Результаты поиска по запросу «
іван виговський
»
фэндомы мова Моя Україна разная политота
Українська мова належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'ї. Кількість мовців – понад 45 млн, більшість яких живе Україні.
Сучасна українська мова налічує близько 256 тисяч слів включена до списку мов, які успішно розвиваються.
7 відмінків іменника, до яких ми звикли, вирізняють українську мову серед східнослов'янських. Сьомий, кличний відмінок, існує лише в граматиці древніх мов: латині, грецькій та санскритській граматиці.
Найбільша кількість слів в українській мові починається з літери «П». Найменш уживаною виявилась літера «Ф», у більшості випадків, слова які починаються з цієї літери, запозичені з інших мов.
Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?», а найбільшу кількість разів перекладений літературний твір – «Заповіт» Тараса Шевченка, котрий перекладено 147 мовами.
Розваги від Моя Україна фэндомы безвиз Моя Україна разная политота
На злобу дня
Головна тема дня - безвізовий режим для України. Пропоную трохи пограти: суть гри у тому, щоб замінити одне слово у популярній кинострічці на "безвіз" так, щоб шановане панство заволало сильніше ніж воли як ясла повні.Приклад: "Безвиз и ребята"
"Безвіз із Шоушенка"
"Врятувати рядового безвіза"
"Безвіз і 40 розбійників"
Поїхали))
фэндомы Сторожова Застава кино Україна длинопост Моя Україна разная политота
Два роки підготовки, півтори тисячі фахівців, 58 знімальних змін, спеціально збудована дерев’яна фортеця часів Київської Русі, півтори сотні унікальних костюмів, сотні кілограмів реквізиту, сотні трюків та вражаючі масштабні батальні сцени – і врешті решт зйомки першого українського фентезі про супергероїв «Сторожова застава» завершено!
«Сторожова застава» - перший український фільм-фентезі з сучасними візуальними ефектами для широкої аудиторії, знятий за мотивами однойменної книги українського письменника Володимира Рутківського. Це історія про те, як звичайний школяр Віктор через загадковий портал часу потрапляє у загадкове минуле, де знайомиться з билинними богатирями Олешком, Іллею, Добринею і разом із ними встає на захист Сторожової застави від половців. Вітько опиняється в самому епіцентрі неймовірних подій, вступає в битву з міфічними істотами і дізнається, що таке справжня хоробрість.
Магічний портал у світ першого українського фентезі про супергероїв «Сторожова застава» відкриється вже 22 грудня у день зимового сонцестояння!
СТОРОЖОВА ЗАСТАВА
Слоган: Захисти минуле заради майбутнього
Режисер: Юрій Ковальов
Продюсер: Єгор Олесов, Юрій Прилипко
Оператор: Юрій Король
У ролях: Даниіл Каменський, Єва Кошева, Роман Луцький, Олег Волощенко, Олександр Комаров, Георгій Дерев'янський, Слава Красовська, Наталя Сумська, , Ержан Нуримбет, Ерболат Тогузаков, Іван Денисенко, Олег Михайлюта
Жанр: пригоди, фентезі
Дата релізу: 22 грудня 2016
Хронометраж: 100 хв
Країна: Україна
Виробництво: Kinorob
Я у захвоті!!!!
фэндомы Моя Україна разная политота
У Суботові науковці, судячи з усього, віднайшли ймовірне поховання Богдана Хмельницького
У родовій церкві-усипальниці Хмельницьких в селі Суботові георадари зафіксували старовинний склеп.
Фахівці припускають, що це поховання самого гетьмана, яке шукали понад 300 років, повідомляється на сайті vl.in.ua.
Свято-Іллінська церква збудована у 1651−1655 роках за наказом Богдана Хмельницького. Це була родинна церква-усипальниця. 1869 року її вперше капітально відремонтовано та прибудовано галарею й цегляну дзвіницю.
Цікаво, що пошуки могили Богдана Хмельницького розпочалися невдовзі після його поховання. Про деякі з них згадував навіть Тарас Шевченко у своїй поемі «Великий льох». Проте всі вони були безуспішними. А на початку ХХ століття до знаменитої Свято-Іллінської церкви навіть приїхала перша експедиція археологів.
