Вітання від нас

Північ України

Ці краї славляться урожаєм картоплі, що значною мірою впливає на раціон місцевої кухні. Коронна страва Полісся – деруни, або драники. У Чернігівській області майстерно готують печеню в горщиках із картоплі, квашеної капусти та м’яса. А на десерт – пиріжки з калиною, адже регіон багатий на ягоди. На Сумщині також полюбляють печеню, але тут з картоплею закладається і м’ясо, і печінка. А борщ тут готують зі свининою і на буряковому квасі. Київ вже багато років славиться своїми котлетами по-київські.

Південь України

Південь, де Дніпро впадає в Чорне море, – це край рибалок, а отже і різноманітних рибних страв. Так от бички не лише подають в’яленими до пива, в Одесі з них готують биточки: тісто змішується з подрібненою рибою і смажиться на олії. Набагато складніше приготувати рибу-фіш: потрібно акуратно зняти шкірку, почистити від кісток, подрібнити, нафарширувати та запекти. На Миколаївщині рибу консервують додаючи томат або варять юшку з томатним соком. Херсон славиться своїми овочами, а особливо баклажанами. Тут їх і смажать, і консервують та навіть роблять ікру. Крим славиться лагманом і долмою: локшиною зі шматочками м’яса та маленькими голубцями у виноградному листі. Наваристий капусняк готують на Запоріжжі. Приазов’я славиться млинами – це тонке дріжджове тісто із маслом та сирною начинкою, що згортається в рулет.

Центральна Україна

Борщ в Україні скрізь варять по-різному. У Черкаській області до нього обов’язково подають ароматні пампушки з часником. Кіровоградщина зможе здивувати різноманітністю вареників та начинок до них: з картоплею, грибами, м’ясом, печінкою, капустою. Також варто скуштувати крученики – невеликі м’ясні рулетики з начинкою з фаршу, паштету, чорносливу з горіхами. Полтавщина славиться галушками та пундиками. У Дніпропетровську, як і в Одесі, дуже полюбляють готувати форшмак, а зі свіжої риби з Дніпра готують юшку по-дніпровськи з леком. На Вінниччині готують бігос – страва з тушкованої кислої капусти з м’ясом і грибами. Також дуже популярні фляки – суп з яловичого рубця, який приправляють коренями, сиром і спеціями.

Східна Україна

На Донбасі знають близько 50 рецептів окрошки, кожен знайде рецепт на власний смак. А до окрошки можна спробувати рульку – задню частину свинячої ноги, яку натирають сіллю і спеціями, а потім запікають в тісті. Фарш зі свинини і яловичини, який розкладають на шматку полотна, а зверху додають омлет і велику варену моркву – такою стравою вас почастують на Луганщині. У справжній слобожанський борщ, який готують на Харківщині, кладуть квасолю і м’ясні фрикадельки. А на друге – гречаники: м’ясні тефтелі з гречкою.

Західна Україна

На Прикарпатті до столу подають бануш – густа каша з кукурудзяної крупи, приправлена сметаною, подають гарячим з обсмаженим беконом і бринзою. Карпати – це край білих грибів і тут майстерно вміють варити смачну грибну юшку зі сметаною. Чинахи – страва на зразок печені, якою вас пригостять на Буковині. Також у Чернівецькій області варто спробувати домашню бринзу та традиційну кукурудзяну кашу – мамалигу. На Закарпатті дуже популярна страва бограч, яка прийшла до нас з угорської кухні. Береться гуляш, приправляється коренями та карпатськими травами і все це вариться у казанку. А завиванцями на Закарпатті називають м’ясні рулети з яловичини із сумішшю варених яєць, солоного огірка, шпика і сирої тертої картоплі. Також Західна Україна славиться різноманіттям домашніх ковбас. Мазурики по-волинськи – це домашні ковбаски з індички, вершкового масла та сиру. В цьому регіоні варто спробувати і поліські вергуни – делікатні вироби з тіста, які смажать в олії. Чудові віденські рулети – струдлі добре готують у Львові. На Рівненщині популярні картопляники (або зрази) та мацики – в’ялене м’ясо в кендюсі, вичиненому свинячому шлунку. Мачанка – це густий суп з м’ясом, засмажкою з борошна, цибулі, меленого солодкого перцю і готують його на Тернопільщині. Картопляну ковбасу полюбляють у Хмельницькій області: начиняють свинячі кишки тертою сирою картоплею та запікають у печі.

