році.

Про це розповідається в останньому, надзвичайно емоційному епізоді програми телеканалу PBS «В пошуках вашого коріння з Генрі Ґейтсом» («Finding Your Roots With Henry Louis Gates»). Програма була присвячена історії родин двох акторів – Дастіна Гоффмана та Мії Ферроу.

Однак, саме Гоффман став її головним героєм. Автори програми з’ясували, що родичі Гоффмана за батьківською лінією походять із українського міста Біла Церква, що на Київщині. Його дід Френк і бабуся Естер емігрували до США ще до революції.

Дастін Гоффман зізнався телеведучому Генрі Ґейтсу, що зі своїм батьком мав доволі напружені стосунки. Питання ж родинної історії були не лише оповиті таємницею, а й впродовж усього життя актора лишалися своєрідним табу в розмовах із батьком.

Як з’ясували автори телепроекту, дід Дастіна Гоффмана Френк не просто залишив сина. На початку 20-го століття він відправився з США до охопленої громадянською війною України, аби врятувати своїх батька й маму від єврейських погромів. Згодом чоловік зник.

Про те, що з ним сталося, автори програми довідалися, лише відшукавши статтю, в якій згадувалася бабуся Дастіна Гоффмана – Естер. Жінка судилася з Радянським Союзом за вбивство її чоловіка. Так стало відомо, що дідусь Дастіна Гоффмана – Френк був заарештований в Кам’янці-Подільському і згодом страчений чекістами.

Автори програми припускають, що прадід Дастіна Гоффмана – Сем, який був розстріляний через місць, поплатився життям, коли спробував довідатися – що сталося з його сином. Не оминула гірка доля й прабабцю Гоффмана – Лібу, вже після того, як вона втратила сина й чоловіка, жінка була заслана більшовиками до концетраційного табору. Але не лише вижила в ньому, але й зуміла виїхати до Аргенити, але й згодом, будучи вже 62-річною, перебратися до США.

В копії медичного огляду, який Дастіну Гоффману віддав ведучий, актор прочитав, що до США його прабабця приїхала дуже слабкою. Вона погано бачила й мала ампутовану ліву руку:

Весь эпизод тут http://www.pbs.org/video/2365684842/ (нужно смотреть через проксик)

источник: http://m.ukrainian.voanews.com/a/hoffman-ukrainian/3233101.html

ВНИМАНИЕ! ПОСТ СОДЕРЖИТ МНОГО БУКОВОК И ЯВЛЯЕТСЯ ОЧЕНЬ ДЛИННЫМ!

Шановне панство! Оволодіваймо лексичним та стилістичним багатством української лайки, несімо її в маси, пропагуймо її повсюдне вживання, широко користуймось нею у побуті (але виключно при наглій потребі)! Пам’ятаймо – ніщо так не знімає стресів, як різнобарвне “міцне” слівце, ніщо так не допомагає розкрити глибини української душі, як рідна здорова сороміцька лайка!

Наш народ, слава Богу, має доробок і в цій царині. Хоч і не такий значний, як у московитів угро-фінів, але дещо є.

Система української лайки ґрунтується геть на інших засадах, аніж лайка московська. Кацапські “матюки” – грубі, брутальні, сексоцентричні або ж відгенітальні. В основі їх – статевий акт, часто неприродно збочений, анатомічні органи, що беруть у ньому участь, та особи, які мають ті чи інші сексуальні відхилення.

“Матюки” українські – копроректального типу, вони пов’язані з актом дефекації, з ефекторним органом та продуктом цього акту. Цим українська лайка близька до лайки европейської. Порівняйте: французьке Мerde, німецьке Scheisse, Dreck, Lecken Sie mir Arsch, польське Gówno. Принагідно зауважимо, що термін копроректальний не є цілковито адекватним, бо образотворчою функцією народ наділяє не rectum як такий, і не anus, а СРАКУ в широкому розумінні цього слова, насамперед обидва Musculus gluteus maximus. На доказ цього твердження можна навести той факт, що демонстрування оголених сідниць традиційно є найефективнішим ендшпільним ходом у міжсусідському конфлікті “за межу” чи “за курку”.

