Єдиний в Україні пам'ятник Варенику був встановлений 2006 року в Черкасах з ініціативи керівництва готелю Росава. Варто зазначити , що під час його відкриття був зварений рекордний вареник вагою 70 кг.
Результаты поиска по запросу «
комікси про мову
»
фэндомы опрос длиннопост буквы Моя Україна разная политота
В последнее время мы очень активно обсуждали дебильный закон от Олички Богомолец (вот же кому фамилия прям подходит) И даже помним гения, который смог доказать, что гондон это вовсе не оскорбление, а приятная отсылка к писателю... Благодаря всем этим трагическим стечениям обстоятельств в украинском обществе заговорили о исконно наших матюках .... предлагаю вам тестик на самого патриотичного матершиника ^^
Ответы в комментариях
Вопрос 1
Щось у мене голова в труси падає… - так можна сказати, коли ми...
а. Дуже хочемо сексу
б. Відчуваємо сильну втому
в. Нам соромно
Вопрос 2
Як можна назвати чоловіка, схильного до залицяння до жінок?
а. Бик-заплідник
б. Спідничник
в. Фраєр
г. Усі названі
Вопрос 3
Як по-іншому можна сказати “мастурбувати”?
а. Бити масло
б. Драконити
в. Полірувати торпеду
г. Усі варіанти правильні
Вопрос 4
Про нікчемну людину можна сказати усіма фразами, крім:
а. Ти піт на яйцях бабуїна
б. Гузно волохате
в. За гроші в церкві пердне
Вопрос 5
Усі ці вислови означають “потрапити в халепу”, крім:
а. Пересрав дідько дорогу
б. Нарватися дупою на іржавий цвях
в. Впасти як сливка в гівно
г. З рибалки носити копчену рибу
Вопрос 6
Усі ці вислови означають “блювати”, крім:
а. З горла сраку робити
б. Сцяти кип’ятком
в. Давати клятву унітазу
Вопрос 7
“Він уміє сракою цвяхи витягати!” можна сказати про:
а. Людину, яка не гребує засобами для досягнення цілі
б. Спортсмена
в. Людину, яка може досягти успіху у дуже складних ситуаціях
Вопрос 8
Як можна сказати про когось, хто відчуває сильний переляк?
а. Діти в яйцях пищать
б. Штопає гондон чорними нитками
в. Бздливий ящик
г. Бігає як упісяний таракан
Вопрос 9
Як по-іншому можна сказати “постаріти”?
а. Гарний як срака навиворіт
б. В голові не мозок, а куряче гівно
в. Як гімно в шлейках
г. Аж яйця гудуть
ґ. Вже не могти так високо сцяти
Вопрос 10
Котрий з цих висловів означає “Ні туди, ні сюди”:
а. До дупи дверцята
б. Срати я хотів
в. Потрібен як зуб у сраці
г. Як не срачка, то дристачка
ответы пишите в коментариях ))
фэндомы унр Архів історія Мирослав Скрипник історія України Моя Україна разная политота
Хорунжий армії УНР Мирослав Скрипник, передає прапор 3-й Залізної дивізії офіцеру нової української армії. Київ, 1992 рік.
Скрипник — ветеран конно-гайдамацкого полка имени К. Гордиенка, участник уличных боёв за Киев зимой 1918-го года и крымского похода Болбочана, с 1920-го — боец 3-й Железной дивизии. Некоторое время был адъютантом Главного атамана армии УНР Симона Петлюры
фэндомы видатні постаті малевич Моя Україна разная политота
"Мамі з Берліна", Підпис Казимира Малевича на світлині 1927 року
фэндомы Киев Украина метрополитен граффити длиннопост Моя Україна разная политота
MoreThanUs
У Києві на станції метро «Осокорки» презентували арт-проект «MoreThanUs». Це унікальна цілісна картина, що складається із 8 муралів на стінах станції метро. Усі зображення присвячені національній єдності України, зазначають куратори проекту. Проект створювався протягом чотирьох місяців. Їх створили художники з України та інших семи країн.
Створення муралів відбувалося вночі, тривало декілька місяців, митці працювали по 4-5 годин. Для робіт використовувалися фасадні та балонні фарби.
Художник із Іспанії Kraser в своїй роботі «Mother Land» використав образи тварин з Червоної книги України. У зображення тварин інтегроване зображення Львівської ратуші та Донецького аеропорту. Між двома тваринами – світлофор у вигляді герба України, який показує напрямок територій країни.