25 августа, наш самый главный еврей, опубликовал вот это на своей страничке в фейсбуке. Дальше цитирую :

Хочу звернути вашу увагу на показову статистику щодо тарифів на водоспоживання у країнах Дунайського регіону: обсяг інвестицій у середньому тарифі в Україні найнижчий.(Ну да, люди то не шибко богатые) Тобто, на оновлення і ремонт комунікацій у нашій країні йде лише 1,15 грн із загальної суми 8,21 грн/куб. (Шита?! Ремонт?! Гдето происходит ремонт и ЗАМЕНА?!) Для порівняння у Молдові у перерахунку на гривні обсяг інвестицій у тарифі - 3,06 грн з 23,55 грн/куб, а в Австрії - 36,02 грн з 90,06 грн. (Может сравним минимальные зарплаты?)

Я був мером 8 років і я розумію, про що йде мова. Штучно занижуючи тарифи місцева влада гальмує модернізацію труб, котелень та іншої інфраструктури у власному місті.(Воравать меньше нужно, суки) Для допомоги тим, хто не може платити, в Україні працює система субсидій. А мораторій знову прирівнює бідних і багатих. Досить займатися популізмом! Краще інвестувати в енергоефективність: модернізацію котелень, заміну теплотрас, зменшення втрат, утеплення будинків.

ссылка на гифку

А еще сегодня день Шахтера!
Вітаю з Днем шахтаря!!!

Василь Симоненко (8.01.1935 - 13.12.1963)

***

Ти знаєш, що ти – людина?

Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.

Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди –
Добрі, ласкаві й злі.

Сьогодні усе для тебе –
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба –
Гляди ж не проспи!

Бо ти на землі – людина,
І хочеш того чи ні –
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.

***

Де зараз ви, кати мого народу?
Де велич ваша, сила ваша де?
На ясні зорі і на тихі води
Вже чорна ваша злоба не впаде.

Народ росте, і множиться, і діє
Без ваших нагаїв і палаша.
Під сонцем вічності древніє й молодіє
Його жорстока й лагідна душа.

Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Пощезнуть всі перевертні й приблуди,
І орди завойовників-заброд!

Ви, байстрюки катів осатанілих,
Не забувайте, виродки, ніде:
Народ мій є! В його гарячих жилах
Козацька кров пульсує і гуде!

***

До двадцяти бунтуєму завзято,
Шукаєм правди, кленемо брехню
І віримо, що нашому огню
Належить всяку нечисть спопеляти.

Тоді ми все бажаємо змінити,
В житті своє покликання знайти.
Яка хороша й нерозумна ти,
Наївна, мила юність неумита!

Та пройдуть дні, гарячі й безнадійні,
І ми стаєм холодні та спокійні,
Такі собі чиновнички черстві.

Уже в душі нема святого болю,
І розум наш не рветься вже на волю –
Ми раді тим, що ситі і живі.

***

Є в коханні і будні, і свята,
Є у ньому і радість, і жаль,
Бо не можна життя заховати
За рожевих ілюзій вуаль.

І з тобою було б нам гірко,
Обіймав би нас часто сум,
І, бувало б, темніла зірка
У тумані тривожних дум.

Але певен, що жодного разу
У вагання і сумнівів час
Дріб’язкові хмарки образи
Не закрили б сонце від нас.

Бо тебе і мене б судила
Не образа, не гнів — любов.
В душі щедро вона б світила,
Оновляла їх знов і знов.

У мою б увірвалася мову,
Щоб сказати в тривожну мить:
— Ненаглядна, злюща, чудова,
Я без тебе не можу жить!

Ця мелодія - не лише найвідоміша українська в світі, але, напевно, й найстаріша в світі мелодія з популярних на сьогоднішній день, оскільки народилась ще в дохристиянські часи. І оспівується в ній прихід нового, щедрого року. 

“Щедрик” став популярним завдяки відомому українському композиторові Миколі Леонтовичу. Ця композиція - обробка давньої української новорічної щедрівки – на сьогоднішній день найвідоміша новорічна пісня в усьому світі в перекладі на англійську мову, що має назву “Колядка дзвонів” (“Carol of the Bells”).

Уперше “Щедрик” був виконаний хором Київського Університету у 1916 році в Києві, а 5 жовтня 1921 року “Щедрик” був вперше презентований на концерті в Карнегі Холі в Нью-Йорку.
У 1936 році Пітер Вільховський (також родом з України), який працював для радіо NBC, пише англійську версію слів до “Щедрика” - “Carol of the Bells”. Згодом пісня зазвучала у популярних кінофільмах “Гаррі Поттер”, “Сам вдома” та мультиплікаційному серіалі “Південний парк”.