Одначе перейдемо від сухих дефиніцій до зеленого дерева практичних настанов. Отож, якщо є потреба дати стислу й високоемоційну оцінку якоїсь особи, предмета, ситуації чи процесу, вживаймо слова: гімно, гімно собаче, срака, гімнюк(-х), (гімнючка), засранець (засранка), серун (серуха), дристун, бздюха, бздун, бздир. Іноді, для означення молодших за вас осіб, вживаємо позасистемне слово сцикун (сцикуха).

Для відтінення чиєїсь неправоти, як арґумент у суперечці, побажання тощо, вживаємо фразеологізми: “насеру його матері!”, “насеру твоїй матері” (увага: тТвоїй вимовляється через два т), “поцілуй мене в сраку!”, “поцілуй собаку в сраку!”, “йди ти в сраку!”, “щоб ти всрався!”

Матеріальні збитки підсумовуємо виразом: “собаці під хвіст”.

Коли хтось перебирає харчами, йому можна дати пораду: “то гімно з’їж!”

Московські “матюки” дають можливість пунктуації усного мовлення (бля, бляха, бляха-муха) замість коми тощо. Українська ж лайка позбавлена цієї властивости. Можливе тільки позначення абзаців і знаків оклику виразом “насеру його матері” та редукованими формами цього фразеологізму “насеру матері” і “серу-матері” (вимовляється як одне слово). Проте, будьмо обережні, вживаючи цей вираз, бо існує на нього нещадний контраргумент у вигляді фрази: “насери собі в голови, щоб м’якіше спать було”!

Якщо ж на заваді власному самовираженню через здорову українську лайку стоять якісь чинники внутрішнього (інфантилізм) чи зовнішнього (по пиці дадуть) характеру, то вживаймо індиферентні вирази: “матері його ковінька”, “трясця його матері”, “сто копанок чортів тобі в печінку” абощо. Можливе використання евфемізмів, як от: “к чорту”, “до біса”, “під три чорти”, а також характерних для Галичини: “холєра”, “холєра ясна”, “шляк трафив”…

ЛАЙЛИВІ ВИРАЗИ:

А щоб в тебе пір’я в роті поросло…

Трясця твоїй матері…(трясця — це лихоманка, хворобливий стан, коли людину періодично кидає то в жар, то в холод)

Ти нечиста сило…

А щоб швидкою Настею тут тебе зносило…

А щоби нижче пояса зціпило за пупа…

А щоби пуп той вилисів, як від маку ступа…

А щоб тобі чорне було…

А щоб тобі відмовили, як чогось попросиш…

А щоб твоєю мордою просо молотили…

А щоб твоя дружинонька з кумом повелася…

А щоби твоя срака по шву розійшлася…

А щоб ти щастя не знав…

А щоб ти луснув…

А щоб тобі заціпило…

А щоб тобі повилазило… (вживається коли хтось чогось не бачить, або не побачив)

А щоб тобі заклало…

А щоб ти не діждав…

А щоб ти всрався, як маленький був…

А щоб вам пусто було…

А щоб тебе підняло і гепнуло (вертіло)…

А щоб тебе грім побив…

А щоб тебе злидні обсіли…

А щоб йому голова облізла…

А щоб тебе Морана побила…

А бодай тебе чорти вхопили…

А щоб тобі добре було…

(вживається і як лайка)А щоб ти здоровий був…

(вживається і як лайка)А щоб ти падло дристало та й дристало…

А щоб тобі булька з носа вискочила…

А щоб тебе муха вбрикнула…

А щоб тебе колька сколола…

А щоб тобі курка на ногу наступила…

А щоб вас лиха біда стороною обходила…(вживається і як лайка)

А щоб тобі рачки лазити…

А щоб ви згинули…

А щоб ти скис!А щоб ти сказився!…

Дурний як ціп…

Стара кляча…

Срав пес їхній матері…

Най ті качка копне!…

Всрався тай криво!…

Кров би тебе нагла заллєла, сучий ти сину!…

Дідька лисого тобі дам…

Сто чортів в печінку…

Іди до бісової матері…

Бісовий син…

Вражий син…

Вражі діти…

Бісова ковінька…

Дурний тебе піп хрестив (Про «нерозумну людину»)…

Матері твоїй ковінька…

Матері твоїй хиря…

Дам по макітрі…

Відвідаєш макогона…

Бісова душа…

Арештанська душа…

Підла душа…

Підлої матері син…

Підлого стерва робота…

Підлого сина (дочки) робота…

Най би тебе пранці з’їли…

Хай вам грець…

Ти, гімно нероздушене!