До речі, востаннє археологи досліджували ґрунт церкви відносно недавно — 2005 року. Та попри цікаві знахідки у сфері культурних артефактів, склеп із рештками Богдана Хмельницького дослідники так і не знайшли. Коли доходили до так званого материкового ґрунту на глибині 1,7 — 2 метри, що передбачено традиційними методами дослідження, пошуки припиняли. Бо археологи були переконані, що нижче нічого вже немає. А історики переконували, що в ті час не ховали людей на глибині більше як 3 метри.
Втім, результати нещодавніх досліджень у Суботові приголомшили. На глибині понад 2 метри науковці зафіксували геофізичну аномалію, джерелом якої може бути великий археологічних об'єкт.
«Під час розвідки в Свято-Іллінській церкві ми застосовували один із найпоширеніших та перевірених у світовій практиці геофізичних методів — метод високочастотних електромагнітних зондувань, або ж георадарний метод. За допомогою чотирьох георадарів з різною робочою частотою і, відповідно, різної роздільної здатності та глибинності, ми обстежили простір під підлогою церкви до глибини більше ніж 4 метри. Раніше не було можливості дослідити підземний простір до такої глибини, не руйнуючи його. За результатами обробки даних георадарного зондування ми отримали чітке тривимірне зображення аномалії у центральній частині церкві. Її геометрія та розміри(довжина 3 м, ширина 1,3 м) відповідають об'єкту, схожому на склеп», — зізнається Ксенія Бондар — кандидат геологічних наук, старший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії теоретичної та прикладної геофізики Інституту геології Київського національного Університету ім. Тараса Шевченка.
У світовій практиці відомі аналогічні розташування склепів, скажімо, у храмах Західної Європи. Це лише підтверджує, що місце у центральній частині церкві в ті часи часто використовували для поховань.
«Знаєте, до Свято-Іллінської церкви георадарним методом я дослідив понад 100 церков та храмів. Проте з власного досвіду знаю лише два випадки, коли в середині церкви, на глибині понад 4 метри, були аномалії, схожі на крипти. Свято-Іллінська церква у Суботові стала в моєму списку третім таким об'єктом. За результатами мого дослідження, там було знайдено 4 аномалії, одна із них на 90% є криптою», — розповідає єксперт-геофізик Іван Ільчишин.
Окрім того, є сліди ймовірно засипаного підземного проходу з південно-західної стіни церкви в бік вівтаря або до підземної крипти. Для перевірки отриманих даних потрібні археологічні та інженерно-геологічні дослідження.
Згідно з офіційною версією, Хмельницький помер 27 липня 1657 року в тогочасній столиці молодої Української держави — Чигирині. А поховали гетьмана в родовому помісті, у Суботові, у склепі Іллінської церкви 25 серпня.
«Інтрига навколо місця поховання Богдана Хмельницького полягає в тому, що на початку XVIII століття у кількох тогочасних історичних творах — Літописі Григорія Граб’янки та Чернігівському літописі - було записано, що під час завоювання України польськими військами 1664 року тіло Богдана підступно викинули з гробниці на попелище за наказом коронного гетьмана Стефана Чернецького», — розповів доктор історичних наук Тарас Чухліб.
фэндомы Сало с №востями Ато герої Моя Україна разная политота
Герої не вмирають / Герои не умирают
Уродженцю Умані Андрієві Кизилу вибирати майбутню професію було нескладно: у династії військових іншого шляху він не бачив. Спочатку Андрій учився в Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна, а після його закінчення поїхав у Львів в Академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.Оскільки Андрій мав значні успіхи в навчанні, наставники ще в академії пророкували йому блискучу кар’єру, і вони не помилилися.