Оригінальні інтерпретації твору робили відомі рок-гурти “Barenaked Ladies” та “Savatage”, а переробка пісні у стилі “техно-данс” від DJ Demonix наразі стала культовою класикою електронного андеграунду.

Ну і найголовніше. В Україні прийнято щедрувати в січні. Але річ в тім, що Новий рік наші предки святкували з прибуттям весни, коли все прокидалося, все оновлявалося, відроджувалося. Тоді й співався Щедрик. Навіть в словах його говориться про приліт ластівочки, які, як ви певно розумієте, в січні не прилітають, нагадує користувач ЖЖ Котигорошко.

2010 року власну версію композиції “Щедрик” записав Олег Скрипка. Музичний запис відбувався в студії на території Печерської Лаври за участю музикантів «Лє Гранд Оркестру» і Тараса та Олі Чубай. 
Кліп реалізував режисер-мультиплікатор Степан Коваль, який створив справжнє новорічне міні-кіно, виконане в жанрі пластилінової 3D-анімації. Сценарій фільму, написаний професійним казкарем Сашком Лірником. 

Всем спасибо , всем бобра. Про политику не слова =)

Смена названия.

Всем добрый вечер (= 

Мы переходим в фазу активного ребрендинга - мы меняем название . 

В Украине есть не только сало . Голосуй за , понравившейся тебе , вариант. Голосуй сердцем, душой, пальчиком, носиком ... главное голосуй ! 

Для избежания вопросов : почему и кто виноват ?  Объясняю. Админам сайта надоел срачь , да оно и понятно , поэтому все что связано с салом и ватником отправляется в политику. Стоп !!! Но мы же вне политики !? Вот для этого и меняем название. 

Время голосования заканчивается в 00 - 00 . Кто не успел , тот как говорится , лег спать по раньше ^^

Не стесняемся и предлагаем свои варианты в комментах. 

Колись давно обговорювали Характерників і я згадав книгу про слов'янську, і зокрема українську, демонологію, а також пообіцяв, що якщо знайду - то викладу її. Минав час, я зовсім про це забув, та ненадовго.

Книга 1991 року випуску, авторство статей в ній належить різним дослідникам. Тому деякі розділи написані українською, а деякі російською мовами. "Українці: Народні вірування, повір'я, демонологія". Гол. редактор Пономарьова А.П. 1991

Усі лінки на книги в кінці замітки.

---------------------------------

Когда-то давно обсуждали Характерников и я упомянул книжку о славянской, и в частности украинской, демонологии, а так же пообещал, если найду - выложить ее. Прошло время, я совсем об этом забыл, но не надолго.
Книжка 1991 года выпуска, авторство глав-статей принадлежит разным людям, исследователям. Потому некоторые главы написаны на украинском, некоторые на русском языках. "Украинцы народные верования, поверья, демонология". Гл. редактор Пономарева А.П. 1991.

Все линки на книги в конце поста.

У книзі є ілюстрації (щоправда мало, одна на розділ), а також деякі дуже цікаві моменти, як то перехід від паганізму до християнства та сінергія обрядів, що вийшла з цього.

---------------------------------

В книге есть иллюстрации (правда одна на главу), а так же некоторые очень интересные моменты, как описание перехода от язычества к христианству, и синергия обрядов, получившаяся из этого.

---------------------------------

Также интересна собственно "демонология", раздел где описана различная нечисть, в которую верили наши предки.

Книга у форматі DJVU, більшість читалок відкривають такий формат. На комп'ютері потрібно встановити програму Win DJVU або ж конвертувати файл в PDF, на щастя Google видасть вам, як це зробити

P.S.: Поки шукав цю книгу, знайшов ще одну, досить цікаву і з цієї теми "Народна демонологія та міфоритуальна традиція слов'ян" Л.Н. Виноградова 2000, а також замітки про ще одну книгу, яку я колись бачив, та не можу знайти в електронному вигляді. Хто знайде - тому плюсів. Книга називається "Къ народной демонологіи" автор Каминскій В. 1906 року випуску. Нижче вирізка з неї, що була опублікована в науковому журналі.