ПРОСТІ ВИРАЗИ:

(тут будемо наводити цікаві, на наш погляд, вирази):

A, cобача кров!

Дідько б його взяв (вхопив)!

Де його чорти понесли? (вживаеться, як хтось кудись пішов, або десь забарився)

Пан хоче мати чудову гаму кольорів на обличчі?Зацідить в зуби…

За патли та в пику (потилицю)…

Діждався сраної немочі…

Морда — хоч пацюків бий…

Морда — що й возом не об’їдеш…

Стули пельку… (теж саме, що й «закрий рота»)

Тю (тьху), на тебе!

Чого балухи вилупив? (те саме, що й «чого дивишся?»)

Чого шкіришся? (те саме, що й «чого смієшся?»)

Одною сракою на два базари…(те саме, що й «сидіти на двох стільцях?»)

Срали-мазали…(те саме. що й «зробити щось абияк»)

Тиць моя радість…

СЛОВА:

Бевзень (лайл. Вайло, йолоп, бовдур)Бешкетник (Той, хто робить, зчиняє бешкет; учасник, призвідник бешкету. // Учень, який систематично порушує дисципліну, пустує)

Біс (Уявна надприродна істота, що втілює зло і звичайно зображується у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, чорт, диявол, сатана.2. Уживається як лайка.

Де в біса! – уживається як заперечення, спростування у знач. ні!, де там!До біса:а) (у сполуч. зі сл. посилати, проганяти і т. ін.) геть; на всі чотири вітри;б) (чого) багато, безліч.На [якого] біса – нащо, для чого.Один біс – однаково, все одно. У (в) біса – уживається у знач. підсил. част. при займ. хто, що, який або присл. д е, коли, куди, як. Що за біс? – уживається для вираження здивування. Якого біса? – уживається для вираження незадоволення у знач. навіщо, чому)

Блазень моск. Шут (1. застаріле – Особа при дворі монарха або вельможного пана, що розважала господаря та його гостей різними витівками, жартами і т. ін. 2. Комедійний персонаж у старовинних виставах. 3. переносне, зневажливе – Про людину, яка на потіху іншим удає з себе дурника, штукаря. 4. лайл. Дурень, телепень. 5. діал. Молокосос, малюк.)

Бовдур (1. Димар (у хаті, на хаті).2. діал. Стовп диму, клуб туману, хмар і т. ін.3. лайл. Про грубу, нерозумну людину)

Бусурман (Про людину іншої віри (перев. про магометанина). 2. Уживається як лайливе слово.)

Вайло (розм. Неповоротка, незграбна людина; тюхтій)

Вилупок (зневажливо 1. Про дитину. 2. Про людину з негативними рисами)

Залупок антонім до попереднього слова.Виродок (1. Зовнішньо потворна людина. 2. Людина, що втратила кращі якості; недолюдок. // лайл.)

Вишкребок (розм. 1. Невеликий хліб із залишків тіста на дні та стінках макітри, діжі. 2. перен., жарт. Про останню дитину в сім’ї. // лайл. Про неповноцінну, зневажувану людину – Як “жертва аборту“)

Віддухопелити, відлупцювати (Сильно побити когось)

Волоцюга (зневажл. 1. Бездомна людина, яка не працює, а живе з крадіжок, жебрацтва і т. ін., постійно змінюючи місцеперебування; бродяга, пройдисвіт. // Про того, хто ходить кудись без потреби, часто уникаючи роботи. // жарт. Про того, хто певний час був відсутній дома. 2. Той, хто любить волочитися за ким-небудь. )

ВуйкоҐамселити (Сильно бити кого-небудь, з силою ударяти, стукати по чому-небудь, у що-небудь)

Гаспид (Те саме, що чорт; диявол, дідько, біс; ще – змій, плазун “на гаспида та василіска наступатимеш, і потопчеш лева та змія” – псалом // Уживається як лайливе слово. ** До гаспида – дуже багато.)