У 23 роки він достроково отримав звання капітана й став заступником командира батальйону. Але кар’єрний шлях офіцера вийшов надто коротким: два з половиною роки....Ніч на 29 січня 2017 року. Різке загострення в Авдіївці, де утримує позиції білоцерківська механізована бригада. Ворог стріляє з важкої зброї. Обстрілюючи українців, бойовики починають застосовувати освітлювальні міни. Це є ознакою того, що противник незабаром перейде до атаки. Командування механізованого батальйону вирішує виставити два спостережні пости. Андрій очолює штурмову групу з дев’яти бійців, їхнє завдання — зайняти один із постів і запобігти непомітному просуванню ворога. На підході до спостережних позицій Андрій із бійцями помічають 20–25 бойовиків, які рухаються в нашому напрямку, зав’язується бій.Група «Орла» (позивний Андрія Кизила) змушує ворога відійти до своїх позицій. Оговтавшись, бойовики відкривають по позиціях українців мінометний вогонь. Андрій усвідомлює: спостережний пост на відкритій місцевості — це не та позиція, де можна сховатися від обстрілу. Тоді він вирішує зайняти опорний пункт противника, аби зберегти життя своїх хлопців. Частина з них залишається прикривати правий фланг, решта кинулася вперед.Такої відчайдушності українців бойовики, мабуть, не очікували. Результатом зіткнення стали втрати терористів — близько 20, одного бойовика було взято в полон. Андрій Кизило наказує закріпитися на захопленому ворожому ВОПі, зайняти кругову оборону.Противник удається до ще однієї атаки групи Кизила, але безуспішно.
А потім починає «крити» відчайдухів із мінометів.— Бойовики розносили цей ВОП на друзки. Та й окопи там неглибокі, по коліна. Одна міна залетіла просто в окопчик, де були ми, — згадує Рустам Бабешко.
— Власне вибуху я не чув, можливо, тому, що мене вже трохи контузило внаслідок вибуху «Мухи». За хвилину отямився, озирнувся. У мене на правому боці весь одяг розірвано осколками, але мене не зачепило. Кидаюсь до «Орла», який лежить поряд, тягну його в безпечне місце. Знімаю його броник, а на лівому боку рана завбільшки з п’ятак, — шансів в Андрія не було: осколок уразив серце... Разом із ним загинуло ще троє наших хлопців...
Місяць тому, після Нового року, Андрій був у відпустці. 6 січня на своїй сторінці в соцмережі він розмістив світлину із сином, яку підписав: «Поганяли на санках)))». Восьмимісячний син більше не знатиме батька...
Роман Туровець, видання Міністерства оборони України «Народна армія»1 лютого 2017 року за особисту мужність і героїзм, незламність духу, виявлені в захисті суверенітету й територіальної цілісності нашої держави, самовіддане служіння українському народові Президент присвоїв звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» заступникові командира механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади капітану Андрієві Кизилу (посмертно).
фэндомы Моя Україна разная политота
Хочу читати.
Порадьте когось з сучасних і не дуже українських письменників. Історичні романи , пригодницькі історії , фентезі або ж щось на свій смак та досвід.Заздалегідь дякую.
фэндомы длиннопост пейзажи Моя Україна разная политота
Найкращі фото конкурсу «Вікі любить Землю» 2016 року
«Вікі любить Землю» спрямований на створення повної інформаційної бази про природно-заповідний спадок України та світу. Він має на меті зібрати ілюстрації та статті у Вікіпедії для кожного природоохоронного об’єкту у світі. Цього року фотоконкурс відбувся у 26 країнах. Результатом співпраці організаційного комітету Вікі любить Землю та ЮНЕСКО також став фотоконкурс «Вікі любить Землю: біосферні заповідники», що відбувся місяцем пізніше.