---------------------------------

Книга в формате DJVU, большинство читалок такой формат открывает. На компе нужно установить программу Win DJVU или конвертнуть файл в PDF, благо Google расскажет, как это сделать.
P.S.: Пока искал эту книгу, нашел еще одну, достаточно интересную книгу по этой тематике "Народная демонология и мифоритуальная традиция славян" Л.Н. Виноградова 2000, а так же упоминание одной книги, которую я когда-то даже видел, но найти в электронном виде не сумел. Кто найдет - тому плюсов. Книга называется "Къ народной демонологiи" автор Каминскiй В. год выпуска 1906. Ниже вырезка из нее, которая была опубликована в научном журнале.

Українці. Народні вірування, повір'я, демонологія.djvu

Народная демонология и мифоритуальная традиция славян.pdf

Храми в центрі Одеси

Абсолютну більшість населення міста складають українці. Але загальновідомо, що історично Одеса завжди була багатонаціональним містом, де поряд жили та співпрацювали українці, росіяни, євреї, молдовани, німці, болгари, білоруси, вірмени, поляки та греки. Тому не дивно, що в центрі Одеси розташовується багато різноманітних релігійних споруд.

Розглянемо, які дійшли до сьогодення.

Свято-Пантелеймонівський чоловічий монастир (УПЦ МП)

Найбільший в Одесі православний монастир. Збудовано в 1876 р.

Свято-Іллінський чоловічий монастир (УПЦ МП)

Заснований у 1884 році, як Іллінське подвір'я для допомоги паломникам, які мандрували через Одесу на Афон і в Палестину. З 1997 року при монастирі розташоване Одеське єпархіальне управління.

Ґуґл-мапа

Мечеть аль-Салам, Арабський культурний центр (іслам, сунізм)

Будівлю було зведено на кошти сирійського бізнесмена Ківана Аднана в 2001 р. В центрі функціонує безкоштовна школа й бібліотека для вивчення арабської мови для всіх, незалежно від віку, громадянства та релігії.

Прапори: український, сирійський та палестинський [на инших фото замість нього можна помітити прапор ЄС].

Миролюбні написи на паркані: "Двери арабского культурного центра открыты для всех желающих...", "Вера в Бога - значит твори добро и не делай зла!", "Счастья и добра вам, дорогие одесситы!", "Ислам обязывает и учит мусульман уважать и чтить всех иноверцев!"

Ґуґл-мапа

Собор Успіння Пресвятої Богородиці (УПЦ МП)

Зведений 1867 р. До 2002 р. був кафедральним храмом Одеської єпархії.

Синагога Бейт Хасад (хасидизм, хабад)

Зведена 1893 р. Крім синагоги в приміщенні розташовано правління Одеської релігійної громади "Шомрей Шабос", а також редакція однойменної щотижневої газети й кухня для приготування кошерної їжі.

Ґуґл-мапа

Свято-Архангело-Михайлівськи жіночий монастир (УПЦ МП)

Відновив свою роботу в 1992 році. При монастирі збудовано «Будинок милосердя» та ведеться відповідна діяльність.

Грецький Свято-Троїцький собор (УПЦ МП)

Храм був закладений у 1795 році та призначався для грецької громади міста. Спочатку храм був дерев'яним.

Синагога Ор Самеах (Литовський напрямок юдаїзму)

Головна синагога Одеси.

Ґуґл-мапа

Бродська синагога (реформістський юдаїзм)

Недіюча. За радянських часів у будівлі синагоги був розміщений державний архів, який діє там і нині. Збудована євреями-реформістами та була першим реформістським храмом на території Російської імперії. У 2011 році Одеська обласна рада запланувала передати будівлю єврейській реформістській громаді, однак, через брак коштів передача не відбулася.

Ґуґл-мапа

Кафедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії (Римо-католицька церква в Україні)

Головний собор Одесько-Сімферопольської дієцезії (аналог єпархії в східних християнських церквах).

Центральний лютеранський кафедральний собор України св. Павла, також відома як Одеська кірха (Німецька євангелічно-лютеранська церква України)

Головний храм лютеранської громади України.

Ґуґл-мапа

Спасо-Преображенський кафедральний собор (УПЦ МП)

Найбільший православний храм Одеси. Закладений у 1794 р.

Костел Святого Петра апостола (Римо-Католицька Церква в Україні)

Тривалий час існував як єдиний римо-католицький храм міста Одеси.

Євангельська реформаторська пресвітеріанська церква [пресвітеріанство - гілка кальвінізму]

Якою була мова 300 років тому

Першою пам'яткою українського письменства, що була укладена розмовною українською мовою, вважають "Енеїду" Котляревського (1798~1842 рр.), але й до нього існували інтермедії, написані мовою, близькою до народної.