Гидота (Те, що викликає огиду. // Поганий, підлий вчинок; підлість, мерзотність. 2. перен. Про підлу, мерзенну людину; погань.)

Глузувати (Уїдливо насміхатися; висміювати когось або щось.)

Дідько (Те саме, що біс 2. Уживається як лайливе слово.Дідько знає – важко сказати, невідомо, не знати.Дідька лисого – нізащо, ніколи. На якого дідька? – навіщо?, для чого? Якого дідька? – чого?, чому? )

Дрочило тутай і так усе зрозуміло.

Дурéпа (зневажливо. Розумово обмежена, тупа жінка. Уживається як лайливе слово)

Дурбелик – дурник, лох

Дупа (срака, гепа, мандрика, гузно) (вульг. зад, сідниці)

Занéдбаний (Який має ознаки занепаду, недогляду, байдужого ставлення з боку когось. // Неохайний, занехаяний (про вигляд і т. ін.)

Запроданець (Продажна людина, той, хто зраджує кого-, що-небудь із корисливою метою)

ЗбочинецьЗлидень (злидар) (1.Людина, яка живе в злиднях, нестатках; бідняк // 2.Уживається як лайливе слово)

Злодій (1. Той, хто вчиняє злодійство. // Про звірів, птахів, що крадуть їстівне.2. Зрадник, злочинець.)

ЗнайдибiдаЗхибленийЙолоп ( Те саме, що дурень 1; бевзь, недотепа. ** Йолоп царя небесного – бовдур, телепень.)

Карколомний (1. Через якого можна зламати карк, шию; дуже небезпечний. 2. перен. Важкий, складний для виконання, для розв’язання. // Ризикований. 3. перен. Те саме, що надзвичайний )

Кéпсько (1. Те саме, що погано.Кепські жарти з ким – чим – погані, небезпечні жарти.2. Поганенький.)

Кумедний (Смішний, забавний. // Те саме, що дивовижний)

КурваМерзотник ( Особа, здатна на всіляку підлість; негідник. // Уживається як лайливе слово.)

Лайдак (1. Вбога бездомна людина. 2. Уживається як лайливе слово.)

Лайно (Кал, послід, гній. 2. Вживається як лайливе слово, напр. “Лайно собаче”)

Лемок (Той, хто все робить абияк”)

Лиходій (Той, хто чинить лихо, здатний чинити лихо)

Лихвар (Той, хто позичає гроші за великий процент.)

Лярва ( зневажл. Гуляща жінка, шльондра, курва)

Набрід (зневажл. Нікчемні, шкідливі для суспільства люди, які випадково зібралися разом.)

Навіжений (1. Психічно хворий; божевільний, божевільна. // Уживається як лайливе слово.2. Неврівноважений, нестриманий.3. Позбавлений розумного змісту.4. перен. Який виходить за межі нормального щодо сили, величини, напруженості і т. ін.)

Наволоч (зневажл. Підлі, нікчемні, шкідливі для суспільства люди; набрід. 2. зневажл., лайл. Нікчемна, підла людина; негідник.)

Нацицюрник (аналог бюзгальтера)

Нахаба (Людина, яка діє зухвало, безцеремонно, порушуючи моральні норми, і не зва¬жає на ставлення до цього інших.), 

НаглОта Нездара (Людина, яка не має таланту, здібностей до чого-небудь. // Неповоротка, незграбна людина. // Уживається як лайливе слово.)

Незграба (розм. 1. Незграбна людина. // Уживається як лайливе слово. 2. Те, що зроблене грубо, без смаку. )

Недолугий (1. Безсилий, слабий, кволий фі¬зично (про людину і тварину).2. Який не відповідає своєму місцю, призначенню і т. ін.3. Слабкий щодо сили свого впливу. // Слабкий у художньому і змістовому аспектах.4. Незначний щодо обсягу, розміру, значення і т. ін.)