Малюнок бельгійського художника Metthew Down, який в своїй роботі взяв за основу фото Авдіївки (місто в Донецькій області), що зазнала руйнувань внаслідок бойових дій. Поверх фото художник зобразив дитячий малюнок, який символізує звичайні дитячі мрії.
Портрет Богдана Ступки, робота художника Jasm One. Актор зображений на тлі Карпатських гір та донецьких териконів. Напис «United» символізує, що «культура об'єднує всіх нас», наголошують куратори проекту.
Художник Spear із Бельгії створив роботу «Знання – це скарб», на якій зобразив вчителя школи Гадяча (місто в Полтавській області), героя АТО Володимира Доноса. У 2014 році Володимир потрапив під обстріл противника поблизу Іловайська, отримав важке поранення ноги і пролежав 5 днів у лісі. Вижити йому допомогли знання, які він отримав протягом життя. Доноса знайшли місцеві жителі й відвезли до донецької лікарні, де йому ампутували ногу. Потім його утримували в полоні, з якого звільнили 14 вересня. Зараз Володимир Донос знову працює вчителем у своєму рідному місті, викладає фізкультуру та патріотичне виховання.
Український митець Олександр Брітцев зобразив молоду дівчину, яка плете килим. Силует у центрі килима має контури України.
Художник BKFoxx зі США створив у своїй роботі «Unfinished» образ дівчини, яка нібито збирає себе по шматочках. За задумом художника, цей образ уособлює шлях України до самоідентичності.
Мурал бразильського художника Apollo Tores присвячений музиці, яка об'єднує різні сторони конфлікту, як це було під час Майдану.
Художник Mata Ruda з Коста Ріки створив образ молодої кримськотатарської жінки в традиційному одязі, яка, за задумом, символізує минуле, депортацію, окупацію та діаспору.
фэндомы Спадок одежда Вышиванка український YouTube Київщина крим крым украшения історія України Моя Україна разная политота FILM.UA Group Миколаївщина Чернігівщина донеччина
Дівоче-жіноче святкове вбрання. Кінець ХІХ - початок ХХ століття. Ч.4
Частина 1 - http://joy.reactor.cc/post/4534904
Частина 2 - http://joy.reactor.cc/post/4535580
Частина 3 - http://joy.reactor.cc/post/4539930
Відеоролики проекту СПАДОК (англ. Back to Basics) присвячені українській культурі, традиціям, народним звичаям. У частині циклу «Національне святкове вбрання» глядачі побачать, як в XIX-ХХ столітті виглядала українка в залежності від віку, соціального статусу і регіону проживання. Для цього в кожному з коротких, але яскравих епізодів, буде відтворено характерний для певного регіону етнічний образ.
Над створенням роликів працювали: режисер Олексій Гуз, оператор Юрій Бакун, консультанти Українського Інституту Історії Моди, графіка проекту Signal Red, продюсер Олена Малкова.
У проєкті «Спадок» звучать українські народні пісні, записані в сучасній обробці спеціально для циклу фолк-музикантами: Ігор Сакач (музичний продюсер), Максим Бережнюк (виконавець на традиційних духових інструментах, вокаліст), Марія Квітка (вокалістка), Анастасія Полетнєва (вокалістка)
Донецька обл. Костянтинівський район
Модель: Людмила Чиркова – актриса, телеведуча, працює з дубляжем кіно на українську мову.
Кохточка - короткий жіночий плечовий одяг із рукавами, коміром-стійкою та асиметричною застібкою збоку на дрібні гудзики. Шили з крамних бавовняних та вовняних тканин, прикрашаючи різноманітними складками, зборами, мереживом тощо. Особливо модно було вдягати “парочку”: кохту і спідницю з однієї тканини.
Миколаївська обл. Веселинівський район
Модель: Олена Скрипка. Колекціонує традиційне вбрання селян кінця 19-го – початку 20-го століття, до того ж захоплюється відтворенням історичного одягу.
Блузниця – спідниця з крамного матеріалу (кашеміру, кольорового сатину тощо), що зшивалась із 5-6 полотнищ, котрі закладалися у дрібні збори (ряси) і зверху вшивалися у пояс (пасок). Кількість та якість використаного матеріалу свідчила про добробут власниці спідниці. Найбільше цінувалися блузниці з щільних шовкових та вовняних тканин.