«Водоспад Шипіт». Гідрологічна пам’ятка природи в Українських Карпатах. Авторка: Катерина Красницька
«Вид на р. Інгулець зі Скель МОДРу». Центрально-Міський район Кривого Рогу Дніпропетровської області. Автор: Сергій Рижков
«Захід сонця на вершині скелі Соколине око». Геологічна пам’ятка «Протяте Каміння», Чернівецька область. Автор: Сергій Рижков
«Покинута обсерваторія». Карпатський біосферний заповідник, Івано-Франківська область. Автор: Тарас Дутка
«Панорама Токівського водоспаду». Кам’янський прибережно-річковий комплекс, Дніпропетровська область. Автор: Сергій Рижков
«Чорногірський Едем». Карпатський біосферний заповідник, Закарпатська область. Автор: Максим Присяжнюк
«Пороги Бугу біля Грушівки». Парк «Гранітно-степове Побужжя», Миколаївська область. Автор: Сергій Криниця
«Ранкове диво Мармаросів». Карпатський біосферний заповідник, Закарпатська область. Автор: Катерина Красницька
«Ніч біля Соколиного ока». Скеля «Протяте Каміння», Чернівецька область. Автор: Сергій Рижков
«Стара обсерваторія Білий слон на горі Піп Іван Чорногорський». Карпатський національний природний парк, Івано-Франківська область. Автор: Микола Хорошков
фэндомы гривня історія України деньги длиннопост Моя Україна разная политота
Гривня
25 серпня 1996 року Президент України Леонід Кучма підписав указ «Про грошову реформу в Україні», якою з 2 по 16 вересня з обігу була вилучена попередня ерзац-валюта купоно-карбованці і введена нова повноцінна валюта — гривня та її сота частина — копійка.
Слово “гривна” має корінь із санскритським griiv’aa – “потилиця”. На думку істориків, назва “гривня” походить від прикраси із золота чи срібла у вигляді обруча, який носили на шиї (на “загривку”).
Гривня, що складалася з певної кількості монет, називалася гривнею кун (грошово-рахункова одиниця). Гривня срібла (вагова) і гривня кун (лічильна) стали на Русі платіжно-грошовими термінами.
Перші згадки про гривню з’явилися вже в XI столітті. Ця грошова одиниця використовувалася в Київській Русі. Історик Іван Кондрат’єв ще в 1893 році писав: “Гривня була відома з самого заснування Русі і мала трояке значення: як знак відмінності, як відома вага і як монета”.
В XX столітті гривня вводилася в обіг двічі. Перший раз в 1918 році, а вже потім в 1996-му. Центральна Рада 1 березня 1918 року прийняла закон про запровадження нової грошової одиниці – гривні, яка поділялася на 100 “шагів” і дорівнювала 1/2 рубля.
Протягом 1918 року в Берліні видрукувано грошові знаки номіналом 2, 10, 100, 500, 1000 і 2000 гривень. Ескіз першої купюри, прикрашеної простим геометричним орнаментом, виконав Василь Кричевський, трьох наступних – Георгій Нарбут. В ескізі 10-гривневої купюри Нарбут використав орнаменти українських книжкових гравюр XVII століття, 100-гривневої – зображення робітника з молотом та селянки з серпом на тлі розкішного вінка з квітів і плодів, 500-гривневої – свою улюблену алегорію “Молода Україна” у вигляді осяяної дівочої голівки у вінку.
Уже в 1990-х перша серія банкнот номіналами 1, 2, 5, 10 і 20 гривень була виготовлена в 1992 році канадською компанією Canadian Bank Note Company. Український дисидент Левко Лук’яненко якраз був призначений послом в Канаді і попросив канадську діаспору допомогти Україні обзавестися власною валютою.
Нинішні копійки відповідно до давніх традицій Русі споконвічно мали називатися “шаги”, але Верховна рада вирішила назвати українські монети “копійками”, щоб населенню було звичніше.
Символ гривні був введений в 2004 році з ініціативи тодішнього глави НБУ Сергія Тігіпка. Знак являє собою варіант прописної кириличної букви Г з двома горизонтальними рисами, що символізують стабільність, як і в знаках інших валют, наприклад, долар чи євро. Офіційне скорочення валюти – “грн”.
Символ гривні практично ідентичний символу давньоримської грошової одиниці – дімідіа (половини) секстули. Різниця лише в кількості горизонтальних рисочок: у знака гривні їх дві, у давньоримської одиниці ваги – одна.