Недотéпа (1. Людина, яка не вміє зробити, виконати, здійснити і т. ін. що-небудь з належним умінням, як слід; невміла людина. // Уживається як лайливе слово.2. Розумово обмежена, тупа людина; дурень.)

Непотріб (1.Непотрібні речі 2.Нікчемна людина)покидьок (1. Непридатні для використання, непотрібні залишки чого-небудь, мотлох, старі речі і т. ін. 2. перен., зневажл. Морально розкладені люди, декласовані, злочинні елементи суспільства; * 

Непотріб, негідь, потолоч. // Уживається в значенні лайливого слова.)

Маскаль (комуняка) хтонічна істота на кшталт бабаю, тільки набагато гірша. За легендами впродовж тисячоріч саме вони нищили українську расу. Ненависть до них закріплена у крові, всмоктується з матерним молоком і плекається та викохується впродовж всенького життя до самої смерті.

Скажений (1. Хворий на сказ; який сказився. Який має психічний розлад; божевільний. Хвора на сказ чи божевільна людина (уживається перев. як лайка).2. Який легко втрачає самовладання, нестримний у гніві; несамовитий, нестямний. // Який перебуває у стані несамовитості, шаленства. // Який виражає несамовитість, шаленство. // Який діє за власним бажанням, за власною волею, не зважаючи ні на кого; свавільний. // Баский, гарячий (про коня).3. перен. Дуже сильний, значний силою свого вияву. // Інтенсивний, надзвичайно глибокий (про стан, почуття і т. ін. ). // Дуже швидкий. // Рвучкий (про вітер). // Нестерпний (про холод, спеку та ін.). // З великими морозами; лютий (про зиму). // Бурхливий (про море). // Міцний (про тютюн). // Дуже напружений, клопітливий, заповнений справами, роботою і т. ін. // Неймовірний, дивовижний. ** Мов скажений: а) не здатний контролювати свої вчинки, дії; б) уживається для підкреслення енергійності, інтенсивності якоїсь дії, сили її вияву.)

Стéрво (1. труп тварини; падаль. 2. розм. Підла, негідна людина; мерзотник. // Уживається як лайливе слово.)

Палянт дурник.

Плюгавий ( Який викликає зневагу, огиду, непоказний, миршавий (про людину). // перен. Огидний, мерзенний, підлий.)

Пришелéпкуватий (Нетямущий, безтолковий.)

Пранцюватий (хворий на пранці(сифіліс). // Уживається як лайливе слово)

Падлюка чи підлота Погань (1. Покидьки.2. розм. Тварини, комахи і т. ін., що викликають у людини відразу, огиду і т. ін.3. розм. Нечиста сила, чорт, відьма і т. ін. 4. перен., розм. Що-небудь, що викликає відразу, огиду і т. ін.; все, що викликає осуд. // Негідна, нікчемна людина, що викликає зневагу, презирство)

Потвора ( 1. Страхітлива фантастична істота; страховище. // Про велетенську тварину, що вражає розмірами свого тіла. // Про бридку, негарну зовні людину або тварину, що має непропорційну будову тіла, фізичні вади тощо.2. перен. Про люту, жорстоку і т. ін. людину, що втратила кращі моральні якості; недолюдок.)

Одоробло, одоробала (розм. 1. Великий, громіздкий предмет. 2. зневажл. Незграбна людина.)

Тéлепень (розм. 1. перев. лайл. Нерозумна, вайлувата людина; дурень, недотепа, вайло, тюхтій.

Тюхтій (розм. Про вайлувату, неповоротку людину)

Шмаркатий, шмаркач (1. Такий, у якого тече слиз із носа; зі шмарклями під носом.2. перен., зневажл. Малолітній або дуже молодий, недосвідчений, невмілий. // Уживається як лайливе слово.)

Шльондра ( 1. зневажл. Неохайна жінка. 2. вульг., лайл. Повія, курва)

Шелепа (зневажл. Те саме, що недотепа)

Шибеник (Той, хто повісився або кого повісили на шибениці. // лайл. Той, хто заслуговує Шибениці; негідник.2. розм. Те саме, що бешкетник.)