Інтермедії - це короткі драматичні твори, в яких на сцену виводяться простолюдини, що говорять "слогомпростым, деревенским мужицким" ("Піитика" М. Довгалевкого 1736-1737) з дотепним анекдотичним сюжетом, який нерідко був запозичений із життя народу.
Інтермедії справили відчутний вплив на творчість І. Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка, М. Гоголя, М. Старицького та інших.

Мови наступного твору зазнали певного впливу церковнослов'янської та сприйняття автора, ба все одно видно характерні риси та слова. Усталеної орфографії на той час не було, навіть у Котляревського слова писались аби як, тому десь нема м'якого знака, И читається як сучасні И, Й або Ї. 

Мати моя старенкая, чи ти менЂ раденкая,

Моей молодости,

Моей молодости?

Був у турка под рукамы, а в татаров з кайданамы

У самой жалости,

У самой жалости.

Дадже правда — тепера нема добра всюди,

Дармо пряцуем, виставляем груды.

Бог виручив мя оттуду, а тепер мЂсця не найду,

В дому не сидЂти.

ЛЂсы, поля спустошении, лугы, сЂна покошенни,

Пороспускав дЂты,

Пороспускав дЂты.

Толко ж правда, що треба взираты на бога,

То и всЂм есть в добичи простая дорога.

Пойду знову на СЂч-маты, пойду долЂ вниз шукаты,

Козацкая доле,

Козацкая доле!

Ачей буду потугою, а в москаля заслугою,

Мати ж моя, оле,

Мати ж моя, оле!

Спитаю, чи не буде хоч на низу добра,

Чи не трапится де поймати лиса або бобра.

Буду турков воеваты, мечем слави добувати,

Буду воевати,

Буду воевати!

Кармазини з луданамы, шати драты з сутанамы,

СовсЂм буду брати,

З очей не спускаты,

З очей не спускаты!

Егей, коли б впять, як була, козацкая слава,

Щоб роспустилась всюди, як пЂрамы пава!

І щоб зацвЂла знову, як рожа улЂтЂ,

Як бог позволить побрать турецкіи дЂты,

Або ляхов на той час трапится поймати

І сЂм кіем козацким по ребесах дати.

Лях

Padła, padła, padła! Tu padła! Kus, kus! Hałapiur!

Teraz że mam czas k memu polowaniu.

Y prżepiułek wraz pstrych ku łapaniu.

Choc ia pstrego mam iastremba chciwa,

Do prżepiułeczek nie barzo leniwa,

Iednak że żądam od poddanstwa swego,

Gdyby prżyniesli iastremba drugiego,

Ktoren by mogł złapać drugo albo trżecie,

Albo y więcey, choc do dwach set przedzcie.

[Впала, впала, впала! Тут упала! Кусь, кусь! Га-ля-ля!

Тепер же маю час, щоб пополювати.

І враз наловити рябих перепілок.

Хоча я маю сірого жадібного яструба,

До перепілок не дуже лінивого,

Однак я жадаю від своїх підданих,

Щоб принесли другого яструба,

Який би зміг зловити удвоє, втроє

Або й більше, хоч би й до двохсот.]

ГлядзЂце ж, як будзеце перед паном гавариць,

Я вас старосцю своєю магу научиць.

Харошо гуториш, бацюхно старенкій!

Харошо, харошо гето, лебедзік беленкій!

1[-й литвин]

Слухайце ж всЂ, братЂце, як буду навчаць,

А ви, панове, звольце мои слова внЂмаць!

3[-й литвин]

«Нехай и паней стане, і всЂм дзіеткам вашим!

Нехай станіесе гето тут приходом нашим!»

Лях

Cuż to, chłopowie, teraz wy mnie mowicie?

A panskiego gniewu iuż nie wicie?

А панського гніву вже не знаєте?]

Литвин

Неть, моспаніе, мы к тобіе c поклоном [подарунком] пришлЂ

І саколю маць до твоіей мЂлосцЂ приніеслЂ.

Лях

Iakież to mnie pokłony już teraz bywaią,

Kiedy dzis mi chłopowie w oczy narżekaią!

Wez tylo, chłopcze, postronki drotowe!

Коли нині хлопи мені в очі дорікають!

Візьми лиш, хлопче, дротяні посторонки!]

Chłopiec

Iuz gotowe!

[Лях]

Wez no, chłopcze, tylo sam woyta, iak starżego,

Biy, tłucz, wal, pal, biy dobrże! Tamże y drugiego!

Cuż to za dziwo do mnie y iaka prżycżyna,

Chłopa zabic, ubic, iak skurwego syna!