Ще коли главою НБУ був Сергій Тігіпко, планувалось випустити масовим тиражем не лише монет номіналом в одну гривню, а й двогривневих, а також п’ятигривневих монет. Він стверджував, що хоч у виготовленні монети і дорожче банкнот, зате служать набагато довше. Проте до випуску монет номіналом дві гривні, п’ять гривень та навіть десять гривень, справа дійшла лише в 2018 році.
Дрібні купюри номіналом 1, 2, і 5 гривень служать всього 6-8 місяців, оскільки часто переходять з рук в руки, псуються, і їх НБУ міняє на нові. Більші – номіналом 10, 20, 50, і 100 гривень – в обігу перебувають до 3-х років, а 200 і 500 гривневі купюри – від 5 років і більш.
У зв’язку з фізичним зносом банкнот Нацбанк щорічно вилучає з обігу близько 640 млн. банкнот всіх номіналів, переважну більшість з яких складають банкноти невеликих номіналів – 1, 2, 5, 10 або 20 гривень.
У 2008 році комісія з естетики Міжнародного фінансового банку визнала українську гривню однією з п’яти найкрасивіших валют світу. Крім неї, в компанії призерів виявилися австралійський і американський долари, євро і болгарський лев. До сьогоднішнього дня на банкнотній фабриці Нацбанку виготовлено кілька мільярдів купюр, а точна кількість виготовлених банкнот – державна таємниця.
1
4
7
10
13
16
19
22
палюшки фэндомы кулинарный реактор длинопост Моя Україна разная политота
Укр.
Одна з традиційних страв української кухні-палюшки. На Львівщині їх називають палюшки, на Івано-Франківщіні - клюски, ще їх називають ледачими варениками або пальчики. Радехівчани під назвою "ліниві вареники" бачать пальчики з начинкою, частіше це сир. Палюшки ж готують без начинки, приправляють шкварками і смаженою цибулею.
Для приготування потрібно:
відварена картопля приблизно 1 кг.,
яйця 1-2.,
борошно 1-2 ст.,
крохмал 1-2 ст.л, сіль.
Відварну картоплю потовкти і охолодити, після охолодження знову потовкти або пропустити через м'ясорубку до утворення однорідного м'якого пюре.
Рус.
Одно из традиционных блюд украинской кухни-палюшки. На Львовщине их называют палюшки, в Ивано-Франківську - клюски, еще их называют ленивыми варениками или пальчики. Главным ингредиентом является толченый вареный картофель. Радехивчаны под названием "ленивые вареники" видят пальчики с начинкой, чаще это творог. Палюшки же готовят без начинки, приправляют шкварками и жареным луком.
Для приготовления потребуется:
отварной картофель примерно 1 кг.,
яйца 1-2.,
мука 1-2 ст.,
крахмал 1-2 ст.л, соль.
Отварной картофель растолочь и охладить, после охлаждения снова растолочь или пропустить через мясорубку до образования однородного мягкого пюре.
Укр.
Додати яйця.Рус.
Добавить яйца.
Укр.
Замісити туге тісто, припотребі можна додати 1-2 ст.л. крохмалю, щоб тісто було достатньо тверде.
Рус.
Замесить тугое тесто, при необходимости можно добавить 1-2 ст.л. крахмала, чтобы тесто было достаточно жесткое.
Укр.
Сформувати пальчики і відразу варити в окропі.
Рус.
Сформировать пальчики и сразу варить в кипятке.
Укр.
В киплячу підсолену воду вкинути палюшки, довести до кипіння акуратно помішуючи. Як тільки закиплять вийняти на друшляк і обдати холодною водою.
Рус.
В кипящую подсоленную воду опустить палюшки, довести до кипения аккуратно помешивая. Как только закипят вынуть на дуршлаг и обдать холодной водой.
Укр.
Готові палюшки відкинути в миску і перемастити смальцем, присипати шкварочками і можна нямати. Від себе додам що ми їх смакуємо зі сметаною або смаженими грибами.
Рус.
Готовые палюшки отбросить в миску и перемазать жиром, присыпать шкварками и можно няматы. От себя добавлю что мы их кушаем со сметаной або жареными грибами.