Хвойда (зневажл. Неохайна, нечепурна людина; нечепура.// Уживається як лайливе слово)

Борщ від Khadzima

Шановні панове та панянки, вирішив поділитись рецептом справжнього українського борщу у фото. Оскільки у мене зараз на кухні треш і угар, то буду максимально концентруватись саме на продуктах. І хотів подякувати юзеру Sabeer за рекомендацію телефона Honor 9, який покращив якість фото у порівнянні з попереднім. А також вибачитись, бо забув зробити фото нарізаних картоплі та капусти.

Перше, беремо яловичі реберця, приблизно 650 грам:

І ставимо їх у воду на вогонь:

Бульйон через 2 години:

І через 3 години:

Далі, виймаємо м'ясо з кістками і кладемо їх охолоджуватись.

Додаємо картоплю і після цього виймаємо і викидаємо кістки з м'яса. Зазвичай я потім просто повераю м'ясо у воду, але оскільки готую не на 6л, а на 4 то цього разу я вирішив ще яловичину додатково нарізати:

І також додаємо до кастрюлі. Після чого беремо 1 буряк, миємо його:

Я його обов'язково ледь прогріваю на пательні. Зазвичай беру або вершкове масло або витоплене сало. Але оскільки така нагода, та й я вирішив згадати Шевченка:

Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь.

Тож вирішив посмажити на оливковій олії:

Для того щоб буряк не втратив колір треба додати зовсім трохи винного оцту. Я брав свій улюбленй:

Склянка.

Pepsi

Далі я обов'язково засмажую моркву та цибулю, бо вважаю, що борщ з відвареними морковою та цибулею можна зливати прямо у каналізацію.

Беру 3 невеличкі моркви. Чищу.

Тож оновлюємо напій:

І починаємо смажити:

Через 3-5 хвилин беремо томатну компоненту, хтось бере томатну пасту, хтось томатний сік, а я беру Чумак:

Далі смертельний номер. У липні скінчився мій попередній соус Blair's Mega Death, але мені доставили вже ось це:

150 мл концентрованного пекла, 1 100 000 заявлених SHU. обережно додаємо його до борщу:

Я хотів спобувати у ступці приготувати сало з часником, з залишків того, що робив за рецептом alien4ever але нічого путнього не вийшло. Профдеформація, я звик у ступках розтирати лише кристалічні речовини. Тому просто придбав ось таку штуку:

Слава Україні! Героям Слава! – такое приветствие использует значительная часть украинцев. 

Но как оно возникло и кем было произнесено впервые знаю не многие. 
Надеюсь информация в данном посте будет интересна не только украинцам ^^

В 1900 году в Харькове была очень напряженная политическая обстановка.  В городе действовала РУП (революционная Украинская партия), члены этой партии приветствовали друг друга лозунгом  "Слава Україні!". А в ответ слышат  “По всій землі слава!”.

Историк Юрий Юзич (тут много его работ) пишет о том, что знаменитый украинский предприниматель  Микола Левитский будучи в гостях у основателя РУП Александра Коваленко  непосредственно в городе Харьков, гуляя по городу увидел студента, который пел под свой нос гимн. Пан Микола обратился к этому студенту с приветствием  "Слава Україні!" и в ответ услышал “По всій землі слава!”.

Таким образом уже в 1900 году выражение "Слава Україні!" было известно украинцам.  Кто именно стал автором этого приветствия остается загадкой, но есть люди считающие что тадададдам это был Тарас Шевченко.  Ну куда же без него ^^. 

В своем стихе «До Основ’яненка» (1840, у варіанті 1860 року) Шевченко писал:

Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава України!

Я не считаю, что именно он стал автором этого лозунга. Но факт остается фактом уже в его время "Слава Україні!" существовала и использовалось в речи.

Во время революции 17 года в Киеве и Петрограде происходили украинские демонстрации на которых звучал этот лозунг. И именно благодаря харьковским национал-патриотическим организациям и студентам  "Слава Україні!"  закрепилось в литературе, газетах, общественной жизни и в сердцах миллионов украинцев. 
В марте 17 года в Киеве только началась революция, но в регионах уже тогда на  “Хай живе автономія України!”  можно было услышать в ответ “Слава! Слава Україні!”.