Хустка – широко розповсюджений по всій території України квадратний платовий головний убір. Існує велика кількасть її локальних назв: хустиця, хустинча (Бойківщина), пінка, півка, завійка (Лемківщина), рубець (Покуття), ширинька, мацьок (Галичина), кирух (Західне Полісся).
Чернігівська обл. Городнянський район
Модель: Наталя Хоменко. Викладач кафедри фольклористики КНУ ім. Тараса Шевченка. Керівник Народного ансамблю української музики «Роксоланія». Займається дослідженням українського жорстокого народного романсу, вивчає тему любові у фольклорі.
Свита – довгополий верхній одяг з домотканого грубого сукна. Найдорожчими вважалися білі свити, найдешевшими чорні та брунатні. Колір та якість домотканого сукна залежали від віку та породи овець, найкраще сукно отримували з вовни ягнят.
Окрім вишитих сорочок на Поліссі побутували і ткані сорочки, орнамент на яких майстриня створювала в процесі виготовлення полотна. Зазвичай їх оздоблювали геометричним та рослинно-геометризованим орнаментом.
Крим - Жіноче святкове вбрання кримської татарки. Кінець ХІХ – початок ХХ століття.
Модель: Халісе Зінєдін – керівник кримськотатарської редакції іномовлення України. Ведуча мовно-культурного проекту «Еліфбе» та ведуча проекту на радіо «Время гостей».
Традиційна кримськотатарська верхня сукня "çabuvlı anter" має символічні деталі. Кримські татарки боковими елементами "çabuv" (з кр. клин) візуально розширювали лінію стегон. Дівчата навмисно збільшували кут çabuv, бо поєднували факт широких стегон з дітонародженням.
Сукня обов'язково доповнюється el kap (з кр. манжет), які пришивають як окремий елемент. El kap мають відворот, з зовнішньої сторони якого, золотими нитками вишитий традиційний рослинний орнамент.
Yipişli quşaq – традиційний філігранний пояс, використовується у весільному обряді кримських татар. В кожній родині перед весіллям, наречений дарував дівчині yipişli quşaq з чистого срібла, чи золота. Перед обрядом вдома батько вдягав дівчині пояс, а після обряду, в домі чоловіка, його батько знімав пояс – це символізувало перехід дівчини до іншої родини. Пояс, разом з іншими традиційними прикрасами, вважався приватним майном дружини. Особливим центральним елементом прикраси є виноградні листи, вони символізують родючість, продовження роду.
Київська обл. Васильківський район
Модель: Ярина Сізик. Студентка кафедри фольклористики КНУ ім. Тараса Шевченка. Учасниця Народного ансамблю української музики «Роксоланія». Займається культурно-просвітницькими проектами, зокрема «Дідова хатчина».
«Засвітити волоссям» - давній термін, що означав ходити з непокритою головою. Для заміжньої жінки це вважалося тяжким гріхом. За народними уявленнями, простоволоса заміжня жінка накликала невдачі, неврожай, хвороби та пошесті. Протягом першого року подружнього життя молодиці не дозволялося навіть «світити очіпком», тобто ходити з непокритим хусткою очіпком.
На Київщині носили довгі сорочки, вони були додільними або «до підточки». Додільна сорочка шилася з суцільного полотна, тоді як у сорочки «до підтички» верхня частина – стан, виготовлялася з тоншого домотканого полотна, а підточка – з грубшого.
Старовинний корал, який у селі ще називали «добре намисто», був дуже дорогим. Кількість разків відігравала роль показника соціального становища власниці. У Середньому Подніпров'ї бідніші селянки в наряді мали по 3-4 разки, багаті – по 25 ("від шиї по самий пояс"). В народі вважалося, що дівчина, яка не має коралів, не може вийти заміж. Часто такі прикраси переходили у спадок, мати ділила своє намисто порівну між дочками.
Коралове намисто в Україну привозили переважно з Італії та Франції, воно мало яскраво червоне, глухе червоно-рожеве або сірувато-рожеве забарвлення. Найбільше цінувалось намисто інтенсивного червоного забарвлення з гладеньких чистих, непоточених коралин. Вартість такого намиста в деяких місцевостях сягала ціни пари волів(!).