газета “Нова рада”  15 марта 1917 року в с. Діївка (теперь это часть г. Днепр)

В вот вам Иркутск, совсем не Украина даже на тот момент ^^, демонстрация местных работников. С флагами Украины, и транспарантами на которых были надписи “Хай живе вільна Україна!”  и  “Хай живе автономія України! Слава Україні! Слава всім націям!”. Все это по свидетельствам  современников. 

Из воспоменаний генералла Михайла Володимировича Омеляновича-Павленка:

Трагічно роз’єднані і одірвані одна від другої братні українські армії після півроку важкої розлуки і тяжких військових подій знов будуть звільняти необ’яті простори Рідного Краю від жорстокого ворога, — повідомляв полковник О. Удовиченко М. Омеляновичу-Павленку 6 травня 1920 року. — В сей день в усіх частинах дорученої мені дивізії панує нечувана в світі радість, — радість воскреслого з мертвих Українського Народу. Повсюди лунає гучний козацький поклик: «Слава Україні і Головному отаману Петлюрі!» «Слава отаману Омеляновичу-Павленко, усій старшині і козацтву славної Дієвої армії!» Знов воскресла Україна і вже ніколи не вмре, не загине!..

В его  приказе как  генерала армии УНР от 19 квітня 1920 року Ч. 18 ведется речь о следующим: 

Всім частям армії на похвалу, а то подяку за службу Україні відповідати: «Слава Україні».

Село має звичайний мирний вигляд, але група парубків, що йшла по вулиці, і співаючи «Серед степу на просторі» — озброєна. У всіх рушниці, у декого шаблі і револьвери, у одного шабля старовинна, оправлена в срібло.
Під’їжджаю до них:

— Добридень хлопці!

— Слава Україні! — відповідає декілька голосів. Це мене трохи змішало. Я не знав, що у холодноярців заведено замість «Здоров» вітатися «Слава Україні», а відповідається — «Україні слава».

Есть еще много свидетельств упоминаний этого лозунга в книгах (тут детальней).

Лозунг родился в Харькове. Прогремел на всю Украину с Киева. Сохранился благодаря усилиям галичан и волынян во Львове и Ровном. Но Степан Бандера не есть отцом цього гасла.  И я уже молчу про отсылки к нацистской германии. 

Захар

Дивень

Одним із різновидів традиційних ласощів на Дніпропетровщині є хлібні (нагадують смак бублика) палички, які називають дивнем. Печуть їх на очеретині, яка якимось дивним чином не горить в процесі випікання. Такі дивні є весільним обрядовим печивом. Але на ярмарках, етнофестивалях їх також можна побачити цілими оберемками.

На Полтавщині дивнем називають весільну хлібину з отвором посередині, через який Молода дивилася на Молодого. Тому й дивень.

Дивень – обрядовий хліб, аналогічний за своїм ритуальним призначенням калачеві. Його виготовляли найчастіше з плетінки втроє, вчетверо, а потім з’єднували краї, щоб утворилося замкнене коло. Дивень прикрашали очеретинками чи плодовими гілочками, обплетеними тістом, зверху до якої прикріпляли квітку з жита, калини, квітів (живих чи штучних). Цей весільний хліб здебільшого характерний для Півдня, частково Полтавщини і Слобожанщини. У деяких районах, зокрема на Дніпропетровщині, для дивня взагалі не випікали хлібинки, обмежившись гілочками, обплетеними тістом, запечених на спеціальних рогачиках і прикрашених квітами, колоссям, калиною, барвінком. Через дивень Молода дивилася на молодого, звідки може походити й назва. Коли печуть дивень, загадують, яке буде в Молодих життя. Вдашній – Молоді житимуть щасливо. Садовлячи його в піч, приспівували:
"Світи, жар, у печі ясно
Печись, дивень, красно
Гостям – на велике диво,
Молодим – на щастя,
На долю, на свою родину.
Печись, дивень, не схились, не пригори,
Молодим серця та й не зсуши!"